Український селянин терпів подвійно –
  і як селянин, і як українець.
  Роберт Конквест,
  "Жнива скорботи"

  Для України 1932–1933 роки – це часи національної катастрофи, наслідки якої відчуваються і дотепер. Голодомор забрав мільйони українських людських життів. Це був спланований комуністичним тоталітарним режимом злочин, щоби знищити українців як національну групу, що усвідомлювала себе нацією і готова була за сприятливих умов проголосити незалежність.
  Упродовж багатьох років українські науковці досліджують цю проблему, аналізують методи, якими діяла радянська влада, з'ясовують їх вплив на психіку українського суспільства.
  Працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка пропонують до вашої уваги віртуальну книжкову виставку "Вся правда про Голодомор 1932–1933 років".
  Тут ви знайдете відповіді на запитання, що таке Голодомор, хто його організував та з якою метою, яким способом знищували "куркуля" як клас, у чому полягало колгоспне рабство, що таке хлібозаготівлі та як вони здійснювалися, що таке "чорні дошки", хто був безпосереднім виконавцем злочину геноциду на місцях, що таке "буксирні бригади", як виживали люди, що голодували, скільки їх було вбито голодом.
  Науково-популярні видання адресовані вчителям, студентам, краєзнавцям і всім, хто хоче дізнатися правду про передумови й політико-організаційні механізми вчинення у 1932–1933 роках злочину геноциду української нації.

---

  94(477.51)
  Г 70
  Горобець С. М. Усвідомлення Голодомору 1932–1933 рр.: Чернігівщина / Сергій Горобець, Сергій Бутко. – Чернігів : Десна Поліграф, 2018. – 79 с.

  Автори книги на прикладі Чернігівської області розглядають різні аспекти незадовільної суспільної пам'яті про один із найбільших злочинів в історії людства.
  Ця книжка унікальна тим, що порушує болючі питання. Чому українці "забули" про смерті людей від голоду? Що таке "роїщенський синдром" і закон "про п'ять колосків"? Які наслідки геноциду-Голодомору Україна відчуває зараз і які з них переслідуватимуть країну в майбутньому? Що то за діагноз – "постгеноцидне суспільство"? Як лікуватися кожному і лікувати суспільну пам'ять?

---

  94(477)
  Т 67
  33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид / Нац. музей "Меморіал жертв Голодомору" ; [авт. тексту Лапчинська Н. В.]. – Дрогобич : Коло, 2018. – 86 с.

  Науково-популярне видання, адресоване вчителям, студентам, краєзнавцям і всім, хто хоче дізнатися про передумови й політико-організаційні механізми вчинення в 1932–1933 роках злочину – геноциду української нації.

---

  821(477)
  К 41
  Кінзерська Т. П. Голодомор у рабстві : п'єса / Тетяна Кінзерська. – Київ : Український пріоритет, 2020. – 54 с.

  П'єса "Голодомор у рабстві" – інсценізація біографічно-художньої повісті Павла Наніїва "Лозинова труна" про трагічні події в Україні 1920–30-х років. Вона надзвичайно актуальна й сьогодні. Життя у бідності не "розчавлювало" незалежний дух народу, прагнення жити на рівні людської гідності. Проте совєцька ідеологія викорінювала зі свідомості людей почуття власної відповідальності за своє життя, відчужувала людину від землі-годувальниці. Яскравими фарбами відтворено механізм маніпуляції свідомості людей з боку творців "світлого майбутнього". Інсценізація повісті Павла Наніїва може бути доповненням до курсу "Історія України" та заслуговує на втілення на театральній сцені.

---

  94(477)
  Л 63
  Лисивець А. І. Скажи про щасливе життя... / Анастасія Лисивець ; [упоряд. Н. Г. Білоцерківець]. – Київ : К. І. С., 2019. – 100 с.

  В основі збірки – спогади Анастасії Лисивець про Голодомор. У них дивовижним чином поєднані зворушлива простота і щирість, навіть певна наївність оповіді простої сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас – блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, неймовірно точне та пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір писала в 70–80-ті роки минулого століття сільська вчителька "в шухляду", без жодних надій на прижиттєве опублікування, і, ймовірно, це теж додає йому неповторної інтонації й цілковитої переконливості як суто літературного, так і важливого історичного документа.

---

  94(477)
  М 28
  Марочко В. І. 1932–1933: хроніка Голодомору в Україні / Василь Марочко, Ольга Мовчан. – Київ : Кліо, 2020. – 292 с.

  Голодомор – трагедія такого масштабу, що осягнути його надзвичайно важко. Підходити до вивчення голоду 1932–1933 років в Україні можна по-різному – читаючи праці істориків чи спогади простих людей, вивчаючи збірки оригінальних документів, кіно- та фотохроніку тих років. Мабуть, найчіткіше розуміння подій Голодомору може дати просто послідовний, день за днем, перелік фактів та подій, що відбувалися в Українській СРР у 1932–1933 роках. Саме такою хронікою є ця книжка. Автори на основі величезного обсягу матеріалів відновили послідовність подій, що вилились у небачений до цього злочин комуністичної влади проти українського народу.
  Ця книга для старшокласників, педагогів, краєзнавців та всіх, кому не байдуже трагічне минуле українського народу.

---

  94(477)
  М 28
  Марочко В. І. Голодомор 1932–1933 років в Україні : хроніка / Василь Марочко, Ольга Мовчан. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2008. – 292 с.

  Хроніко-документальне видання відтворює факти, події, явища в селах Української СРР 1932–1933 років – Голодомору, спричиненого суцільною колективізацією, надмірними хлібозаготівлями, репресіями. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України та Росії, листування і таємні шифрограми Сталіна, листи селян до партійно-радянської номенклатури, доповідні записки іноземних дипломатів.
  Для істориків, педагогів, краєзнавців, студентів – усіх, кому не байдуже трагічне минуле українського народу.

---

  94(477)
  П 15
  Пам'ять роду / Укр. ін-т нац. пам'яті ; [авт. ідеї Аліна Карбан, авт. проєкту Наталка Позняк-Хоменко]. – [Київ] : [б. в.], [2020]. – 81 с.

  Книга "Пам'ять роду" – це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932–1933 років.
  Книга покликана спонукати кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам'ятає "великий голод", зафіксувати й передати їхні спогади, щоб пам'ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів.
  До видання увійшло 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв'язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника "Пітьма вогнища не розпалює" та оповідання Оксани Шалак "Торбинка".

---

  94(477)
  П 17
  Папуга Я. Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору / Ярослав Папуга. – Київ : Олег Філюк, 2018. – 226 с.

  Більше 50 років радянська окупаційна влада намагалася приховувати свій злочин геноциду проти українського народу, вчинений у 30-х рр. ХХ ст. Міжнародна спільнота була проінформована про ситуацію у підрадянській Україні через звіти дипломатів та кореспондентів, але воліла не помічати голод, у результаті якого померло від 7 до 10 млн людей.
  Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. У своїй монографії "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору" автор показав позицію міжнародної громадськості і владних структур Заходу стосовно штучно створеного голоду. Історик пояснив, як СРСР удавалося приховувати злочин геноциду проти українців та чому політичні лідери більшості держав ігнорували повідомлення про Голодомор.

---

  94(477)
  Р 32
  Рева І. По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій / Ірина Рева. – Київ : К. І. С., 2019. – 271 с.

  У науково-популярній книзі проаналізовано трансформації (психологічні, соціальні тощо), яких зазнало українське суспільство у сталінську добу, перш за все – у 1930-х роках. Авторка розглянула методи, якими діяла радянська влада, з'ясувала їх вплив на світосприйняття українського суспільства, показала механізми формування радянської ідентичності, запропонувала шляхи подолання психологічних та соціальних проблем на сучасному етапі.

---

  94(477)
  С 77
  Стасюк О. О. Нариси про Голодомор : або навіщо нам потрібно знати всю правду про геноцид українців / Олеся Стасюк. – Київ : Видавництво Марка Мельника, 2019. – 215 с.

  У своїй книзі "Нариси про Голодомор, або Навіщо нам потрібно знати всю правду про геноцид українців" Олеся Стасюк, кандидатка історичних наук, дослідниця Голодомору-геноциду 1932–1933 років і директорка Музею Голодомору, відповідає на запитання та окреслює шляхи подолання постгеноцидного синдрому на різних рівнях – від індивідуального сприйняття до державної політики.

---

  94(477)
  Ч-75
  "Чорні дошки" України. Чернігівська область : зб. док. і матеріалів / Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору ; авт., упоряд.: О. О. Стасюк, К. Ю. Лук'янець, С. В. Старовойт, Д. В. Байкєніч. – Київ : Видавництво Марка Мельника, 2021. – 943 с.

  Пропоноване видання містить систематизований тематичний комплекс архівних та опублікованих джерел про використання "чорних дощок" на території Чернігівської області УСРР у 1931–1934 рр. Їх введення до наукового обігу дозволить глибше дослідити процес запровадження режиму "чорних дощок" та осмислити його використання як одного з інструментів репресивного механізму Голодомору-геноциду, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом в УСРР.
  Книга розрахована на науковців, викладачів, учителів, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України ХХ ст.,регіоналістикою, аграрною історією та історичним краєзнавством.

---