Невичерпна духовна скарбниця (до Дня української писемності та мови)
09.11.2021
326
День української писемності та мови припадає на православне свято – день ушанування преподобного Нестора-літописця. Наша мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї і є другою чи третьою слов'янською мовою за поширеністю у світі. Число мовців – понад сорок п'ять мільйонів, більшість із яких живе в Україні а також у Білорусі, Молдові, Румунії, Словаччині, Аргентині, Бразилії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.
Мова – не лише засіб спілкування. Вона служить для збереження історичного досвіду народу, його духовності й самобутньої культури, національної свідомості і традицій народу. У День української писемності та мови відбувається низка заходів, один із яких – Всеукраїнський диктант національної єдності. З часом він став міжнародним і проводиться не лише для перевірки знання мови, а є також засобом єднання українців усього світу навколо рідного слова. Доповненням до мови як засобу спілкування стала писемність, яка виникла на базі мови й за допомогою знаків та зображень служить для передачі інформації на великі відстані і закріплення її у часі. Історія писемності тісно пов'язана з розвитком мови кожного народу, його історією, культурою. Завдяки писемності людство може використовувати величезний запас знань, накопичений у всіх сферах діяльності, розвивати далі здобутки минулого і зберігати досвід багатьох поколінь для майбутнього.
Пропонуємо ознайомитися з віртуальною виставкою "Невичерпна духовна скарбниця", підготовленою у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка з нагоди Дня української писемності та мови.
.jpg/2(15)__192x263.jpg)
81.41 / 4
Б 87
Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності [Текст] / М. Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.
Проблема виникнення слов'янської (зокрема давньоруської) писемності – один із найскладніших сюжетів вітчизняної історії. Те, що східні слов'яни (Русь) знали писемність задовго до Кирила і Мефодія, сумніву не підлягає. Автор книги – людина енциклопедичних знань: історик і археолог поєднуються в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Тому історію виникнення та формування писемності він розглядає в загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. У книзі поєднуються теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора з умінням просто і цікаво розповідати про найскладніші речі.
.jpg/3(16)__184x263.jpg)
81
Е 16
Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити [Текст] / Деніел Еверетт ; пер. з англ. Геннадій Шпак. – Київ : Наш формат, 2019. – 339 с.
Автор книги – відомий лінгвіст, декан факультету науки та мистецтв Університету Бентлі. Перу Деніела Еверетта належать понад 100 статей і 12 книг з мовознавства. У своєму новому творі він пропонує історію еволюції мови як людського винаходу – від появи нашого виду до формування більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині. Мова була винайдена і сформована культурою, стала можливою завдяки нашому великому та щільному мозку. Це поєднання мозку і культури пояснює, на думку автора, чому тільки люди здатні говорити. Винахід – це творіння культури. Людина нічого не винаходить сама. Кожен із нас – частина культури, частина творчих ідей іншого, давніх спроб і загального світу знань, у якому ми живемо. Будь-який винахід формується з часом, мало-помалу. І мова – не виняток, так само як і письмо – один із засобів передачі мови.
.jpg/4(16)__186x263.jpg)
.jpg/6(16)__183x263.jpg)
.jpg/7(16)__173x263.jpg)
Мова – не лише засіб спілкування. Вона служить для збереження історичного досвіду народу, його духовності й самобутньої культури, національної свідомості і традицій народу. У День української писемності та мови відбувається низка заходів, один із яких – Всеукраїнський диктант національної єдності. З часом він став міжнародним і проводиться не лише для перевірки знання мови, а є також засобом єднання українців усього світу навколо рідного слова. Доповненням до мови як засобу спілкування стала писемність, яка виникла на базі мови й за допомогою знаків та зображень служить для передачі інформації на великі відстані і закріплення її у часі. Історія писемності тісно пов'язана з розвитком мови кожного народу, його історією, культурою. Завдяки писемності людство може використовувати величезний запас знань, накопичений у всіх сферах діяльності, розвивати далі здобутки минулого і зберігати досвід багатьох поколінь для майбутнього.
Пропонуємо ознайомитися з віртуальною виставкою "Невичерпна духовна скарбниця", підготовленою у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка з нагоди Дня української писемності та мови.
81.41 / 4
Б 87
Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності [Текст] / М. Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.
Проблема виникнення слов'янської (зокрема давньоруської) писемності – один із найскладніших сюжетів вітчизняної історії. Те, що східні слов'яни (Русь) знали писемність задовго до Кирила і Мефодія, сумніву не підлягає. Автор книги – людина енциклопедичних знань: історик і археолог поєднуються в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Тому історію виникнення та формування писемності він розглядає в загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов'янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. У книзі поєднуються теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора з умінням просто і цікаво розповідати про найскладніші речі.
81
Е 16
Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити [Текст] / Деніел Еверетт ; пер. з англ. Геннадій Шпак. – Київ : Наш формат, 2019. – 339 с.
Автор книги – відомий лінгвіст, декан факультету науки та мистецтв Університету Бентлі. Перу Деніела Еверетта належать понад 100 статей і 12 книг з мовознавства. У своєму новому творі він пропонує історію еволюції мови як людського винаходу – від появи нашого виду до формування більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині. Мова була винайдена і сформована культурою, стала можливою завдяки нашому великому та щільному мозку. Це поєднання мозку і культури пояснює, на думку автора, чому тільки люди здатні говорити. Винахід – це творіння культури. Людина нічого не винаходить сама. Кожен із нас – частина культури, частина творчих ідей іншого, давніх спроб і загального світу знань, у якому ми живемо. Будь-який винахід формується з часом, мало-помалу. І мова – не виняток, так само як і письмо – один із засобів передачі мови.
81
М 31
Масенко Л. Т. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні [Текст] / Лариса Масенко. – Київ : Кліо, 2020. – 175 с.
Книжка складається із серії есеїв, опублікованих на сайті "Радіо Свобода" з серпня 2016 по березень 2020 року, й тексту виступу на "круглому столі" "Українська національна ідентичність: минуле, сучасне, майбутнє", проведеному в листопаді 2019 року. Російський збройний наступ на українські території загострив боротьбу на мовному фронті, що потребувало фахового соціолінгвістичного аналізу. Зібрана у книжці серія публікацій – своєрідна хроніка війни мов та ідентичностей, що точилася між державницькими силами і проросійськими реваншистами як у стінах парламенту, так і в публічному та медійному просторах. Хоча публікації присвячені сучасним подіям у мовному житті країни, вони містять екскурси в історію асиміляційних практик Російської імперії стосовно українців, їхньої мови, культури, ідентичності. Особливу вагу у книзі приділено висвітленню дезінформації, брехні й маніпулятивних пропагандистських технологій, що їх використовують Росія і "п'ята колона" у боротьбі за збереження в Україні російськомовних середовищ як потенційного плацдарму для загарбання українських територій.
.jpg/5(16)__206x263.jpg)
81.0 / 4
П 12
Павленко Н. А. История письма [Текст] : [учеб. пособие для филол. фак. вузов] / Н. А. Павленко ; [ред. С. Г. Левина]. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Вышэйшая школа, 1987. – 236 с.
Уміння писати передбачає високий рівень координації рухів руки, її тонких і точних маніпуляцій, тому писемність виникла на певному етапі розвитку суспільства як продукт свідомої творчості людей. Книга розповідає про еволюцію письма, писемності. У ній розглядаються перші системи знаків за допомогою різних предметів у первісних людей, шнурове письмо древніх інків, письмо вампум, яке мало вигляд ниток з нанизаними на них мушлями різних кольорів та розмірів, ієрогліфи Єгипту і Китаю, клинописне письмо різних народів і, звичайно, сучасні алфавіти, в тому числі слов'янські. У книзі багато ілюстрацій. Це – як зразки різних систем знаків, алфавітів, так і написи з їх розшифруванням.
М 31
Масенко Л. Т. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні [Текст] / Лариса Масенко. – Київ : Кліо, 2020. – 175 с.
Книжка складається із серії есеїв, опублікованих на сайті "Радіо Свобода" з серпня 2016 по березень 2020 року, й тексту виступу на "круглому столі" "Українська національна ідентичність: минуле, сучасне, майбутнє", проведеному в листопаді 2019 року. Російський збройний наступ на українські території загострив боротьбу на мовному фронті, що потребувало фахового соціолінгвістичного аналізу. Зібрана у книжці серія публікацій – своєрідна хроніка війни мов та ідентичностей, що точилася між державницькими силами і проросійськими реваншистами як у стінах парламенту, так і в публічному та медійному просторах. Хоча публікації присвячені сучасним подіям у мовному житті країни, вони містять екскурси в історію асиміляційних практик Російської імперії стосовно українців, їхньої мови, культури, ідентичності. Особливу вагу у книзі приділено висвітленню дезінформації, брехні й маніпулятивних пропагандистських технологій, що їх використовують Росія і "п'ята колона" у боротьбі за збереження в Україні російськомовних середовищ як потенційного плацдарму для загарбання українських територій.
81.0 / 4
П 12
Павленко Н. А. История письма [Текст] : [учеб. пособие для филол. фак. вузов] / Н. А. Павленко ; [ред. С. Г. Левина]. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Вышэйшая школа, 1987. – 236 с.
Уміння писати передбачає високий рівень координації рухів руки, її тонких і точних маніпуляцій, тому писемність виникла на певному етапі розвитку суспільства як продукт свідомої творчості людей. Книга розповідає про еволюцію письма, писемності. У ній розглядаються перші системи знаків за допомогою різних предметів у первісних людей, шнурове письмо древніх інків, письмо вампум, яке мало вигляд ниток з нанизаними на них мушлями різних кольорів та розмірів, ієрогліфи Єгипту і Китаю, клинописне письмо різних народів і, звичайно, сучасні алфавіти, в тому числі слов'янські. У книзі багато ілюстрацій. Це – як зразки різних систем знаків, алфавітів, так і написи з їх розшифруванням.
821.09(477)
П 16
Панченко В. Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 "слайдів" [Текст] / Володимир Панченко. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – 523 с.
"Від Франка до Андруховича" – так могла би називатися ця книжка про літературу України ХХ століття. У передмові автор пише, що він не претендував на те, щоб написати історію української літератури. Розповіді про письменників представлені у ній вибірково та пов'язані з персональним "каноном" автора. Вони присвячені літературі українського зарубіжжя і "захованому" письменству України радянських часів. 50 "слайдів" – це оригінальні інтерпретації знакових художніх творів, цікаві – а часом драматичні – історії, засновані на нових архівних матеріалах, інтерв'ю, які автор брав у різні роки. У них живі свідчення письменників доповнюють міркування критика про їхню творчість. Книга доповнена списком зі ста кращих, на думку автора, творів української літератури ХХ століття.
П 16
Панченко В. Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 "слайдів" [Текст] / Володимир Панченко. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – 523 с.
"Від Франка до Андруховича" – так могла би називатися ця книжка про літературу України ХХ століття. У передмові автор пише, що він не претендував на те, щоб написати історію української літератури. Розповіді про письменників представлені у ній вибірково та пов'язані з персональним "каноном" автора. Вони присвячені літературі українського зарубіжжя і "захованому" письменству України радянських часів. 50 "слайдів" – це оригінальні інтерпретації знакових художніх творів, цікаві – а часом драматичні – історії, засновані на нових архівних матеріалах, інтерв'ю, які автор брав у різні роки. У них живі свідчення письменників доповнюють міркування критика про їхню творчість. Книга доповнена списком зі ста кращих, на думку автора, творів української літератури ХХ століття.
811.161.2
Р 15
Радевич-Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії [Текст] / Ярослав Радевич-Винницький. – Львів : Апріорі, 2020. – 256 с.
Мова – це соціальний феномен, вона живе та функціонує в суспільстві і немислима без історії політики, культури, релігії народу, а ключовим моментом в історії мови є комунікація – спілкування, мововживання, використання мови. Прагнучи поневолити і знищити народ, колонізатори перш за все намагалися знищити мову. В історії української мови про це є багато свідчень. Пропонована ж книжка, навпаки, присвячена видатним особистостям, які, не будучи етнічними українцями, більшою чи меншою мірою сприяли визнанню, утвердженню української мови й літератури. Серед них – росіяни, німці, євреї, скандинави та інші шляхетні представники різних народів, які в ім'я правди, справедливості, наукової об'єктивності, загальнолюдських цінностей і проукраїнських симпатій вважали за свій обов'язок підтримувати українців у їхньому бажанні жити повноцінним національно-мовним життям.
.jpg/8(15)__185x263.jpg)
81.411.1 / 4У
Р 88
Русанівський В. М. Історія української літературної мови [Текст] : підруч. для гуманіт. спец. вищ. навч. закл. / В. М. Русанівський. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, звідки вона прийшла, які в ній були стилі і яка була між ними відмінність – про все це розповідається у книжці. Далі читачі дізнаються, як старослов'янська мова, що нею починалась україно-руська писемність, поступово перетворювалася на староукраїнську і чому вона занепала. Висвітлюються також і початки зародження нової української літературної мови, її стан на зламі віків, у часи української державності і бездержав'я, боротьби за її поширення у ХХ столітті.
.jpg/9(14)__175x263.jpg)
811.161.2
С 32
Сербенська О. А. Голос і звуки рідної мови [Текст] / Олександра Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 279 с.
Останнім часом помітно посилилась увага до вивчення усного мовлення – найрозвиненішої форми комунікації, що колись існувала на Землі і якою володіють усі люди планети. Головна мета книжки – допомогти читачеві пізнати особливості українського усного мовлення, а також зрозуміти феномен голосу, вникнути у зміст вислову про звук як основу світобудови. У ній розкривається суть понять, важливих для носіїв мови, це – звукове обличчя мови, звуковий образ Держави, звукова енергія тощо. Автор пояснює звукову основу такої характерної ознаки українського усного мовлення, як милозвучність, ознайомлює читачів з відносно новим напрямом у мовознавстві – звуковим символізмом. Запропоновано для роздумів також деякі цікаві факти творення нашої писемності, наголошено на мотивах, якими керувалися творці азбуки, даючи буквам назви – аз, буки, веди, а також розповідається про значення слів-букв старослов'янської азбуки, філософію і символізм, закладені в них.
.jpg/10(12)__185x263.jpg)
811.161.2
С 85
Стріха М. В. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням [Текст] / Максим Стріха. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 519 с.
У книзі висвітлюється історія розвитку українського перекладу від Княжої доби і до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові ХIХ–ХХ ст. і перекладачам цього періоду, чия діяльність, окрім літературної, мала ще й виразне націєтворче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями й панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі, і заважаючи тим самим асиміляції українців. У книзі говориться, що така роль українського перекладу була не унікальною: подібну функцію виконував німецький переклад за часів домінування у Німеччині французької мови й культури, каталонський переклад за часів здійснення урядом Франко примусової "кастилізації" Каталонії в Іспанії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме долі провідних українських перекладачів складалися значно трагічніше, ніж долі їхніх колег з інших країн. Про все це, а також про власний досвід розповідає один із найкращих перекладачів України.
.jpg/11(4)__263x263.jpg)
821.09(477)
Т 76
Трофименко Т. М. #кололітературне [Текст] : (усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу) / Тетяна Трофименко. – Харків : Vivat, 2019. – 286 с.
Літературознавство – це не нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути живою і жвавою, не оглядатися на персоналії, не виважувати можливих наслідків, не вплутуватися у складну систему дружби з усіма гравцями літпроцесу й ділових стосунків із видавництвами – це коли говориш про свої враження від тексту як-вони-є. Рецензії, що ввійшли до книги, були опубліковані протягом 2007–2018 років у різних друкованих та електронних виданнях. Вони написані дотепно, весело, практично на грані фолу. Для такого різновиду критики і журналістики є своя назва – гонзо, що у перекладі з англійської значить навіжений, нарваний, тобто спосіб письма, який передбачає виразну суб'єктивність, відкрите висловлювання емоцій. Рецензії у книжці присвячені творчості сучасних українських письменників і сучасній українській літературі взагалі. Це не лише захопливе, сповнене тролінгу чтиво, а і доволі пізнавальне й інформативне видання.
.jpg/12(3)__186x263.jpg)
811.161.2
Ч-90
Чумарна М. І. Королівство мови [Текст] / Марія Чумарна. – Львів : Апріорі, 2018. – 123 с.
Книжка призначена для дітей. У ній багато цікавих фактів про виникнення писемності, роздуми про духовну природу мови, особливості української мови, її місце серед інших світових мов. Авторка детально говорить про колискові пісні, їх значення для розвитку дитини. Тут зібрано розвивальні ігри, казки, прислів'я, притчі, пов'язані з мовою, думки видатних людей про силу слова. Надзвичайно цікавий розділ про види письма, так би мовити, писемного мовлення (першими з них були петрогліфи й піктограми – малюнки та різьблення на каменях, а також предметне, символічне, вузликове письмо, ієрогліфи), а ще – про походження окремих слів, топонімів і гідронімів, давніх українських назв сузір'їв.
.jpg/13(3)__172x263.jpg)
811.161.2
Ю 99
Ющук І. П. Мова – найбільший скарб [Текст] : статті / І. П. Ющук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. – 358 с.
У статях із збірника йдеться про походження та історичний розвиток української мови, її структуру, логіку і закономірність побудови, про зв'язок мови з мисленням, роль письменників у її збагаченні й утвердженні. Коли українську мову зіставляють з найдавнішими індоєвропейськими мовами, зокрема латинською, впадає в очі її архаїчність і близькість до латинської. Порівнюючи фонетичні системи цих двох мов, автор доводить, що українська мова почала формуватися разом з латинською десь три тисячі років тому і зберегла багато з того, що класична латинь утратила. Дуже цікавий розділ книги, в якому архаїчність і давність мови автор показує через географічні назви, імена, окремі слова. Аналізує він також і писемні пам'ятки: "Велесову книгу", "Повість врем'яних літ", "Слово о полку Ігоревім", твори видатних українських письменників – як минулого, так і сучасних.
Р 15
Радевич-Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії [Текст] / Ярослав Радевич-Винницький. – Львів : Апріорі, 2020. – 256 с.
Мова – це соціальний феномен, вона живе та функціонує в суспільстві і немислима без історії політики, культури, релігії народу, а ключовим моментом в історії мови є комунікація – спілкування, мововживання, використання мови. Прагнучи поневолити і знищити народ, колонізатори перш за все намагалися знищити мову. В історії української мови про це є багато свідчень. Пропонована ж книжка, навпаки, присвячена видатним особистостям, які, не будучи етнічними українцями, більшою чи меншою мірою сприяли визнанню, утвердженню української мови й літератури. Серед них – росіяни, німці, євреї, скандинави та інші шляхетні представники різних народів, які в ім'я правди, справедливості, наукової об'єктивності, загальнолюдських цінностей і проукраїнських симпатій вважали за свій обов'язок підтримувати українців у їхньому бажанні жити повноцінним національно-мовним життям.
81.411.1 / 4У
Р 88
Русанівський В. М. Історія української літературної мови [Текст] : підруч. для гуманіт. спец. вищ. навч. закл. / В. М. Русанівський. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
Літературна мова у житті кожного народу – це надійна опора в його духовному і матеріальному розвитку. Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова, звідки вона прийшла, які в ній були стилі і яка була між ними відмінність – про все це розповідається у книжці. Далі читачі дізнаються, як старослов'янська мова, що нею починалась україно-руська писемність, поступово перетворювалася на староукраїнську і чому вона занепала. Висвітлюються також і початки зародження нової української літературної мови, її стан на зламі віків, у часи української державності і бездержав'я, боротьби за її поширення у ХХ столітті.
811.161.2
С 32
Сербенська О. А. Голос і звуки рідної мови [Текст] / Олександра Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 279 с.
Останнім часом помітно посилилась увага до вивчення усного мовлення – найрозвиненішої форми комунікації, що колись існувала на Землі і якою володіють усі люди планети. Головна мета книжки – допомогти читачеві пізнати особливості українського усного мовлення, а також зрозуміти феномен голосу, вникнути у зміст вислову про звук як основу світобудови. У ній розкривається суть понять, важливих для носіїв мови, це – звукове обличчя мови, звуковий образ Держави, звукова енергія тощо. Автор пояснює звукову основу такої характерної ознаки українського усного мовлення, як милозвучність, ознайомлює читачів з відносно новим напрямом у мовознавстві – звуковим символізмом. Запропоновано для роздумів також деякі цікаві факти творення нашої писемності, наголошено на мотивах, якими керувалися творці азбуки, даючи буквам назви – аз, буки, веди, а також розповідається про значення слів-букв старослов'янської азбуки, філософію і символізм, закладені в них.
811.161.2
С 85
Стріха М. В. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням [Текст] / Максим Стріха. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 519 с.
У книзі висвітлюється історія розвитку українського перекладу від Княжої доби і до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові ХIХ–ХХ ст. і перекладачам цього періоду, чия діяльність, окрім літературної, мала ще й виразне націєтворче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями й панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі, і заважаючи тим самим асиміляції українців. У книзі говориться, що така роль українського перекладу була не унікальною: подібну функцію виконував німецький переклад за часів домінування у Німеччині французької мови й культури, каталонський переклад за часів здійснення урядом Франко примусової "кастилізації" Каталонії в Іспанії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме долі провідних українських перекладачів складалися значно трагічніше, ніж долі їхніх колег з інших країн. Про все це, а також про власний досвід розповідає один із найкращих перекладачів України.
821.09(477)
Т 76
Трофименко Т. М. #кололітературне [Текст] : (усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу) / Тетяна Трофименко. – Харків : Vivat, 2019. – 286 с.
Літературознавство – це не нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути живою і жвавою, не оглядатися на персоналії, не виважувати можливих наслідків, не вплутуватися у складну систему дружби з усіма гравцями літпроцесу й ділових стосунків із видавництвами – це коли говориш про свої враження від тексту як-вони-є. Рецензії, що ввійшли до книги, були опубліковані протягом 2007–2018 років у різних друкованих та електронних виданнях. Вони написані дотепно, весело, практично на грані фолу. Для такого різновиду критики і журналістики є своя назва – гонзо, що у перекладі з англійської значить навіжений, нарваний, тобто спосіб письма, який передбачає виразну суб'єктивність, відкрите висловлювання емоцій. Рецензії у книжці присвячені творчості сучасних українських письменників і сучасній українській літературі взагалі. Це не лише захопливе, сповнене тролінгу чтиво, а і доволі пізнавальне й інформативне видання.
811.161.2
Ч-90
Чумарна М. І. Королівство мови [Текст] / Марія Чумарна. – Львів : Апріорі, 2018. – 123 с.
Книжка призначена для дітей. У ній багато цікавих фактів про виникнення писемності, роздуми про духовну природу мови, особливості української мови, її місце серед інших світових мов. Авторка детально говорить про колискові пісні, їх значення для розвитку дитини. Тут зібрано розвивальні ігри, казки, прислів'я, притчі, пов'язані з мовою, думки видатних людей про силу слова. Надзвичайно цікавий розділ про види письма, так би мовити, писемного мовлення (першими з них були петрогліфи й піктограми – малюнки та різьблення на каменях, а також предметне, символічне, вузликове письмо, ієрогліфи), а ще – про походження окремих слів, топонімів і гідронімів, давніх українських назв сузір'їв.
811.161.2
Ю 99
Ющук І. П. Мова – найбільший скарб [Текст] : статті / І. П. Ющук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. – 358 с.
У статях із збірника йдеться про походження та історичний розвиток української мови, її структуру, логіку і закономірність побудови, про зв'язок мови з мисленням, роль письменників у її збагаченні й утвердженні. Коли українську мову зіставляють з найдавнішими індоєвропейськими мовами, зокрема латинською, впадає в очі її архаїчність і близькість до латинської. Порівнюючи фонетичні системи цих двох мов, автор доводить, що українська мова почала формуватися разом з латинською десь три тисячі років тому і зберегла багато з того, що класична латинь утратила. Дуже цікавий розділ книги, в якому архаїчність і давність мови автор показує через географічні назви, імена, окремі слова. Аналізує він також і писемні пам'ятки: "Велесову книгу", "Повість врем'яних літ", "Слово о полку Ігоревім", твори видатних українських письменників – як минулого, так і сучасних.
Підготувала Віра Губко, бібліотекар відділу абонемента