Знамениті українці
Шановні читачі! Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка продовжує ознайомлювати вас з книжковими новинками за Програмою поповнення бібліотечних фондів 2020 року від Українського інституту книги.
Працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготували віртуальну книжкову виставку в жанрі non-fiction (нон-фікшн) під назвою "Знамениті українці".
Нон-фікшн – це особливий жанр літератури, де сюжетна лінія базується на реальних подіях. Тобто у книгах, що належать до цього жанру, розповідаються історії видатних людей, описуються країни, доленосні випадки та унікальні явища. Ці книги містять багато пізнавального матеріалу, на якому вчаться наступні покоління, адже їх сюжети пише саме життя.
"Знамениті українці" – добірка нових книжок, у яких містяться короткі життєписи найвідоміших українців, що досягли видатних успіхів у різних сферах діяльності людини. Серед них – Ліна Костенко, Леся Українка, Василь Стус, Іван Котляревський, Володимир Сосюра та інші.
Читаючи запропоновані книги, ви дізнаєтеся не тільки про основні етапи творчих біографій цих непересічних людей, але й про особливості їхніх характерів, звичаї, захоплення та особисте життя.
821.09(477)
Б 16
Коломієць Р. Г. Микола Бажан / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 118, [2] с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
Літературна діяльність Миколи Бажана (1904–1983) охоплює понад шість десятиліть. В історію української культури він увійшов як видатний поет, перекладач, громадський діяч та вчений, організатор і видавець багатьох універсальних видань, серед яких, наприклад, Українська Енциклопедія, яка довгий час носила його ім'я. Можна сказати, що Микола Бажан був обласканий владою, свідчення тому – нагороди й посади, які він обіймав. Але передусім Бажан був відомий у світі як лірик та майстер поетичного перекладу. Перекладав він і грузинських поетів (Ш. Руставелі, Д. Гурамішвілі), і узбецьких (А. Навої), і бенгальських (Р. Тагор), і російських (О. Пушкін,В. Маяковський), а ще поетів Білорусі (Я. Купала, М. Танк), Польщі (А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ц. Норвід, Я. Івашкевич). В останні роки його приваблювала класична німецька поезія – Й. Гете, Ф. Гельдерлін, Р.-М. Рільке. Переклад Миколою Бажаном "Витязя в тигровій шкурі" Шота Руставелі у Грузії вважають найдосконалішим у слов'янських література.
821.09(477-87)
Д 67
Коломієць Р. Г. Дмитро Донцов / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2020. – 117, [2] с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
Дмитро Донцов (1883–1973) – видатний український мислитель, громадсько-політичний діяч, філософ, публіцист, літературознавець. Увійшов в історію як творець ідеології українського націоналізму. На неї спирались у своїй державотворчій діяльності гетьман України Павло Скоропадський, головний отаман військ УНР Симон Петлюра, перший голова Організації українських націоналістів Євген Коновалець, голова Проводу ОУН-Б Степан Бандера. На небезпеку націоналістичної діяльності Донцова вказував Ленін. На що Донцов відповів нищівною критикою політики радянської держави у національному питанні. Як літературознавець Дмитро Донцов об'єднав навколо себе молодих поетів і письменників української еміграції, піддаючи їхню творчість глибокому літературознавчому аналізу, друкуючи їх, та "відкрив" нову сторінку в історії української літератури XX століття. Борець за незалежну українську державу, Донцов і досі не знайшов адекватної оцінки в суспільстві незалежної України.
821.09(477)
З-58
Кужавська Є. В. Микола Зеров / Євгенія Кужавська. – Харків : Фоліо, 2019. – 120, [2] с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер "неокласиків", поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення і засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Микола Зеров самим фактом свого існування повністю руйнував міф про вторинність, провінційність, художню меншовартість української літератури. Сталінська репресивна машина не оминула увагою того, кого вважали мистецьким еталоном.
821.09(477)
К 72
Кудрін О. В. Ліна Костенко / Олег Кудрін. – Харків : Фоліо, 2020. – 118, [2] с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.). – Бібліогр. в підрядк. прим.
Ліна Костенко (1930 р. н.) – видатна українська письменниця, лауреатка багатьох премій і відзнак, представниця покоління "шістдесятників". Здолавши всі труднощі й заборони, її твори знайшли шлях до свого читача, назавжди оселилися в його серці і стали класикою української літератури. Попри те, що поезії та проза Ліни Костенко перекладені багатьма мовами і відомі далеко за межами України, про саму письменницю відомо небагато, адже вона віддає перевагу більш усамітненому способу життя. Ця книжка – спроба глибше пізнати поетесу як дитину, студентку, дружину і маму, громадянку й патріотку своєї країни, просто Людину зі своїми думками, хвилюванням, радощами та болем. Це – спроба осягнути її шлях, щоб краще зрозуміти глибоку суть шедеврів, створених Ліною Костенко.
821.09(477)
К 73
Панасенко Т. М. Іван Котляревський / Тетяна Панасенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 124, [2] с. : [4] с. іл. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
"Здобув три вінці: на полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум'яний любитель мови рідної йому, їм створеної..." – говорив про Івана Котляревського (1769–1838) його перший біограф С. Стеблін-Камінський. Безсмертна "Енеїда" й вічно юна "Наталка Полтавка" з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують нових читачів. Ім'я їх автора, основоположника й першого класика нової української літератури, назавжди вписане в історію української і світової культури.
821.09(477)
К 83
Коломієць Р. Г. Марко Кропивницький / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 117, [2] с. : фот. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
Фундатор українського професійного театру Марко Кропивницький (1840–1910) був на рідкість обдарованою людиною. Він створив понад 40 п'єс, заснував перший національний професійний театр на теренах Східної України (уславлений театр корифеїв), виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Його чудові акторські дані (зіграв більше 500 ролей) доповнювалися прекрасним голосом – високим басом. Крім того Марко Лукич написав мелодії для багатьох п'єс, розумівся на образотворчому мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і спостережливим психологом, що постійно проявлялося в його роботі як режисера. Ще за життя Кропивницького називали "батьком українського театру", "українським Мольєром" та "українським Шекспіром", а його прогресивні ідеї актуальні й у наш час.
94(477)
Р 56
Ричка В. М. Володимир Мономах / Володимир Ричка. – Харків : Фоліо, 2019. – 118, [2] c. : [2] арк. фот. – (Знамениті українці). – Бібліогр. в підрядк. прим.
Володимир Мономах (1053–1125 рр.) – знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономаха ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем, поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об'єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель. Однак не ці діяння стали визначальними для привласнення імені Володимира Мономаха удаваними спадкоємцями києворуської спадщини.
94(477)
С 13
Савченко В. А. Павло Скоропадський / Віктор Савченко. – Харків : Фоліо, 2019. – 122, [1] c. : [2] арк. фот. – (Знамениті українці).
Павло Скоропадський (1873–1945) – останній гетьман України, діяльність якого пов'язана з бурхливими подіями епохи громадянської війни. Він активно сприяв розвиткові економіки, науки, культури та освіти в Україні, виступав за відродження гетьманської держави. Проте його боротьба за вільну Україну позначена багатьма трагічними подіями. Лев Троцький називав Скоропадського українським Бонапартом, генерал Денікін – другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.
821.09(477)
С 30
Коломієць Р. Г. Михайль Семенко / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 121 с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
Михайль Семенко (1892–1937) – основоположник і теоретик українського футуризму, поет, філософ, скрипаль, був трагічною та надзвичайно яскравою особистістю української літератури, невиправдано забутою в часи "соціалістичного реалізму". Все переплелося в його житті і творчості: революція як всесвітній переворот, революція як переоцінка художніх цінностей українського мистецтва, безкінечний пошук нового, незвіданого – як прорив українського мистецтва до європейського культурного простору. Епатажна людина, урбаніст, футурист, Михайль Семенко, як і більшість талановитих митців покоління Розстріляного відродження, був звинувачений в активній "контрреволюційній діяльності" і страчений на Соловках.
821.09(477)
С 66
Коляда І. А. Володимир Сосюра / І. Коляда, Ю. Коляда. – Харків : Бібколектор, 2020. – 117, [2] с. – Бібліогр.: с. 117–118.
Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов'язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20-х – 50-х років ХХ століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння ("комунар і націоналіст"), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. 1951 року за вірш "Любіть Україну" поета звинуватили у "буржуазному націоналізмі", перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія В. Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою та правдивістю почуттів.
821.09(477)
С 88
Дорошенко О. Є. Василь Стус / Олег Дорошенко. – Харків : Бібколектор, 2020. – 120, [1] с.
Трагічна доля судилася Василеві Стусу (1938–1985) – талановитому українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю, правозахисникові, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди й заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: "...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину".
821.09(477)
У 45
Панасенко Т. М. Леся Українка / Т. Панасенко. – Київ : Довженко Букс, 2020. – 122, [1] с.
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач, 1871–1913) – славетна українська письменниця, геніальна поетеса і драматург, перекладачка й культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона склала у дев'ять років, останній – у 40. Загалом Леся Українка написала близько 270 віршів, а ще – поеми і віршовані драматичні твори. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й небезпідставно – цьому сприяли складні стосунки з матір'ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.
821.09(477)
Х 30
Коломієць Р. Г. Микола Хвильовий / Ростислав Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 119, [1] c. – (Знамениті українці).
Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов, 1893–1933) – поет, письменник, публіцист, громадський діяч, що став однією з найбільш знакових постатей доби Розстріляного відродження. Гасло "Геть від Москви!", кинуте письменником під час започаткованої ним літературної дискусії, об'єднало митців у боротьбі за незалежність розвитку української художньої культури. Понад усе цінуючи творчу свободу, в передчутті жорстоких обмежень та репресій радянського уряду письменник здійснив самогубство, збунтувавшись проти тоталітарної системи. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім'я уособлює в собі вищий злет української літератури 20-х років XX століття.
Підготувала Олена Журман,
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук