Сторінками слов'янської писемності (до Дня слов'янської писемності і культури)

Сторінками слов'янської писемності (до Дня слов'янської писемності і культури)

24.05.2021
357

  День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні "...на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури..." згідно з Указом Президента України "Про День слов'янської писемності і культури" від 17 вересня 2004 року та відзначається щорічно 24 травня, в день ушанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
  Вони були православними ченцями та створили нову абетку, перебуваючи в монастирі у Греції. В основу була покладена грецька абетка, але Кирило суттєво змінив її, щоб передати слов'янську звукову систему. На честь свого творця абетка отримала назву "кирилиця", а допомагав Кирилові в роботі його брат Мефодій. Зробили це брати також і для утвердження православ'я, адже тоді вже точилася боротьба за вплив на слов'янські народи між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом. Крім нової абетки для перекладу з грецької Євангелія, Псалтиря та інших книг брати створили мову, яка отримала назву старослов'янської, а пізніше церковнослов'янської. Створена вона була на основі болгарської та інших слов'янських мов. Це була не розмовна, а штучна мова, й використовувалась вона як літературна, для богослужінь та мала кириличну абетку. Кирило і Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову та книжкову справу. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їхніх учнів мала всеслов'янське значення. Відомий славіст М. Кравцов писав: "Справа Кирила і Мефодія була глибоко прогресивною і відкрила нову сторінку в культурній історії слов'ян. Брати утверджували велич і багатство слов'янського мовлення, право слов'ян на нову культуру, ввели їх у коло освічених народів, сприяли розвиткові самосвідомості слов'ян, поклали початок слов'янському письменству і писемному художньому слову". Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов'янських народів, адже воно сприяло поступовому формуванню у них власних літературних мов, національних літературних традицій, освіти, культури загалом і української писемності та культури зокрема, оскільки кирилиця є праматір'ю української абетки.
  З нагоди Дня слов'янської писемності і мови у відділі абонемента Чернігівської обласної універсальної бібліотеки створили віртуальну книжкову виставку "Сторінками слов'янської писемності".

  81.41/4
  Б 87
  Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – 4-те вид. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2009. – 152 с.

  М. Ю. Брайчевський має рідкісний дар поєднувати у своїх працях теоретичну глибину та дивовижну ерудицію з літературним умінням ґрунтовно, просто і цікаво розкрити своє бачення проблеми. Висвітлюючи тему слов'янської писемності, автор особливу увагу звертає на розвиток писемності на українських теренах. Це – східнослов'янська писемність до 988 року, проблеми давньослов'янської ієрогліфіки, зародки фонетичного письма. І, звичайно, у книзі розповідається про просвітницьку діяльність Кирила та Мефодія і про те, що, власне, винайшов Кирило та про початки книжності як найвищої форми писемної культури.


 

  81.41/4
  И 91
  Истрин В. И. 1100 лет славянской азбуки / В. А. Истрин. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Наука, 1988. – 189 с.

  Книга ознайомлює читачів з повним драматичних подій життям і діяльністю творців слов'янської азбуки Кирила та Мефодія. У книзі також подається порівняльна характеристика і прослідковується доля двох найдавніших слов'янських азбук – кирилиці та глаголиці. Автор підкреслює, що Кирило і Мефодій, створивши азбуку та здійснюючи переклади з грецької, тим самим долучали місцеве населення до багатої за змістом християнської літератури й були саме вчителями слов'янських народів.


 

  И(Болг.)
  К 21
  Караславов С. Х. Солунские братья / С. Х. Караславов. – М : Прогресс, 1982. – 622с.

  Роман відомого болгарського поета і прозаїка розповідає про життя і діяльність Кирила та Мефодія, великих просвітителів IХ століття, творців слов'янської азбуки, відомої як "кирилиця". Це історичний роман, у якому розповідається про перші кроки слов'янської писемності, видатних діячів і найвидатніші події у Європі того часу. Роман дуже сильний, глибокий, колоритний. Через багато випробувань пройшли брати – були зрада, підлість, загибель однодумців. Але завдяки азбуці, яку вони створили, слов'яни зуміли зберегти свою спільну культуру, самобутність. І нині, набираючи текст на комп'ютері, ми згадуємо Кирила та Мефодія – її творців.


  81.41/4
  К 78
  Кралюк П. М. Духовні пошуки Мелетія Смотрицького / П. М. Кралюк ; ред. М. Н. Брикульський. – Київ : Український Центр духовної культури, 1997. – 191 с.

  Книга розповідає про відомого українського церковного і культурного діяча початку ХVII століття. Він був однією з найбільш яскравих та найбільш суперечливих постатей української, а також білоруської культури першої третини ХVII століття. Перу Мелетія Смотрицького належить "Грамматіки славенския правилное синтагма" – одна з перших фундаментальних граматик церковнослов'янської мови. Ця граматика започаткувала цілу епоху в українському (і не лише українському) мовознавстві. Вона неодноразово перевидавалася, слугуючи своєрідним підручником у тих землях, де церковнослов'янська мова виступала мовою богослужіння.


  80/4
  Л 87
  Лучик В. В. Вступ до слов'янської філології : підручник / В. В. Лучик. – Київ : Академія, 2008. – 343 с.

  У підручнику розкрито сутність, становлення та етапи розвитку слов'янської філології в її взаємозв'язках з історією, особливостями буття слов'янських народів. Висвітлюються основні уявлення давніх слов'ян про навколишній світ, про відображення у мові їхньої матеріальної і духовної культури. Розповідається також про передумови виникнення писемності, слов'янські абетки, пам'ятки слов'янської писемності: написи на предметах матеріальної культури, рукописи, їх копії та видання, інкунабули та інші першодруки, представлено наукові теорії, що стосуються цієї проблематики.


  766
  М 67
  Мітченко В. С. Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів: теорія і практика, кирилиця і латиниця, історія і сучасність / Віталій Мітченко. – Київ : LAURUS, 2018. – 286 с.

  Автор книги – заслужений діяч мистецтв України, автор низки статей з історії та теорії історичних українських почерків досліджує історичний шлях рукописної кирилиці в Україні від появи добуквених знакових систем на її теренах до сьогодення.
  Уперше аналіз української кирилиці проведено на тлі зміни мистецьких стилів у Європі. Для порівняльного аналізу історичного шляху кирилиці й латиниці стисло викладено історію латинських рукописних та складальних шрифтів.
  В альбомі близько 800 репродукцій, авторських перемальовок і схем, які наочно демонструють основні етапи розвитку шрифтових форм та вплив рукописних шрифтів на складальні.


  81.0/4
  П 12
  Павленко Н. А. История письма : учеб. пособие для филол. фак. вузов / Н. А. Павленко – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Вышэйшая школа, 1987. – 236 с.

  Уміння писати, писемність відіграє надзвичайно важливу роль у суспільстві. Завдяки письму люди можуть зберігати величезний запас знань, накопичених суспільством у всіх сферах, передавати його майбутнім поколінням. Письмо пройшло довгий і складний шлях розвитку. У книзі розглядаються основні етапи розвитку письма – від піктографічного (малюнок, зображення), до фонемографічного (буквено-звукового). Детально розглядається слов'янське письмо, розповідається про значення в його становленні Кирила та Мефодія, про кирилицю і глаголицю як два графічні різновиди древньослов'янського письма. Надзвичайно цікава таблиця, в якій порівнюються назва букви, форма (написання) букви, її звукове значення у грецькому алфавіті, кирилиці та глаголиці.


  81.411.1/4У
  П 27
  Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд ; [вид. підгот. І. П. Чепіга за участю Л. А. Гнатенко ; наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : [б. в.], 2011 (Друкарня НБУ ім. В. І. Вернадського). – 699 c.

  Пересопницьке Євангеліє – це визначна пам'ятка української літературно-писемної мови та книжкового мистецтва загальнослов'янського значення, перший відомий переклад канонічного євангельського тексту українською літературно-писемною мовою тих часів. Це видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис і повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.


  4СЛ
  С 29
  Селищев А. М. Старославянский язык : учеб. пособие для фак. ун-тов и фак. рус. яз. и л-ры пед. ин-тов. Ч. 1. Введение. Фонетика / А. М. Селищев. – Москва : Учпедгиз, 1951. – 335 с.

  Автор книги – один із найвидатніших учених у галузі слов'янського мовознавства. У книзі докладно висвітлюються теми початку слов'янської писемності, старослов'янська мова, головні факти з історії слов'янської писемності. Привертає увагу розділ про елементи мови кирило-мефодіївських перекладів. Книга містить історичні й лінгвістичні (словникові та синтаксичні) вказівки, які свідчать про слов'яно-болгарську основу мови старослов'янських перекладів, а ще – про латинські, німецькі, тюркські слова у старослов'янських пам'ятках та інші не менш цікаві теми.


  002(477)
  Ф 89
  Фрис В. Я. Історія кириличної рукописної книги в Україні X–XVIII ст. / Віра Фрис ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Наук. б-ка. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – 187с.

  У монографії вперше комплексно викладена історія розвитку кириличної рукописної книги з часу її появи на українських землях до ХVIII ст. Основну увагу зосереджено на питаннях, пов'язаних з книжковим репертуаром, осередками й регіонами книгописання, особливостями письма та оформлення книг. Авторка пропонує нову версію періодизації історії книги в Україні, розповідає про особливості появи письмен на наших теренах а також характеризує типи письма і стилі оформлення рукописної книги, розповідає про знаряддя письма, матеріали (чорнило, фарби, пергамент, папір), формати книг, оправи, окуття.


Підготувала Віра Губко,
бібліотекар відділу абонемента

Повернутись
Поділитись: