"Розстріляне відродження" – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-років в Україні, яке дало високохудожні твори в галузях літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12–13 травня відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового у харківському будинку "Слово". Найвідоміші представники Розстріляного відродження – Лесь Курбас, Григорій Косинка, Євген Плужник, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Микола Хвильовий, Антін Крушельницький, Микола Куліш. Багато художників брали участь у різних творчих об'єднаннях, таких як "ВАПЛІТЕ", "Ланка", "Плуг", "Молодняк". Усі видатні діячі Розстріляного відродження відчули на собі дії радянської репресивної машини. Вони були або знищені, або зламані. Завдяки розсекреченню документів того часу у нинішнього покоління з'явився доступ до раніше невідомих біографій і слідчих справ українських митців. Біографічні довідки багатьох із них закінчуються словом "розстріляний", а ті, кому вдалося вижити або повернутися з суворого заслання, вже ніколи не змогли вільно творити, хоча були і ті, що стали зразковими громадянами. Прийнято вважати, що репресії тривали з 1933 по 1937 рік. Кульмінацією тих трагічних подій став розстріл усесвітньо відомого актора і режисера, народного артиста УРСР Леся Курбаса, а разом з ним – іще 100 осіб. Це трапилося 3 листопада 1937 року. Донині невідома точна кількість репресованих українців. За деякими підрахунками ця цифра коливається в межах 30 тисяч осіб. З іншого боку, за кількістю друкованих українських письменників до і після репресій дослідники називають 250 репресованих творчих особистостей. Більшість жертв сталінського терору було реабілітовано наприкінці 1950-х років, проте їхні твори залишалися під забороною в Радянському Союзі. Незважаючи на це, художники Розстріляного відродження, які не знали страху та сміливо говорили правду, залишили після себе прекрасні твори, що демонструють творчий потенціал і силу думки молодого українського покоління. До нас вони дійшли різними шляхами. Багато цих творів видавалися за кордоном, а також підпільно в СРСР, деякі переписувалися вручну, частина стала доступною після розсекречення радянських архівів, але більшу частину знищено.
  3 листопада 1937 року стало чорним днем в історії української нації. Саме цього дня радянська репресивна машина знищила сотні Геніїв Українського Народу. Саме цього дня Українське Відродження стало розстріляним. Розстріляне відродження – це трагедія не лише того особливого покоління 20-х – початку 30-х років… Це трагедія всього людства, яке не пізнало багатьох Геніїв Українського Народу.

  Список літератури

1. 83.3(4УКР) / 8У
    А 87
    Архів розстріляного відродження [Текст] : матеріали архівно-слідчих справ українських письменників 1920–1930-х років. [Т. 1. Михайло Яловий, Іван Ткачук, Мечислав Гаско, Володимир Ґжицький, Мирослав Ірчан, Олекса Слісаренко, Яків Кальницький] / [упоряд.: О. Ушкалов, Л. Ушкалов]. – Київ : Смолоскип, 2010. – 453 с.

2. 84(4УКР)
    Н 40
    Невідоме Розстріляне Відродження [Текст] : антологія / уклад., [авт. передм.] Ю. П. Винничук. – Харків : Фоліо, 2016. – 760, [3] с.

3. 821(477)
    Р 65
    Розстріляне відродження [Текст] : поезія та проза : Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Зеров, Максим Рильський, Євген Плужник, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Юрій Яновський, Остап Вишня / [упоряд. Ганна Копилова]. – Київ : Основи, 2015. – 151 с.

4. 84(4УКР)
    Р 65
    Розстріляне Відродження. Антологія, 1917–1933 [Текст] : поезія-проза-драма-есей / [упоряд., ред., авт. передм. М. К. Наєнко, авт. тексту Ю. Лавріненко]. – Київ : Просвіта, 2001. – 794 с.

5. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
    Ц 28
    Цвілюк А. Українізація України. Тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму [Текст] / С. А. Цвілюк. – Одеса : Маяк, 2004. – 197, [2] с. – Бібліогр.: с. 196–198.

6. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
    Ш 37
    Шевченко С. В. Соловецький реквієм [Текст] / Сергій Шевченко. – Київ : Експрес-Поліграф, 2013. – 591, XXXII с. : фот.