Героїка трагедії Крут
Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави
Піднялися вірні сини.
Грудьми у нерівному бої
Спинили червону орду,
З честю впали герої
За Україну свою.
На жертовню поклали
Свої молодії життя,
Приклад відваги подали.
Слава героїв жива!
Михайло Зельман (Лісовий)
Щороку 29 січня наша країна на державному рівні вшановує пам'ять студентів та гімназистів, які в січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізничної станції Крути.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу села Пам'ятного на Чернігівщині (між Бахмачем та Ніжином), за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між чотиритисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців Вільного козацтва.
Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка, які нараховували близько 1000 осіб, складалися зі старшин і курсантів старших курсів 1-ї Київської військової школи ім. Б. Хмельницького, що мали бойовий досвід, набутий на фронтах Першої світової війни, та 115–130 осіб першої сотні Студентського куреня й були озброєні 16 кулеметами й залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва (Курінь смерті). Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Святого Володимира (нині Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка), Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир – старшина Андрій Омельченко. Очевидно, що основну роль у бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б. Хмельницького – майбутні кадрові офіцери, багато з яких здобули бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня). Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тисяч солдатів та балтійських матросів.
Один із найстаріших мешканців Крут Григорій Деркач про тогочасні події згадував із батькових розповідей. Тоді пан Григорій був іще малим хлопчиною. Батько сказав йому сховатися на печі й носа з хати не потикати, бо вранці 29 січня до села поїздом привезли загін молодих хлопців. Поширювалися чутки, що буде бій. Юнаків висадили посеред поля, за п'ятсот метрів від станції. Наказали на замерзлому полі копати окопи. Ополудні почалася стрілянина. Зліва розмістилися юнкери, праворуч – студенти й гімназисти. Юнаки не здавали позицій і зуміли протриматися до пізньої ночі. Біля станції лупило так, що в декотрих хатах шиби вилітали й селяни закривали діри подушками. У хлопців від перегріву заклинювали рушниці та кулемети. Більшовики оточили молодих вояків. Майже половина гімназистів уже лежали мертвими, і командир дав наказ відступати. За два кілометри від станції на них чекав поїзд, щоб вивезти до столиці тих, хто залишився живим чи був поранений. Одна сотня прикривала собою тих, хто відступав. Але серед ночі важко було щось розгледіти. Людей із тридцять–двадцять п'ять заблукали в полях. Туман того дня над селом навис густий-густий... Пішли на світло станції. А там на них у засідці вже чекали червоні. Кажуть, що поїзд рушив, не дочекавшись тих, хто відступав.
Під час бою загинуло 250 курсантів і студентів та 10 старшин, у тому числі й командир Студентського січового куреня Омельченко.
Навіть під прицілом гвинтівок гімназисти не скорилися. Коли селом прокотилося "Ще не вмерла Україна", сполохані селяни молили Бога і, ридаючи, просили спасіння. Цього дня село потопили у крові...
Довгі роки ніхто не знав, що насправді відбулося під Крутами. Старі мешканці говорили, що тутешні люди боялися навіть згадувати те 29 січня. Жінки підходили до поля й непритомніли від побаченого. Чоловіки не могли стримати сліз. Люди хрестилися і розбігалися по домівках.
Отак це криваве місиво з юних тіл лежало на вигоні обабіч села день чи два. А потім у Крутах почали з'являтися чужі підводи – то заможніші батьки гімназистів, дізнавшись про трагічну смерть дітей, приїжджали хоч останки докупи позбирати. Плач і ридання стояли такі, що аж за село було чути. Декотрих упізнавали за нашивкою на сорочці. Хто з бідної родини був, то так і загинув невідомим.
Селяни боялися хоронити загиблих по-людськи, щоб потім не опинитися в Сибіру. Хто сміливіший і набожніший був, то серед ночі ями копав, аби по-християнськи тіла студентів землі віддати. А за кілька днів пішов сильний сніг, притрусив цю братську могилу. І пролежали хлопці під сніговою ковдрою аж до весни.
Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватися. Так вони вціліли й потім розповіли про все.
Скільки юнаків полягло під Крутами, досі достеменно невідомо. Кажуть, триста, а може, й більше. Останки замордованих тільки 19 березня 1918 року перевезли до Києва, де на Аскольдовій горі перепоховали з військовими почестями. Дві доби родичі впізнавали тіла своїх закатованих дітей.
До Дня пам'яті Героїв Крут (до 103-ї річниці) працівники відділу документів із гуманітарних наук підготували віртуальну книжкову виставку "Героїка трагедії Крут", на якій представлена література з цієї теми. Адже подвиг українських юнаків, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі, героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Ця героїчна і водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов'язку – боронити її.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
Б 59
Бій відлунав... / упоряд. В. О. Рог. – Чернігів : Деснянська правда, 2006. – 95 с. – Бібліогр. в прим.
Повернутися до історичної правди, по-новому описати її, пам'ятати імена загиблих героїв, яких вела у бій любов до України.
Про трагічні події, які відбулися у січні 1918 року під станцією Крути на Чернігівщині, йде мова у книзі "Бій відлунав…".
Для широкого кола читачів.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
Б 59
Бій під Крутами в національній пам'яті / Укр. ін-т нац. пам'яті ; [упоряд.: О. М. Любовець та ін.]. – Київ : Пріоритети, 2013. – 285, [1] с. – Бібліогр.: с. 249–281 та в підрядк. прим.
Збірник присвячений бою під Крутами 29 січня 1918 р. Містить архівні документи, спогади, фотодокументи, друковані видання, що показують особливості відбиття в національній пам'яті цієї події, розповідають про формування культу Героїв Крут і заходи з їх ушанування.
Розраховано на спеціалістів та широке коло читачів.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
Г 39
Героїка трагедії Крут / [упоряд. В. Сергійчук]. – Київ : Україна, 2008. – 461, [1] с. : іл. – Прогр. "Українська книга".
У спогадах учасників бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, роздумах сучасників поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних воєнних подій осмислюється героїка подвигу юнаків України в ім'я своєї Вітчизни.
Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковане раніше тільки в еміграції й не скрізь містить повні імена авторів.
Розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917–1921 роках.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
К 84
Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Я. Д. Гаврилюк . – Вид. 2-ге, випр. і допов. – Київ : Просвіта, 2008. – 839 с. : XLVIII с. іл.
До книги увійшли невідомі й маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Л. Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей доби Української революції 1917–1921 років. Збірник упорядковано у хронологічному порядку, починаючи з кінця 1917-го до 2008 року. Завершує видання кіносценарій "Крути". Книга адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
К 84
Крути. Пам'яті героїв Крут / [упоряд. : О. Зінкевич, Н. Зінкевич]. – Київ : Смолоскип, 2012. – 61, [1] с.
29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою.
До брошури входять декілька матеріалів, що розкривають історичний перебіг бою під Крутами: статті про значення Крут в українській історії, частковий список крутянців, а також поезії, їм присвячені.
Брошура призначена в першу чергу для відвідувачів Меморіального комплексу "Пам'яті героїв Крут".
94(477)
К 84
Крути. 100 років подвигу, 1918–2018 / Нац. військово-іст. музей України, Черніг. облдержадмін. ; [упоряд. Я. Ю. Тинченко]. – Київ ; Чернігів : ЛАТ & К, 2018. – 43 с. : фот.
З нагоди 100-ліття легендарного бою під Крутами Національним військово-історичним музеєм України було підготовлено книжку з фотографіями та матеріалами про цей подвиг.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
М 49
Меморіал Пам'яті Героїв Крут / Черніг. міська громад. орг. "Пласт-Арт" ; [упоряд. : Б. Дєдов, С. Бутко, А. Дєдов]. – Чернігів : [б. в.], [2009]. – [36] с. : іл. – Бібліогр.: с. 12-13.
Буклет "Меморіал Пам'яті Героїв Крут", присвячений матеріалам і розробці концепції експозиції музею. Містить багато ілюстративного матеріалу з цієї тематики.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
С 65
Сорока Ю. В. Бій під Крутами / Ю. Сорока. – Київ : Золоті Ворота, 2013. – 118, [2] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
9 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами й гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мала ніякої військової підготовки, була погано озброєна, але стояла на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. Цей бій набув особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму української молоді.
821(477)
Т 86
Тур-Коновалов К. Крути 1918 : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 220, [2] с. + 4 арк. кольор. фот.
Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані в курсистку Софію, без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі "Арсенал". І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію "червоним". Андрій іще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… У горнилі бою, не шкодуючи власних життів, змагаючись за незалежність та любов. Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
У 45
Українська революція, 1917–1921 рр. Подвиг героїв Крут : матеріали наук. читань / Укр. ін-т нац. Пам'яті ; [відп. ред. В. Ф. Верстюк]. – Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – 173 с. – Бібліогр. в кінці ст.
Збірник уміщує матеріали наукових читань "Українська революція 1917–1921 рр.: Подвиг Героїв Крут", що відбулися 24 січня 2008 року в Ніжині. Статті присвячені проголошенню незалежності Української Народної Республіки, битві під Крутами, відображенню цих подій в історичній пам'яті українців та іншим подіям української революції 1917–1921 років.
Видання розраховане на широке коло читачів: науковців, аспірантів, студентів, учителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією України.
Підготувала Олена Журман,
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук