Михайло Іванович Туган-Барановський – видатний вчений-економіст
Долі багатьох українських вчених схожі між собою: їхню творчість та внесок у розвиток науки знають та цінують за кордоном, а от на батьківщині про досягнення науковців-земляків відомо небагато. До числа таких науковців можна зарахувати українського вченого-економіста, який стояв біля джерел української державності та української науки, доктора політичної економії, професора, першого академіка соціально-економічного відділу Української академії наук, громадського діяча Михайла Івановича Туган-Барановського (1865–1919).
Народився Михайло Туган-Барановський у 1865 році на Харківщині, у селі Солоне Куп'янського повіту, у дворянській родині. Рід Туган-Барановських по батьківській лінії походить з литовських татар, мати належала до роду українських інтелігентів з Полтавщини. Батько Михайла був артилерійським генералом, а мати займалася вихованням дітей, яких у сім'ї було четверо. Діти зростали в оточенні прекрасної української природи і доброзичливих українських селян.
Після закінчення Харківської класичної гімназії Михайло Туган-Барановський у 1884 році вступив спершу на природничо-математичний факультет Харківського університету, а згодом – на правничо-економічний. За участь у студентському революційно-демократичному русі М. Туган-Барановського виключили з університету, але революціонером він так і не став.
Отримавши дозвіл повернутися до університету, Туган-Барановський упродовж 1888–1889 років склав екзамени за природничо-математичний і правничо-економічний факультети, здобувши ступінь кандидата, і доповнив свої знання в Англії.
Ще студентом Михайло одружився з Лідією Давидовою, талановитою, освіченою дівчиною. Саме вона стимулювала чоловіка до наукової праці. Вже в 1890 році у журналі "Юридичний вісник" молодий економіст опублікував свою першу працю "Вчення про граничну корисність господарських благ як причина їх цінності", в якій виступив з критикою теорії трудової вартості та граничної корисності.
У 1894 році Михайло Іванович отримав ступінь магістра за книгу "Промышленные кризисы в современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь". Завдяки цій книзі у 1895 році він отримав посаду приват-доцента правничого факультету Петербурзького університету, а також безсмертя в економічній науці. Світову славу й ступінь доктора політичної економії М. Туган-Барановський здобув через книгу "Русская фабрика в прошлом и настоящем. История развития русской фабрики".
У 1899 році М. Туган-Барановський зазнав політичних репресій через підтримку студентської непокори: спершу його тимчасово лишили номінації як приват-доцента університету, а пізніше вислали з Петербурга.
У 1901 році М. Туган-Барановський від'їжджає на Полтавщину до міста Лохвиця. Там він одружується (вдруге) з Ольгою Федорівною Русиновою, яка була українофілом і мала тісні зв'язки з українською, зокрема театральною, інтелігенцією.
З 1905 році Михайло Іванович знову працює приват-доцентом у Петербурзькому університеті й викладає історію економічних вчень та політичну економію. У цей період він доклав багато зусиль для популяризації вивчення економічної теорії. У 1909 році була надрукована ще одна праця, яка стала класичною, – підручник "Основи політичної економії", що декілька років перевидавався і був відзначений великою премією Петербурзької академії наук.
Напередодні Першої світової війни професор Туган-Барановський, як редактор частини, присвяченої народному господарству України, взяв участь у проєкті Михайла Грушевського з видання енциклопедії українознавства російською мовою "Украинский народ в его прошлом и настоящем".
Також науковець брав активну участь у створенні української вищої школи. Читав лекції в Київському університеті, редагував журнал "Київська кооперація", опублікував працю "Про кооперативний ідеал" (1918), а наступного року побачили світ друге видання книги "Соціальні основи кооперації" та книга українською мовою "Кооперація, її природа і мета".
У листопаді 1918 року Михайло Туган-Барановський активно співпрацював з Володимиром Вернадським, Миколою Василенком та Агатангелом Кримським щодо організації Української академії наук. З відкриттям Академії він був обраний її дійсним членом, очолив соціально-економічний відділ. Наукова спадщина М. Туган-Барановського в цей період становила близько 140 праць з економічної науки.
За ініціативи та активної участі Михайла Івановича у Києві був відкритий Український кооперативний інститут.
Михайло Іванович Туган-Барановський був першим економістом-східноєвропейцем, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків, одним з кращих знавців розподілу суспільного доходу, історії господарського розвитку та загальних основ господарської діяльності. Його ідеї відіграли важливу роль у відродженні нормального економічного життя в роки непу. Однак наприкінці 20-х років цей напрямок розвитку економічної науки був розгромлений більшовицькою владою, а оригінальні твори вченого з проблем грошового обігу, аграрних і податкових реформ, соціології і політичної економії були надовго забуті, як і його ім'я.
Сьогодні Україна потребує дослідження та впровадження у розвиток економіки багатогранної наукової спадщини видатного й оригінального економіста-мислителя кінці ХІХ – початку ХХ століття Михайла Туган-Барановського.
Туган-Барановський М. І. Кооперація, її природа та мета / М. І. Туган-Барановський // Сільськогосподарська кооперація : вибрані праці / [упоряд. Л. П. Горкіна; під ред. Л. П. Горкіної]; НАН України; Ін-т економіки та прогнозув. – Київ, 2010. – С. 35–187.
Наукове видання являє собою збірник підготовлених до публікації пам'яток культури, історичних документів, об'єднаних спільною темою сільськогосподарської кооперації. У книгу ввійшла праця видатного вченого-економіста та діяча українського кооперативного руху першої третини ХХ століття – Михайла Івановича Туган-Барановського.
Праця, подана в цьому збірнику, є передруком книжки, написаної М. І. Туган-Барановським, і виданої українською мовою в 1919 році.
Туган-Барановський М. І. Паперові гроші та метал / Михайло Іванович Туган-Барановський. – Київ : КНЕУ, 2004. – 200 с.
Ця книга – перший український переклад фундаментальної праці з монетарної теорії всесвітньовідомого українського економіста, політичного та громадського діяча М. І. Туган-Барановського. Науково доведені в ній оцінки, висновки та пропозиції визначили шляхи розвитку грошово-кредитної системи та роль держави в їх функціонуванні на багато десятиліть вперед, передбачили неминучість демонетизації золота та заміни повноцінних грошей кредитними.
Туган-Барановський І. М. Політична економія: курс попул. / І. М. Туган-Бараноський; АН України. – Київ : Наукова думка, 1994. – 200 с.
Автор праці визначає предмет політичної економії і методи її дослідження, аналізує ступінь розвитку суспільного господарства, висловлює своє розуміння суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання господарських благ. Вчений дає власні визначення таких категорій, як праця, капітал, цінність, заробітна плата, гроші, кредит тощо, розглядає проблему ринків і криз надвиробництва.
Антоненко Л. А. Влияние мирового экономического кризиса на мелких товаропроизводителей в трудах М. И. Тугана-Барановского / Л. А. Антоненко, С. С. Дмитрицкий // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 8. – С. 10–16.
У статті на підставі вивчення першоджерел з теорії циклів у працях М. І. Туган-Барановського запропоновано авторське узагальнення концептуального характеру щодо дрібних товаровиробників. Зроблено спробу провести історичну паралель між кризою ХІХ ст. в Англії та сучасною ситуацією у світі та в України.
Єфименко Т. І. Методологічний фундамент економічних поглядів М. І. Тугана-Барановського (до 150-річчя від дня народження) / Т. І. Єфименко, П. М. Леоненко // Фінанси України. – 2015. – № 4. – С. 7–33.
У статті висвітлені основні віхи життя, наукової, педагогічної, громадсько-політичної діяльності видатного українського вченого Михайла Івановича Туган-Барановського.
Макаренко І. П. Наукова спадщина М. І. Туган-Барановського (до ювілею створення засад теорії інноваційного розвитку економіки в Європі та ювілею Національної академії наук України) / І. П. Макаренко // Наука та інновації. – 2018. – № 6. – С. 5–8.
У статті розглядається наукова спадщина М. І. Туган-Барановського на основі дослідження промислових криз, від яких протягом ХІХ ст. потерпали економіки Англії та США. Видатним українським економістом Михайлом Івановичем Туган-Барановським було розроблено теорію періодичності промислових криз. Важливим є його висновок про наявність економічних циклів, що пояснювало кризи як одну з чотирьох фаз циклу.
Национальная академия наук Украины. 1918–2008 : к 90-летию со дня основания: [М. И. Туган-Барановский] / глав. ред. Б. Е. Патон. – Киев: Изд-во КММ, 2008. – С. 11, 25.
У книзі розповідається про активну діяльність щодо організації НАН України та наукову діяльність з економічної політики вченого-економіста М. І. Туган-Барановського.
Орлик С. В. Проблеми фінансової політики Російської імперії в роки Першої світової війни в науковій спадщині М. І. Тугана-Барановського / С. В. Орлик // Український історичний журнал. – 2017. – № 1. – С. 60–72.
У статті досліджується наукова діяльність М. І. Туган-Барановського, спрямована на пошук оптимальної фінансово-економічної політики в умовах спричиненого війною кризового економічного становища Російської імперії. Зроблено висновок, що публікації вченого стали важливим джерелом для сучасних дослідників процесів, які відбувалися у її фінансово-економічній сфері часів Першої світової війни.
Половець В. М. І. Туган-Барановський – теоретик кооперативного руху (до 150-річчя від дня народження) / Володимир Половець // Сіверянський літопис. – 2015. – № 1. – С. 211–215.
Стаття присвячена визначному вченому-економісту, наукова спадщина якого має не тільки велике теоретичне значення, але й дає всі підстави стверджувати про її виключно прагматичну роль для виховання національної свідомості широких народних мас, залучення здобутків попередніх поколінь суспільства для вступу у складний світ дії економічних заходів та ринкових відносин.
Галина Коваленко, бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук