Просто і геніально

Просто і геніально

17.09.2020
314

Майбутнє неможливо передбачити, але можна винайти.
Денніс Габор,

лауреат Нобелівської премії з фізики

  Щорічно, в третю суботу вересня, в Україні відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року відзначають День винахідника і раціоналізатора.
  Винахідництво є постійним та незмінним супутником життя людства – від найдавніших часів до сьогодення. Винаходи – дивовижні плоди людської фантазії, змінюють наші уявлення про навколишній світ, значно розширюють світогляд, а головне – відкривають нові знання та нові можливості, які є вагомими сходинками до покращення рівня життя як окремого індивіда, так і суспільства загалом.
  А може, Творцю для здійснення його планів подальшого розвитку Всесвіту і Космосу вкрай необхідні мільярди помічників-творців???
  Винахідники – люди з нестандартним мисленням, оригінальними та часто, на перший погляд, божевільними ідеями, здатні бачити більше, виходити за межі людського розуміння та ламати стереотипи. Ці непересічні особистості вміло поєднують три складові інструментарію успішної людини: великий Божий дар, наполегливу, цілеспрямовану й самовіддану працю та постійні пошуки нового.
  Винахідницьку та раціоналізаторську діяльність регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент. Сьогодні Укрпатентом було зареєстровано понад 100 тис. патентів на винаходи, а також понад 10 тис. патентів на корисні моделі.
  Україна має безсумнівні інноваційні досягнення світового рівня – літаки з сімейства "Анів", ядерні технології Адаменка, технології стимулювання росту рослин в сільському господарстві Пономаренка, медичні винаходи – спосіб боротьби з раком Завірюхи і лікування судин неоперабельним методом Бурого тощо.
  Історія цього свята для багатьох колишніх республік СРСР, зокрема й України, починається в епоху Радянського Союзу. У 1957 році, за пропозицією Академії наук, у календар був введений "День винахідника і раціоналізатора", який громадянами радянських соціалістичних Республік відзначався щорічно в останню суботу червня. Свято було, а значну частину інновацій і винаходів у СРСР буквально ховали в архівах і в столах всюдисущої бюрократії, яка не проти була потайки приторговувати ними на західних ринках, без відома безпосереднього розробника. Після перебудови і розпаду СРСР ситуація змінилася. Здобувши незалежність, Україна скасувала таке ставлення до інновацій.
  Традиційно в цей день на адресу винахідників звучать вітання та поздоровлення. Проводяться інноваційні виставки, ярмарки та презентації. День винахідника і раціоналізатора об'єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов'язково наділені рідким даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити кордони звичного, вийти за рамки стереотипу.
  До Дня винахідника і раціоналізатора відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготував книжкову виставку "Просто і геніально".

  Арист Л. М. Жизнь изобретений / Л. М. Арист. – Киев : Техніка, 1983. – 142 с. : ил.

  Історія винахідництва насичена безліччю цікавих фактів і епізодів, іноді неймовірних, іноді кумедних, часом трагічних. У книзі розповідається про цікаві винаходи, про роль винаходів у розвитку науки і техніки, у житті суспільства. На численних прикладах розкривається сутність винахідницької діяльності, показується творчий процес створення винаходів.


 Даценко А. В. "Я полечу туда..." : докум. повесть / А. В. Даценко. – Харьков : Прапор, 1995. – 270 с. : ил.

  Документальна повість присвячена одному з піонерів створення ракетної техніки й теорії космічних польотів, українському вченому-винахіднику Юрію Васильовичу Кондратюку. Ім'я цієї людини довгий час було під забороною. А тим часом без Кондратюка, як і без Ціолковського, був би неможливий прорив Радянського Союзу в космос. Наш земляк став предтечею таких корифеїв практичної космонавтики, як С. П. Корольов, В. П. Глушко, М. К. Янгель. Розрахована на початку століття (!) полтавським гімназистом траєкторія польоту до Місяця увійшла в історію як "траса Кондратюка". Його ідеї скафандра, управління космічними літальними апаратами за допомогою гіроскопів, конструкція і розміщення крісла космонавта, висновки про те, що найкращим способом посадки на Місяць є відділення посадочного апарату від основного корабля, і багато інших підтвердилися практичною космонавтикою. Очевидно, найбільшим його досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі.
  Д. Хуболт: "Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель "Аполлон-9" у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів".


  Згурська М. П. Микола Амосов / М. П. Згурська ; пер. з рос. Л. Кіцила. – Харків : ПЕТ, 2015. – 125 с.

  Навряд чи хтось поставить під сумнів те, що саме діяльність Миколи Амосова на ниві лікування, медичної науки та біологічної кібернетики, в поєднанні з самобутньою літературною творчістю, значною мірою посприяли піднесенню інтелектуального іміджу України в ХХ – на початку ХХI століття. Микола Амосов – хірург з ласки Божої, що врятував тисячі життів; новатор, який відкрив нові шляхи у хірургії легень і серця й створив нову науку – біокібернетику; вчитель багатьох хірургів; оригінальний мислитель; невтомний пропагандист здорового способу життя; уперше у світі здійснив протезування мітрального серцевого клапана, створив і першим у світі почав використовувати штучні серцеві клапани з покриттям.


  Іващенко В. І. Його чекала Галактика : докум. повість / В. Іващенко, А. Кравець. – Київ : Молодь, 1966. – 289 с. : іл.

  У документальній повісті "Його чекала Галактика" розповідається про Миколу Івановича Кибальчича – нашого славетного земляка, винахідника і революціонера-народника, автора схеми першого у світі реактивного літального апарата. Він був страчений за замах на імператора Олександра II. У камері, за кілька днів до страти, Микола розробив проєкт реактивного літального апарата. У проєкті Кибальчич розглянув пристрій порохового ракетного двигуна, керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, забезпечення стійкості апарата тощо. Схему унікального апарата арештант надряпав уламком ґудзика на стіні каземату… Автори книжки відтворили головні факти життя та революційної діяльності славного сина нашого народу Миколи Івановича Кибальчича і показали значення його відкриттів для подальшого розвитку науки і техніки.


  Юрій Кондратюк // Історія України в особах, XIX–XX ст. / [редкол.: І. Войцехівська та ін.]. – Київ : Україна, 1995. – С. 442–448.

  До книги ввійшли нариси про людей, котрі відіграли помітну роль в українській історії XIX–XX ст. Ім'я Юрія Васильовича Кондратюка – нашого славетного піонера космонавтики, одного з перших творців і дослідників ракетної техніки, яким пишається вітчизняна наука, – тривалий час було в тіні, істинна біографія замовчувалась або перекручувалася на догоду тимчасовим вершителям порядку. Чому так сталося? Чим завдячує сучасна космонавтика цій людині? Чи справді, як ходили поголоси, полтавський інженер-винахідник, поневолений на війні, працював у Пенемюнде, де обраховував Вернеру фон Брауну оптимальні траєкторії для ФАУ-1 і ФАУ-2, а потім, після повернення, був засланий на Колиму, де і помер 1952 р.? Де правда, а де вигадка? Де істина, а де тонко розрахований наклеп?


  Ігор Сікорський. Від Києва до Коннектикута, від Неба до Небес / за ред. І. В. Шпака ; [пер. О. А. Затовська]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2014. – 256 с. : іл.

  Україна подарувала світові багатьох видатних людей, обдарованість яких нерідко зараховують до своїх надбань інші держави. Але це, залишаючи осторонь питання пріоритетів, у більшості випадків навіть не має значення, оскільки видатні постаті та їхня робота – це надбання всього людства. Постать Ігоря Сікорського, який народився наприкінці ХIX століття у Києві, продовжив свою кар'єру авіаконструктора і авіатора у Санкт-Петербурзі на початку ХХ століття і повністю реалізувався як фахівець і людина в середині ХХ століття у Стратфорді – яскравий приклад такої "міжнародної кооперації". Ретроспектива київського, петербурзького та американського етапів життя і діяльності відомого авіаконструктора, пілота й автора цілого покоління вертольотів І. І. Сікорського дозволяє повною мірою відчути його складний і самовідданий шлях до досягнення мети.


  Тайны и загадки Николы Теслы / [сост. Юрий Пернатьев]. – Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2019. – 319 с.

  Нікола Тесла – унікальна і неординарна особистість в історії світової науки. Його наукова діяльність і особисте життя породили безліч міфів, загадок і легенд. До сьогодні точно не відомо, де правда, а де вигадка в життєписах одного з найталановитіших винахідників і містифікаторів ХIX–XX століть. Унікальний випадок: одні вчені вважали його генієм, другі – чаклуном, треті – нестримним фантазером, а четверті – просто божевільним. Але за всіма епітетами і визначеннями таїться одна проста істина: саме Теслі ми зобов'язані неймовірними проривами в науці, які зробили наше життя набагато зручнішим і світлим в прямому і переносному сенсах цього слова.


  Тесла Нікола. Мої винаходи: автобіографія / Нікола Тесла ; пер. з англ. Олександри Гординчук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 124 с. : фот.

  З автобіографії легендарного винахідника в галузях електрики та механіки довідаєтеся про непересічні здібності юного Тесли, про його роботу над собою, перші спроби та найбільші досягнення, а також дізнаєтеся про його погляди на світ і розвиток цивілізації. А ще знайдете прецікаві передбачення щодо майбутнього людства, частина з яких лише нещодавно почали справджуватись. Книга стане в пригоді винахідникам – теперішнім і майбутнім – та всім, хто цікавиться технічним прогресом.


  Літаки Костянтина Калініна // Харук, Андрій Іванович. Зроблено в Україні / Андрій Харук. – Харків : Фоліо, 2019. – С. 168–173 : іл.

  Калінін Костянтин Олексійович – авіаконструктор, один із засновників пасажирського літакобудування в Україні. Серед літаків-велетнів, які будувалися у різні часи в різних країнах світу, почесне місце належить конструкціям, створеним в Україні. Всім відомий літак "Ілля Муромець", розроблений киянином Ігорем Сікорським на початку ХХ століття, велетень шістдесятих років – антоновський "Антей" (Ан-22), богатир вісімдесятих "Руслан" (Ан-124) та ніким не перевершена "Мрія" (Ан-225) дев'яностих. Однак мало хто знає про надпотужний літак К-7, спроєктований і споруджений в 30-х роках минулого століття в Україні, і його конструктора Костянтина Калініна. Він у 20-х – на початку 30-х років вважався одним із найперспективніших радянських авіаконструкторів. Його літаки, виконані за аеродинамічною схемою "літаючого крила", лягли в основу надзвукової авіації майбутнього.


  Мечников Ілля Ілліч (1845–1916) // Шаров І. Ф. Вчені України: 100 видатних імен / І. Ф. Шаров. – Київ : АртЕк, 2006. – С. 246–249.

  Мечников Ілля Ілліч – видатний учений-біолог, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, лауреат Нобелівської премії. Ілля Ілліч працював у багатьох галузях біологічної науки і практично у всіх зробив видатні відкриття. З ім'ям І. І. Мечникова нерозривно пов'язана боротьба за продовження людського життя. Він зумів на тому рівні, який визначався розвитком сучасної йому науки, чудово сформулювати великі гуманістичні завдання геронтології, накреслити першу глибоку і оригінальну програму досліджень.


  Шевчук С. Сергій Корольов / С. Шевчук ; пер. з рос. Н. Сидорової. – Харків : ПЕТ, 2015. – 126 с.

  Сергій Корольов – один з видатних вчених ХХ століття, який справедливо вважається батьком радянської космонавтики. Перший штучний супутник Землі, запуски автоматичних міжпланетних станцій на Місяць, створення кораблів "Восток" і "Восход", політ першої людини в космос – ось далеко не повний перелік задуманого і здійсненого генеральним конструктором, великим вченим, людиною, яка стала відомою у всьому світі тільки після смерті.


  Шпак І. В. Ігор Сікорський. Київський зліт / Ігор Шпак. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – 114 с. : фот.

  Ігор Сікорський – славетний син української землі, успішний авіаінженер Російської імперії, "містер Гелікоптер" Америки, авіаконструктор, на чиїх машинах літають президенти та пілоти військово-повітряних сил США. Українці мають усі підстави пишатися Сікорським. Адже коріння сім'ї – в Україні. На вулиці Ярославів Вал, 15-6 – родова садиба, на території Київського політехнічного інституту – пам'ятник видатному студентові, на Байковому кладовищі Києва – могили батьків. Життєвий та творчий шлях Сікорського – це для нас дороговказ, взірець цілеспрямованості та відповідальності особистості перед цивілізацією.

 


Підготувала Людмила Бердак,
провідний бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук

Повернутись
Поділитись: