Євген Маланюк був із одним із найбільших поетів української діаспори після Першої та Другої світових війн. Читачі України вперше більш-менш докладно і без упереджень ознайомилися з його творчістю 1989 року в журналі "Україна" (№ 47). До того часу ім'я Євгена Маланюка вважалося в нашому закритому світі одіозним. З наступом сталінізму цього поета, як лиш могли, обливали болотом, називали "ворогом народу", "українським фашистом" тощо, хоча творів не друкували.
  Євгена Маланюка, епіграфом життя якого можуть бути його ж власні слова "На хресті слова розіп'ятий цвяхами літер", вважають однією з найяскравіших постатей української літератури минулого століття, її класиком.
  Народився поет 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року в невеличкому провінційному містечку Новоархангельську – на одвічному покордонні княжої Русі й половецьких степів, Запоріжжя та Речі Посполитої, Гетьманщини й Дикого поля. Незважаючи на скрутне матеріальне становище, батьки змогли дати Євгенові добру освіту. Він успішно закінчив Єлисаветградське земське реальне училище. До речі, писати вірші хлопець почав саме гімназистом. Він мріяв стати інженером та вступив на перший курс Петербурзького політехнічного інституту. Але на заваді подальшому навчанню стала Перша світова війна.
  Спочатку юнак потрапив до запасного піхотного полку, а згодом став молодшим офіцером у кулеметній роті фронтової частини.
  1918 року Євген гадав, що війна для нього скінчилася, але після короткої відпустки він знову взяв до рук зброю: поет став на захист Української держави. На нього чекали ще три роки війни. Війни, у якій тричі доводилося здавати ворогові Київ, у якій був "кривавий листопад" 1919 року. коли внаслідок жорстоких боїв та тифу в сотнях залишалося по 5–10 бійців, а полки нараховували по 50–60 багнетів. А ще – 1920 рік, коли після запеклих боїв 21 листопада о 17-й годині був відданий останній салют рідній землі і тридцятип'ятитисячне військо перейшло польський кордон.
  Саме в таборах інтернованих, розкиданих по всій Польщі, приходить усвідомлення віддати своє життя служінню Україні. Саме тут народився Маланюк-поет. Його вірші, публіцистичні, культурологічні, літературознавчі статті майже щочисла з'являються в таборових журналах "Всім", "Веселка" та інших виданнях.
  Восени 1924 року Євген Маланюк виїздить до Чехословаччини для навчання на гідротехнічному відділі інженерного факультету в Подєбрадах. Цей період для Євгена Маланюка став часом не лише копіткої праці, а й бурхливого літературного життя: доповідей, дискусій, мистецьких змагань. У Подєбрадах у 1924 році поет дебютує збіркою віршів "Стилет і стилос".
  Саме в еміграції розквітає потужний талант Євгена Маланюка-поета, перекладача, літературознавця. Провідна тема його творчості – Україна, проблеми її державності в минулому, сучасному і майбутньому.
  Живучи за межами України, Євген Маланюк ні на мить не поривав з нею. В одному з листів до Наталі Лівицької-Холодної поет писав: "На Україні голод… На Херсонщині доїдають яшний хліб… На східних окраїнах степу вже їдять лободу… "Земля і залізо" (це про свою збірку творчості) потрібні, як черговий удар ломакою по голові замакітреній Сов-владі".
  На початку 30-х років у поета виник задум створити власну історію української літератури. Цю роботу Маланюк не припиняв і після війни.
  1945 року поет залишив рідну домівку та сім'ю і подався до другої еміграції. Точніше – з цього року для нього розпочався другий період блукань, цього разу вже в Німеччині. Знову чотири довгі таборові роки життя. У таборі міста Регенсбурга Євген Маланюк улаштовується вчителем математики та української літератури. Навколо нього знов збирається коло літературно обдарованої молоді з нової хвилі еміграції – Леонід Ліман, Олег Зуєвський, Леонід Полтава.
  Під кінець сорокових люди все частіше від'їздили з таборів – хто до Латинської Америки, хто до Австралії, проте більшість прагнула потрапити до США. Одним із транспортів 1949 року відпливав у свою третю еміграцію і Євген Маланюк.
  Нелегко складалося його життя в Америці. В останні десятиліття Євген Филимонович усе частіше підсумовує пережите і зроблене. Автор не зраджує сформованих іще в молодості ідеалів, його критика спрямована на себе:   Докладніше про творчість, життєвий шлях видатного літератора, публіциста Євгена Маланюка можна дізнатися, відвідавши відділ абонемента Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  Б 51
  Бернадська Н. І. Українська література XX століття : навч. посіб. для старшокласників та вступників до вищ. навч. закл. / Н. І. Бернадська. – 3-тє вид., стер. – Київ : Знання-Прес, 2006. – 259, [12] с.

  У пропонованій праці висвітлено найважливіші особливості літературного процесу в Україні ХХ століття. Стосовно кожного автора визначено його місце в літературному процесі, стильові ознаки художньої спадщини, основні віхи життя і творчості. Авторка намагалася максимально охопити постаті і твори письменників ХХ століття: від Павла Тичини до Василя Стуса.
  Одна зі статей присвячена біографії та творчості визначного поета ХХ століття Євгена Маланюка.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  І-90
  Історія української літератури XX століття : навч. посіб. для філол. ф-тів вузів : [у 2 кн.]. Кн. 1. (1910–1930-ті роки) / [В. Г. Дончик та ін.] ; за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1993. – 781, [1] с.

  Цей підручник підготовлений в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка. У першій книзі в оглядових та портретних розділах висвітлюється літературний процес від початку ХХ століття й до початку сорокових років, тобто майже всієї половини ХХ віку.
  З особливою докладністю аналізуються українська література 20-х років, творчість раніше заборонених і замовчуваних письменників В. Винниченка, Є. Маланюка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Зерова та багатьох інших.

---

  84(4УКР)
  К 32
  Квадрига : вірші / Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олег Ольжич ; пер. рос. В. Богуславської. – Київ : [б. в.], 2008. – 313 с.

  Книга являє собою збірку поезій чотирьох поетів Празької школи в українському оригіналі та в паралельних перекладах російською. Містить короткі відомості про перекладених поетів та перекладачку. Враховуючи, що поезії Є. Маланюка та О. Ольжича виходили в її перекладах окремими книжками раніше, в цій книзі перекладачка пропонує добірку їхніх віршів, які до того не перекладалися, а поезії Ю. Дарагана та Л. Мосендза подає в більш повному обсязі.

---

  83.3(4УКР)8У
  Л 64
  Література України : для дітей серед. шк. віку / [авт.-упоряд.: В. М. Скляренко, Я. О. Батій. – Харків : Фоліо, 2006. – 318, [1] с.

  Енциклопедія "Україна" – перша за часів незалежності спроба створити видання для дітей, що містить досить повну і різноманітну інформацію про минуле й сучасне життя нашої країни. Вісім розділів цієї книги, що супроводжуються понад 200 ілюстраціями, цікаво і докладно розповідають про історію, звичаї та традиції українського народу, розвиток економіки, науки, освіти, культури, літератури й мистецтва в Україні. Енциклопедія стане у пригоді кожному школяреві не лише у навчальному процесі, але й для поглиблення знань про свою Батьківщину та при підготовці рефератів.

---

  63.3(4УКР) / 9(С2)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Книга спостережень : фрагменти : від Кобзаря до нації : студії і роздуми / Є. Маланюк ; [передм. С. І. Білокінь] ; Київ. наук. т-во ім. П. Могили. – Київ : Атіка, 1995. – 235, [2] с.

  "Книга спостережень" – це вибрані есе Євгена Маланюка (1897–1968), одного з найяскравіших українських письменників-емігрантів, видатного поета, культуролога, літературознавця і критика. Оригінальний погляд на творчість Шевченка і взагалі на українську класику XIX століття, а також самобутні судження про літературу віку поточного, нелегкі проблеми українсько-російських контактів, зокрема своєрідне трактування постаті Гоголя, – все це не може не захопити сучасного читача. Видавництво вважає необхідним зберегти стиль і правопис письменника, вносячи правки лише пунктуаційного характеру.

---

  84(4УКР)
  М 18
  Маланюк Є. Поезії (Упорядк. та передмова Т. Салиги, примітки М. Старовойта). Мистецьке оформлення О. Тищука. – Львів: УПІ ім. Івана Федорова; "Фенікс Лтд". 1992. – 686 с.

  Євген Маланюк (1897–1968) повертається в Україну через багато літ після смерті. В Україні минули його дитинство, драматична буремна молодість. А потім чужина... Болюча чужина... І ось зараз він приходить додому томом поезії як видатний письменник. Це перше видання творів на поетовій Батьківщині. До нього входять вірші за майже п'ятдесят літ творчої праці.

---

  84(4УКР)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Єдиним сном, єдиним болем : поезії / Євген Маланюк ; пер. з укр. Олександра Архангельського. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 335 с.

  Сучасне видання – оригінальний проєкт, мета якого – донести до якомога більшої читацької аудиторії ідеї та мистецький дух творів видатного культурного і політичного діяча другої хвилі української еміграції Євгена Маланюка. У книзі поряд з поезіями Є. Маланюка представлені літературні переклади його творів російською мовою Олександра Архангельського. Органічне доповнення збірки – графічні доробки художника Андрія Надєждіна за мотивами поезій Є. Маланюка.

---

  84(4УКР)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Невичерпальність : поезії, статті : для старш. шк. віку / Є. Ф. Маланюк ; [упорядкув., передм. та прим. Куценка Л.]. – 2-ге вид. – Київ : Веселка, 2001. – 317, [1] с.

  Вітри історії занесли козацького правнука далеко від рідних степів, проте не вивітрили з його серця палкого почуття до Вітчизни. Поет любив її "Франковою любов'ю", в якій мало сентименту, та багато болю й гніву, прагнення великих перетворень і благодатних змін.
  Пропонована збірка має на меті якнайповніше ознайомити читача (передусім молодого) з творчістю видатного сина України, якого досить краще знають за кордонами рідної землі, ніж на Батьківщині. Друкуються вірші зі щоденника Є. Маланюка.

---

  63.3(4УКР)49(С2)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Illustrissimus Dominus Mazepa (ясновельможний пан Мазепа) – тло і постать / Є. Ф. Маланюк. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч / М. Андрусяк. – Київ : Обереги, 1991. – 45, [3] с.

  "Переможців – не судять. Судять переможених. Гірка це істина, підтверджена і справджена багатьма, багатьма століттями... Вироки історії часто-густо бувають помилковими, але завжди невблаганні... Як же добре, як доглибинно формулу цю знав Мазепа! Не тому лише, що був одним з найосвіченіших людей доби, а й тому, що в немалім вже віці бувши, сам над законами історії замислювався і сам досвідченим розумом шукав її таємниць...".
  Про фатальну долю гетьмана Івана Мазепи, про його величезний і не оцінений досі вклад у розбудову культури України розповідають ці два довершені нариси-есе, об'єднані в одну книжку.
  Перший із них вийшов друком 1960 року у Нью-Йорку, другий – 1942 року у Празі.

---

  84(4УКР)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Поезії (Упоряд., вступ. ст. і примітки М. Я. Неврлого. – К.: Укр. письменник, 1992. – 318 с.: іл. (Б-ка поета).

  Один із найталановитіших українських поетів двадцятого століття Євген Маланюк (1897–1968) після громадянської війни змушений був залишити рідний край і тривалий час поневірятися по багатьох містах Європи, а згодом США, де й помер. Збірка містить кращі твори з книг поета "Стилет і стилос", "Гербарій", "Земля і залізо", "Земна Мадонна", "Перстень Полікрата", "Влада", "Проща" та інших. Це перше видання творів Євгена Маланюка в Україні.

---

  84(4УКР)
  М 18
  Маланюк Є. Ф. Повернення. Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Є. Маланюк ; [упоряд., наук. ред., авт. передм. Т. Салига]. – Львів : Світ, 2005. – 495 с.

  У новій книзі кращих поезій Євгена Маланюка з його збірок "Стилет і стилос", "Земна Мадонна", "Перстень Полікрата", "Земля й залізо", "Перстень і посох" та інших широко представлено поетичні твори, які друкувалися лише в зарубіжній періодиці і в Україні залишаються практично невідомими. Це, зокрема, його "Посланіє", цикли поезії "Чорні вірші", "Озимина", поезії російською мовою, а також літературознавчі, культурологічні та публіцистичні твори: "Крути – народини нового українця", замітки про національне мистецтво Миколи Гоголя, Юрія Нарбута, Павла Тичину, Ліну Костенко тощо.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  О-40
  Одарченко П. Українська література : зб. вибр. ст. / Петро Одарченко ; ред. Осип Зінкевич ; авт. передм. Віктор Іванисенко. – Київ : Смолоскип, 1995. – 405, [1] с.

  У збірці подано найважливіші матеріали з наукового і публіцистичного доробку проф. Петра Одарченка, який упродовж багатьох років працює у США. Передовсім – це розвідки про творчість видатних українських письменників ХІХ–ХХ ст. Передовсім – П. Грабовського, В. Винниченка, Олени Пчілки. Читач має нагоду ознайомитися з біографіями заборонених колишньою владою в Україні письменників зокрема М. Щербини, О. Зуєвського, М. Івченка, Є. Маланюка. Найцінніша риса цих робіт – величезний фактичний матеріал, добросовісно зібраний, систематизований та введений у науковий обіг Петром Одарченком. Збагачують зміст книги і спогади автора про особисті зустрічі з багатьма письменниками й літературознавцями.

---