Без права на забуття
Бабин Яр – одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, за офіційними історичними свідченнями, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти стратили в урочищі близько 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а й біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста в надії на порятунок.
Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами євреїв та циган – за етнічною ознакою, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, "саботажників" і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп'ятниці.
Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського "Динамо": Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий "матч смерті". У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом з чоловіком.
У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка знищених осіб – близько 100 тисяч. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.
Бабин Яр поряд з Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.
Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні та є свідченням того, що в колективній пам'яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів.
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" на території урочища Бабиного Яру 29 вересня планує представити низку проєктів до 79-х роковин трагедії, зокрема відкрити аудіосвітлову інсталяцію.
Працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка підготували віртуальну книжкову виставку-реквієм до початку масових розстрілів у Бабиному Яру "Без права на забуття".
94(477-25)
Б 12
Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього: матеріали міжнар. наук. конф., 24-25 жовт. 2011 р., м. Київ / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Громад. ком. для вшанування пам'яті жертв Бабин. Яру, Фр. ін-т в Україні ; [редкол.: В. Нахманович, А. Подольський, М. Тяглий]. – 2-ге вид., допов. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2017. – 287 с. + 1 мапа. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Бабин Яр – це місце у Києві, яке донині залишається сумним символом політики геноциду нацистської Німеччини та маніпуляцій з пам'яттю, притаманних Радянському Союзу, а також яскравим прикладом нинішнього стану пам'яті про війну у сучасному українському суспільстві.
Ця книга є збірником матеріалів міжнародної конференції, яка мала на меті проаналізувати як суто історичні аспекти репресивної політики щодо різних груп населення (євреїв, ромів, діячів українського національного руху, радянських військовополонених та цивільних громадян), для яких Бабин Яр став місцем колективного поховання, так і повоєнні та сучасні проблеми, пов'язані з увічненням пам'яті загиблих у контексті неоднозначного ставлення до минулого з боку різних частин українського суспільства.
94(477-25)
Б 12
Бабин Яр: пам'ять на тлі історії : путівник для вчителя : зб. навч.-метод. розробок шк. занять на основі вірт. виставки та докум. фільму / Укр. центр вивч. історії Голокосту [та ін. ; авт. кол.: Наталія Герасим та ін. ; ред.-упоряд. Віталій Бобров]. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2017. – 155 с. : іл. – Бібліогр.: с. 152–155.
"Бабин Яр: пам'ять на тлі історії. Путівник для вчителя – збірка навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам'яті". Подані практичні заняття покликані допомогти вчителю організувати зі своїми учнями обговорення щодо широкого кола питань, пов'язаних з історичною пам'яттю та, зокрема, пам'яттю про Бабин Яр. Видання стане у пригоді освітянам, передусім вчителям середніх навчальних закладів.
94(477-25)
Б 12
Бабин Яр: пам'ять на тлі історії : альб.-каталог мультимед. вист. до 75-річчя трагедії / Музей історії міста Києва [та ін.] ; упоряд. Віталій Нахманович. – Київ : LAURUS, 2017. – 236, [15] с. : фот. – Текст укр., англ.
Видання презентує матеріали заходів до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру: мультимедійної виставки "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", що демонструвалася восени 2016 р. у Музеї історії м. Києва, та Міжнародного архітектурного конкурсу ідей створення меморіального парку "Бабин Яр Дорогожицький некрополь", що відбувся в 2015-2016 pp.
Розраховано на науковців, журналістів, державних чиновників, студентів, усіх, кому небайдужа пам'ять про трагічну історію XX сторіччя.
94(477)
Б 12
Бабин Яр. Історія і пам'ять / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Нац. ун-т "Києво-Могил. акад.", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства ; за ред. Владислава Гриневича та Павла-Роберта Магочія. – Вид. 2-ге. – Київ : Дух і Літера, 2017. – 349, [2] с. : іл. – Бібліогр. в кінці розд.
Висвітлено історію Бабиного Яру – однієї з найбільш вражаючих людських трагедій, котру спричинив нацистський окупаційний режим. Досліджується політика пам'яті/забуття Бабиного Яру від сталінських часів до сьогодення.
Книжка стала результатом співпраці науковців із різних галузей знання і різних країн світу – України, Канади, Нідерландів,США, Ізраїлю,Франції, яких поєднало усвідомлення важливості збереження пам'яті про Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій ХХ століття.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
Б 48
Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою: [монографія] / Карел Беркгоф ; [з англ. пер. Т. Цимбал ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики]. – Київ : Критика, 2011. – 454, [1] с. : іл. – Бібліогр.: с. 320–422.
Монографію голандського історика Карела Беркгофа присвячено дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941–1944 роках населення "найбільшої колонії нацистської Німеччини" – Райхскомісаріяту Україна, який охоплював чималу частину українських теренів. Будучи прихильником антропологічного підходу, автор наголошує саме "людську" історію, а не політичну чи інституційну, і територіяльну, а не національну чи етнічну, і тому не обмежується самими лише українцями, а приділяє належну увагу всім мешканцям краю, зокрема описує геноцид євреїв і ромів, становище росіян і "фольксдойчів", українсько-польський конфлікт на Волині тощо. Окремо зіставлено побут на селі та в місті, досліджено долю військовополонених, совєтський і націоналістичний партизанські рухи, феномен колаборації, перебіг примусових депортацій, культурне та релігійне життя. Особливо важливим є висвітлення штучного голоду в Києві, який автор порівнює з Голодомором 1933–1934 років, а також аналіз етнічних ідентичностей та політичних лояльностей і висновок про вплив совєтських репресивних практик на творення ментальности, що зумовила брак солідарности й опору окупантам в обставинах терору та масового нищення. Зіперта на дуже широкий масив архівних документів, публікацій і опитувань, монографія стала, на думку критиків, взірцево новаторською, проривною та найґрунтовнішою студією свого предмета. Вона стане в пригоді і фахівцям – історикам, соціологам, культурологам, політологам, і всім, хто цікавиться історією Другої світової війни та України в XX столітті.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
К 38
Київ у дні нацистської навали: за документами радянських спецслужб / НАН України, Ін-т історії України, Київ. міськдержадмін. ; [ред.: В. М. Литвин, С. М. Богунов ; уклад. Т. В. Вронська]. – Київ ; Львів : [б. в.], 2003. – 526, [64] с. : іл.
Метою даного видання є показати життя Києва у перші місяці війни, в період нацистської окупації і на завершальному етапі найбільшого в історії людства збройного конфлікту, висвітлити ті сфери суспільного життя, які донині здебільшого перебували за межами наукових студій, іншими словами, – розкрити маловідомі аспекти історії столиці України періоду Другої світової війни через документальні матеріали радянських спецслужб.
Основний масив документів збірника, більшість з яких вперше побачить світ, виявлено у фондах Державного архіву Служби безпеки України. Використано також документи Державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України.
821(477)
К 46
Кіяновська М. Я. Бабин Яр. Голосами: [поезія] / Маріанна Кіяновська. – Київ : Дух і Літера, 2017. – 108 с. : іл.
Вірші Маріанни Кіяновської присвячені пам'яті Бабиного Яру.
У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам'ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова "Талескотен", серії "Майданек", 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу "Бабин Яр".
Збірка поезій отримала Шевченківську премію з літератури 2020 року.
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
К 89
Кузнєцов А. В. Бабин Яр : [роман-документ] / Анатолій Кузнєцов ; [пер. з рос. С. Батуріна]. – Київ : Самміт-книга, 2012. – 351 c., [16] с. фотогр.
Автор книги Анатолій Васильович Кузнєцов народився і виріс в Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома лише місцевим жителям: Бабин Яр. До війни це було місце дитячих ігор. Два з гаком роки воно було забороненою зоною, з дротом під високою напругою, з табором, і на щитах було написано, що всякому, хто наблизиться, відкривається вогонь. Потім відразу, в один день Бабин Яр став відомий всьому світу. Кожного дня тут розстрілювали євреїв, росіян, українців ...
Докладніше про цю книгу найкраще сказати словами самого автора: "Я пишу так, немов даю під присягою юридичне свідчення на найвищому чесному суді – і відповідаю за кожне своє слово. У цій книзі розказано тільки правда – так, як це було".
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
Л 36
Левітас І. М. Праведники Бабиного Яру / Ілля Левітас ; [пер. з рос. С. Б. Герус ; фотогр. Л. Бейрака]. – Київ : Етнос, 2008. – 367,[1] с., [32] с. : іл.
Видання розповідає про людей, які виявили героїзм, велич духу і благородство, рятуючи євреїв від загибелі під час німецької окупації м. Києва 1941-1943 років. Книга є результатом багаторічних пошуків і досліджень історика і літератора І. Левітаса, який очолює Єврейську раду України і фонд "Пам'ять Бабиного Яру".
63.3(4УКР)6 / 9(С2)
М 18
Малаков Д. Оті два роки. у Києві при німцях / Д. Малаков ; [худож. Г. Малакова]. – Київ : АМАДЕЙ, 2002. – 316, [1] с. : іл. – (Бібліотека музею історії міста Києва).
778 днів і ночей Київ жив "при німцях". Як жив? Чим він вижив? Документальна повість Дмитра Малакова "Оті два роки" нарешті дає відповідь на ці питання. Пожежа Хрещатика. Підрив будинків. Торгівля на ринках. Робота у німців. Пошук їжи, мила, одягу. Преса і чутки. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи.
94(477)
С 37
75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність : матеріали парлам. слухань у Верхов. Раді України 27 верес. 2016 р. / Верхов. Рада України, Ком. з питань культури і духовності ; [упоряд. Ю. П. Дяченко]. – Київ : Парламентське видавництво, 2017. – 78, [1] с. – (Парламентські слухання).
Видання містить офіційні документи, стенограму доповідей та виступів учасників парламентських слухань, а також інформаційно-аналітичні матеріалам із зазначеного питання.
Для істориків, діячів культури, освітян, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, представників інтелектуальних кіл громадянського суспільства.
Підготувала Олена Журман, бібліотекар
відділу документів із гуманітарних наук