Життєві і творчі обрії великого Карпенка-Карого
29 вересня виповнюється 175 років від дня народження видатного українського актора, драматурга Івана Карпенко-Карого (І. Тбілевича). Творчість І. Тобілевича – ціла епоха в історії українського театру й драматургії. Вона "наповнює нас, – писав І. Франко, – почуттям подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя".
Коли природа поєднує в одній людині драматурга й актора, останній, як правило, поступається першому. Чи багато ми знаємо сьогодні про актора Шекспіра? Як і англійський драматург, І. Карпенко-Карий свого часу був однаково відомий на обох поприщах, проте згодом драматургічна слава затьмарила сценічну.
В жовтні 1883 року І. Карпенко-Карий вступив до трупи М. Старицького, де грає з М. Кропивницьким. У його грі не простежується намагання вийти за межі наявних трактувань і виконавських прийомів.
Значення актора Карпенка-Карого не вичерпується зіграними ролями. Він залишив по собі добру пам'ять, створивши разом з П. Саксаганським школу професійної майстерності, яка мала свої характерні риси. Її вихованці – Л. Ліницька, Г. Борисоглібська, С. Тобілевич, А. Войцехівська, У. Суслова, Р. Чичорський, А. Шевченко – свого часу були кращими виконавцями соціально-психологічних п'єс Карпенка-Карого, сприяли їхньому успіхові.
Драматургічна спадщина Карпенка-Карого – це вищий ступінь в розвитку української літератури. Такі його п'єси, як "Хазяїн", "Сто тисяч", "Сава Чалий", "Безталанна", "Наймичка" та інші, вражають не тільки глибиною змісту, але й неповторною, високомистецькою формою. У них ми не лише бачимо правдиві виразно окреслені психологічні замальовки, але й відчуваємо якусь надзвичайну емоційність та ліричність, напруженість внутрішнього динамізму, захоплюємось яскравістю мовних характеристик персонажів, умінням легко, невимушено й логічно розгортати дію, узагальнювати важливі явища суспільного життя, давати насичений глибокими думками підтекст, побутові явища висвітлювати в соціально-філософському плані.
Час, який відділяє нас від Карпенка-Карого, показав, що його літературна спадщина і сьогодні зберегла життєву силу й естетичну цінність.
Запрошуємо переглянути віртуальну книжкову виставку "Життєві і творчі обрії великого Карпенка-Карого".
Антологія української драматургії. [Вип. 2. М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І. Франко, Л. Українка] / [вступ. ст. та упорядкув. В. Кузьменко]. – Київ : Мистецтво, 2005. – 427 с.
До книжки ввійшли драматичні твори класиків української літератури: Марка Кропивницького ("Глитай, або ж Павук", "По ревізії"), Івана Карпенка-Карого ("Сто тисяч", "Хазяїн", "Сава Чалий"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("Одержима", "Бояриня", "Лісова пісня").
Драматургія: класика і сучасність : хрестоматія / [упоряд. та ред. Зленко В.]. – Київ : Український письменник, 2002. – 372 с.
Книгу складено з частини класичних та помітних сучасних творів драматургії, яка вивчається в курсі української літератури. Хрестоматія розрахована не тільки на старшокласників середніх шкіл, учнів профтехучилищ, випускників гімназій та ліцеїв, а й на тих читачів, кому небайдуже основне – пам'ять українського роду й родоводу.
Єфремов С. О. Історія українського письменства / С. О. Єфремов – Київ: "Фемина", 1995. – 688 с.
Найвидатнішим представником народницького (дехто вважає – неонародницького) напряму в українському літературознавстві першої третини XX ст. був С. Єфремов. Він залишив не тільки численні праці цього напряму, а й теоретичне обґрунтування його.
Основною працею С. Єфремова в галузі літературознавства стала "Історія українського письменства". Крім неї, йому належать ще понад три тисячі публікацій, але "Історія..." – це найвиразніший штрих у його подвижницькій науковій роботі.
Івашків В. М. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): нарис життя і творчості / Василь Івашків. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 173 с.
У монографії висвітлено основні віхи життєвого шляху видатного українського драматурга і театрального діяча Івана Тобілевича (Карпенка-Карого). Всебічно проаналізовано всі відомі оригінальні драматичні твори письменника, акцентовано на особливостях їхнього змісту й проблематики, місця й ролі в історико-літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів-філологів та всіх, хто цікавиться питаннями розвитку української класичної драматургії.
Історія української літератури XIX століття : навч. посіб. для філол. спец. вузів : у 3 кн. Кн. 1. Перші десятиріччя XIX ст. / [М. Т. Яценко та ін.] ; за ред. М. Т. Яценка. – Київ : Либідь, 1995. – 364 с.
У навчальному посібнику відтворюється літературний процес в Україні ХІХ століття. У першій книзі розглядається процес формування літературних напрямків (просвітницький реалізм, сентименталізм), становлення і функціонування поетичних родів і жанрів, зародження літературної критики перших десятиріч ХІХ ст. Детально аналізуються творчість І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки та інших письменників тієї доби.
Для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Карпенко-Карий І. К. Хазяїн : драматичні твори / Іван Карпенко-Карий ; [авт. післямови Т. М. Панасенко]. – Харків : Фоліо, 2013. – 331 с.
Іван Карпенко-Карий – видатний український драматург, якого І. Франко назвав "одним із батьків новочасного українського театру". Найкращі драми і комедії Карпенка-Карого – "Безталанна", "Сава Чалий", "Мартин Боруля", "Сто тисяч" і "Хазяїн" – не втратили своєї цінності й сьогодні, були і залишаються гордістю національної театральної культури. Драматична майстерність Карпенка-Карого дозволяла йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця.
Література України : для дітей серед. шк. віку / [авт.-упоряд.: В. М. Скляренко, Я. О. Батій. – Харків : Фоліо, 2006. – 318 с.
Ця книга призначена для учнів середньої школи, а також для всіх тих, хто любить історію та літературу нашої держави. З книги ви дізнаєтесь про життя та творчість відомих письменників, поетів України різних часів, творчість яких обов'язково вивчається в курсі української літератури.
Малютіна Н. П. Українська драматургія кінця XIX – початку XX ст. [Текст] : навч. посіб. / Н. П. Малютіна. – Київ : Академвидав, 2010. – 253 с.
Українська драматургія останніх десятиліть ХІХ – початку ХХ ст. явила літературі і театру новаторські концептуально, різнопланові за стильовими ознаками, художнім мисленням сценічні твори. Ядром цього потужного мистецького потоку стала "нова драма". Її символіка, зосередженість на внутрішній боротьбі характерів, пристрасна дискусійність, наповненість психологічно-екзистенційними ситуаціями означили відхід у слові і театральній дії від традиційної драми, утвердження нових стильових, виражальних можливостей у письмі та на сцені. Той бурхливий у розвитку української драматургії, театру, театральної критики час відкрив простір для реалізації таланту великого грона новаторськи налаштованих драматургів і театральних діячів, творив нового читача і глядача. Суголосною йому передусім була драматична творчість І. Карпенка-Карого, Лесі Українки, Олександра Олеся, В. Винниченка. Саме виклад основних особливостей їхньої творчості, а також загальних тенденцій розвитку порубіжної української драми утворює концептуальну основу і тематичну структуру цього навчального посібника. Адресований він студентам вищих навчальних закладів. Багато цінного знайдуть у ньому всі, хто цікавиться історією української літератури, особливостями розвитку драматичних жанрів, театру і театральної критики.
Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) : листи, п'єси / [упоряд. і вступ. ст. Світлани Бронзи] ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Кіровогр. нац. техн. ун-т. – Вид. 2-ге, перероб. та допов. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012.
У виданні представлене найповніше зібрання листів Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) до різних кореспондентів. До видання також увійшли дві п'єси І. Тобілевича – "Мазепа" (1896) та "Гандзя" (1902).
Одарченко П. Українська література : зб. вибр. ст. / Петро Одарченко ; ред. Осип Зінкевич ; авт. передм. Віктор Іванисенко. – Київ : Смолоскип, 1995. – 405 с.
У збірнику подано найважливіші матеріали з наукового і публіцистичного доробку професора Петра Одарченка, який впродовж багатьох років працює у США (родом з Полтавщини). Передусім – це розвідки про творчість видатних українських письменників XIX – XX ст. Найціннішою рисою цих робіт є величезний фактичний матеріал добросовісно зібраний, систематизований і введений у науковий обіг Петром Одарченком. Органічну частину цієї праці становлять дослідження з фольклору та етнографії. Проблеми усної народної творчості Петро Одарченко ставить у тісний зв'язок з проблемами писемної літератури і розв'язує їх у спільній площині.
Тобілевич С. В. Корифеї українського театру / Софія Тобілевич. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 539 с.
Багатьом акторам добре знайома книга Софії Віталіївни Тобілевич, що розповідає про життя, мандри та творчість видатного українського драматурга. Але книгою про Тобілевича, виданою в останньому томі збірки творів драматурга і окремо в ювілейні дні 1945 року, не вичерпується літературний багаж С. В. Тобілевич, уродженої Дитковської. Вірний друг і сподвижник видатного драматурга, талановита артистка і літератор, вона немало уваги приділяла репертуарові українського театру і справедливо може вважатись одним з перших його історіографів.
Топська Н. Батько українського театру / Неллі Топська. – Київ : Альфа, 2017. – 63 с.
Книга розповідає про життя Марка Кропивницького – видатного драматурга і режисера, керівника й організатора театральних труп, композитора, музиканта, поета, актора. Його називають батьком українського театру. Мистецький шлях Кропивницького є прикладом високого професіоналізму, громадянського подвигу і самовідданого служіння національному культурному відродженню.
Видання адресоване дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.
Українська література у портретах і довідках. Давня література XIX століття : довідник / [П. П. Кононенко та ін. ; редкол.: С. П. Денисюк та ін.]. – Київ : Либідь, 2000. – 358 с.
У довіднику відтворюється процес багатовікового розвитку української літератури від найдавніших часів до початку ХХ ст. Тут містяться статті-довідки про окремих письменників, статті-портрети найвагоміших в українському культурологічному просторі постатей, статті про найзначніші періодичні видання, стилі, течії, напрями в літературі тощо.
Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне [Изоматериал] : альбом / авт., упоряд. В. П. Шурапов. – Кіровоград : Мавік, 2004. – 220 с.
Альбом містить у собі документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв М. Л. Кропивницького, його учнів та послідовників, відомих літературо- та мистецтвознавців, театральних діячів, визначних письменників. Театр корифеїв, народжений у Єлисаветграді, є одним з найяскравіших виявів невичерпності духу української нації.
Підготувала бібліотекар відділу абонемента Наталія Лаврентьєва