Повернення пам'яті: життя і творчість Богдана Лепкого (до 150-річчя від дня народження)
03.11.2022
324
Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда і добро,
І наш народ не вмре!
Б. Лепкий
Що правда і добро,
І наш народ не вмре!
Б. Лепкий
В історії української літератури яскравішої зірки, ніж Богдан Лепкий, після зорі Франка від початку століття і до 1941 року, мабуть, не було.
Богдан Лепкий – багатогранна особистість. Він – письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, видатний педагог, діяч української та польської культур, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва. Богдан Лепкий – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота.
Богдан Лепкий народився 4 (за іншими джерелами – 9) листопада 1872 року в селі Крегулець Гусятинського повіту на Тернопільщині в сім'ї священника. Незабаром сім'я переїхала до Жукова, де й виховувався майбутній письменник.
Спочатку він здобував освіту вдома. Потім були школа і Бережанська гімназія, що сформувала життєві та естетичні принципи Богдана Лепкого.
Після закінчення гімназії 1891 року юнак вступив до Віденської академії мистецтв, аби здобути малярську освіту, але згодом, через три місяці, перевівся на філософський факультет, бо відчув, що розминувся зі своїм справжнім покликанням. Навчання в Академії мистецтв не минуло марно. Протягом усього творчого життя Богдан Лепкий не покидав живопис.
Закінчивши Львівський університет, з 1895 року Богдан Сильвестрович почав працювати вчителем української, польської та німецької мов і літератур, історії та географії в рідній Бережанській гімназії. Тут Богдан Лепкий розпочав і свою літературну творчість. Водночас інтенсивно займався громадською працею: започатковував читальні "Просвіти", бібліотеки й позичкові каси, виголошував реферати та промови на святкових академіях, був учасником хору "Боян" і драматичного гуртка. Зіграв роль Петра в "Наталці Полтавці" (1898).
Після відкриття в 1899 році в Ягеллонському університеті (Краків) лекторату української мови та літератури був запрошений сюди викладати ці предмети. Співпрацював з літературним об'єднанням "Молода Польща", заприязнився з учасниками цієї групи Станіславом Виспянським, Владиславом Орканом, Казімежем Тетмаєром та іншими.
На межі XIX–XX ст. Богдан Лепкий – один із найпродуктивніших українських письменників. Одна за одною виходять збірки оповідань "З села" (1898), "Щаслива година" (1901), "В глухім куті" (1903), "По дорозі життя" (1905), "Кидаю слова" (1911), збірки віршів "Стрічки" (1901), "Листки падуть", "Осінь" (1902), "На чужині" (1904), "Для ідеї" (1911), "З-над моря" (1913), літературознавчі дослідження "Василь Стефаник" (1903), "Начерк історії української літератури" (1904), "Маркіян Шашкевич" (1910), "Про життя великого поета Тараса Шевченка…" (1911), "Доля" (1917) переклади польською мовою "Слова о полку Ігоревім" (1905, його високо оцінив І. Франко) та книжечки оповідань М. Коцюбинського "В путах шайтана" (1906).
Твори Богдана Лепкого також починають перекладати польською, російською, чеською, німецькою, угорською та сербською мовами.
Почалася Перша світова війна. Богдан Сильвестрович разом із сім'єю перебував у Кракові. Восени 1915 року Богдана Лепкого мобілізували на фронт. Завдяки сприянню друзів він не був відправлений у діючу армію, а займався культурно-освітньою роботою серед полонених в Австрії та Німеччині. Події війни знайшли відображення у багатьох поетичних і прозових творах письменника: поема "Буря", з якої, на жаль, збереглися тільки фрагменти, оповідання і нариси "Вечір", "Дзвони", "Душа", "Свої" тощо.
Наприкінці 1925 року Богдан Лепкий повернувся до Кракова, продовжував викладати в Ягеллонському університеті, де його призначили доцентом, завідувачем кафедри української літератури. З того ж року Богдан Сильвестрович – голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові. Почесний член товариства "Просвіта" (з 25 грудня 1925 року). Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні (з 1926-го). Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві з часу його заснування в 1930 році. Учасник Історично-Філологічного Товариства у Празі.
Друга світова війна застала Богдана Лепкого разом із сім'єю на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 року вони повернулися до Кракова. Німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, Богдан Сильвестрович залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Заради прожиття Богдан Лепкий дописував до українських журналів, газети "Краківські вісті", перекладав з української німецькою. Проте й літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів "Бережани" – третю частину "Казки мойого життя", яку він не закінчив, чимало віршів.
Помер письменник 21 липня 1941 року у Кракові, похований там само на Раковецькому цвинтарі. На надгробку є напис українською мовою "Богдан Лепкий поет" і встановлений у 1972 році барельєф письменника (скульптор Григор Пецух).
Богдан Лепкий належав до кола прогресивних діячів української культури. Його особисті і творчі зв'язки з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Іваном Трушем, Михайлом Коцюбинським, Ольгою Кобилянською, багаторічна дружба з Василем Стефаником, польським поетом Владиславом Орканом, самовіддана праця над виданням творів Івана Котляревського, Марка Вовчка, Юрія Федьковича, Тараса Шевченка, ґрунтовні дослідження творчості цих письменників висувають Богдана Лепкого на одне з чільних місць в українському літературному процесі.
Його творчість припадає на епоху, сповнену складних історичних процесів та непростих випробувань. Безсумнівно, літературознавча практика Богдана Лепкого, як і його проза та поезія, малярська спадщина, педагогічна діяльність, становить золотий фонд його діяльності. Але все своє життя і талант поет присвятив рідному народові, збагаченню його культури, літератури, лишався невтомним трудівником.
Шановні читачі, з нагоди річниці від дня народження письменника пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку книг і списки літератури. Тематика творів, представлених на віртуальній виставці, надзвичайно різноманітна.
.jpg/1(8)__193x263.jpg)
83.3(4УКР) / 8У
Л 48
Білик Н. Культурологічна спадщина Богдана Лепкого : монографія / Надія Білик ; Терноп. нац. екон. ун-т, Терноп. обл. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. – 174, [9] с.
У монографії комплексно досліджено культурологічну спадщину Богдана Лепкого. Розглянуто творчість митця у біографічному та історико-культурному контекстах. Із залученням архівних матеріалів і документів простежено роль Богдана Лепкого в утвердженні національної самосвідомості українців, у збереженні й популяризації культурного надбання українського народу. Проаналізовано культурологічну концепцію Богдана Лепкого, її вияв у творчості митця.
Видання розраховане на широке коло читачів, що цікавляться творчістю Богдана Лепкого та українською культурою.
.jpg/2(9)__175x263.jpg)
84(4УКР)
Г 44
Гетьманська Україна: Іван Виговський та Іван Мазепа / [І. Нечуй-Левицький, Б. Лепкий]. – Донецьк : БАО, 2012. – 478, [1] с.
На сторінках твору ви зустрінетеся з відомими історичними персонажами – гетьманом України Іваном Мазепою, шведським королем Карлом XII і його воєначальниками, козацькими ватажками та українським людом.
Перед героями щомиті постає вибір: бути чи не бути самостійній Україні? І кожен чинить так, як велять йому Господь та совість.
.jpg/3(8)__184x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : [у 3 т.] / Богдан Лепкий. – Тернопіль : Збруч, 2004 – 2008.
Т. 1 : Мотря : іст. повість ; Сотниківна : іст. картина з часів І. Виговського / [уклад.-ред. Б. Мельничук ; вступ. ст.: Білик Н. І., Мельничук Б. І.]. – 2004. – 350, [1] с.
Книгу знаного українського письменника Богдана Лепкого (1872–1941) склали два його твори, об'єднані спільними темами державницької діяльності гетьманів, боротьби козацтва за волю українського народу.
"Мотря" започатковує цикл повістей "Мазепа". У центрі твору – кохання дочки генерального судді Кочубея і гетьмана Івана Мазепи. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
"Сотниківна" розповідає про дещо раніший період в історії України – час, коли гетьманом був Іван Виговський; зокрема про битву козацького війська під його орудою з московськими полками 1659 року біля Конотопа.
.jpg/4(7)__189x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : [у 3 т.] / Богдан Лепкий. – Тернопіль : Збруч, 2004 – 2008.
Т. 2 : Мотря : іст. повість ; Орли : іст. оповід. з рр. 1734–1750 ; Крутіж : іст. повість ; Оповідання / [уклад.-ред. Б. Мельничук]. – 2006. – 399, [1] с. Початок іст. повісті "Мотря" в Т. 1. – 2004. – С. 13–236.
Цим томом продовжуємо ознайомлювати читачів із творчістю визначного українського письменника Богдана Лепкого (1872–1941).
Започатковує збірник другий том історичної повісті "Мотря". У центрі повісті "Мотря", дія якої відбувається на тлі важливих історичних подій, – кохання дочки генерального судді Кочубея і гетьмана Івана Мазепи.
Історичне оповідання "Орли" повертає до років 1734–1750, коли в Україні після смерті гетьмана Данила Апостола почалася доба так званого "міжгетьманства", характерного посиленням московських катувань та знущань, насаджуванням деспотичного царського режиму.
У повісті "Крутіж" Богдан Лепкий відобразив епізоди ще ранішого історичного періоду – Руїни (1663–1687). Фахівці по праву зараховують цей твір до найкращих в українській художній літературі на теми минулого нашої країни.
.jpg/5(7)__170x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : у 2 т. / Богдан Лепкий ; упоряд., [вступ. сл., авт. передм.]: Н. Білик, Н. Гавдида. – Київ : Смолоскип, 2011.
Т. 1. – 2011. – 604 с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
До "Вибраних творів" видатного українського письменника та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого (1872–1941) увійшли всі його поезії, віршовані драми, повість "Зломані крила", оповідання та новели, драми, прозові твори для дітей, а також спогади. Більшість цих творів опубліковано в Україні вперше.
.jpg/6(7)__172x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : у 2 т. / Богдан Лепкий ; упоряд., [авт. передм.]: Н. Білик, Н. Гавдида. – Київ : Смолоскип, 2011.
Т. 2. – 2011. – 614 с.
До другого тому "Вибраних творів" видатного українського письменника, вченого, культурно-просвітнього та громадсько-політичного діяча Богдана Лепкого (1872–1941) ввійшли його публіцистичні статті, промови, наукові розвідки й дослідження, більшість яких опубліковано в Україні вперше.
.jpg/7(7)__167x263.jpg)
84(2=УКР)1
Л 48
Лепкий Б. С. Мазепа : трилогія ; Не вбивай ; Батурин : іст. повісті / Богдан Лепкий ; [худож. Б. Р. Пікулицький]. – Львів : Каменяр : Манускрипт, 1991. – 487, [1] с.
Трилогія "Мазепа" відомого українського письменника (1872–1941) відображає складні історичні процеси, що відбувалися в Україні в першій чверті XVIII століття. У другій та третій частинах трилогії, що увійшли до книги, розповідається про останні роки життя гетьмана України Івана Мазепи, про його вболівання за долю України, її державність.
.jpg/8(7)__161x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Сотниківна. Історична картина з часів Івана Виговського : повість / Богдан Лепкий ; [упоряд. Н. Білик]. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 271, [8] с.
До збірника увійшли повість Богдана Лепкого "Сотниківна. Історична картина з часів Івана Виговського" та дві її інсценізації, які здійснили Олекса Скалозуб і Богдан Мельничук. Ці три твори опубліковано в одній книжці вперше.
.jpg/9(7)__188x263.jpg)
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Казка мойого життя / Богдан Лепкий. – Івано-Франківськ : [б. в.], 1998. – 251, [4] с.
Запропонована нашим сучасникам повість Богдана Лепкого "Казка мойого життя" виходить у повному обсязі вперше в Україні окремою книжкою. Написана на схилі життя після трагічної втечі Богдана Лепкого з улюбленої "Богданівки" в чарівному живці "Черче", з рідного краю, до якого не було вороття, "Казка мойого життя" – це зворушливе повернення в дитинство, де "колисав мою колиску вітер рідного Поділля", в юність у Бережанах. З такою тремтливою ніжністю до рідної природи, рідного люду, найближчого свого оточення, для яких прагнув здобути чарівну квітку щастя все своє невтомне життя, описав Богдан Лепкий захоплення тендітного хлопчика Білим Світом, жагу пізнання його найпотаємніших, загадкових аспектів настільки щиро і безпосередньо, що мимоволі стаєш учасником тих давноминулих, але таких близьких серцю кожного з нас подій!
.jpg/10(7)__165x263.jpg)
821(477)
Л 48
Лепкий Б. С. Казки : для мол. та серед. шк. віку / Богдан Лепкий ; [передм. Людмили Ліщинської]. – Київ : Школа, 2007. – 187, [1] с.
До видання увійшли твори Богдана Лепкого (1872–1941) – талановитого українського письменника, літературознавця, видавця, чия творчість довгий час замовчувалася. Книжка стане у пригоді вчителям та учням – у ній уміщені казки "Цвіт щастя", "Мишка", мемуари "Казки мого життя", рекомендовані шкільною програмою з української літератури, а також прислужиться тим, хто глибше й досконаліше хоче пізнати творчість Богдана Лепкого.
.jpg/11(7)__272x263.jpg)
83.3(4УКР) / 8У
Ш 37
Лепкий Б. С. Про життя і твори Тараса Шевченка / Богдан Лепкий. – Київ : Україна, 1994. – 172, [1] с.
Богдан Лепкий – автор численних повістей, романів, серед яких відоме п'ятикнижжя про Івана Мазепу. Всі ці твори з'явилися друком уже після виходу у світ монографії "Про життя і твори Тараса Шевченка". Праця, написана у знаменний для історії України рік 1919-й, не втратила посутнього наукового і мистецького значення навіть у наш час. Авторові вдалося оптимально поєднати цікаву докладну розповідь про життя – недолю і звершення, муки і радощі – Тараса Шевченка як Людини з аналізом його творчості. Також авторові вдалося органічно сполучити історико-літературний, ідейно-соціологічний і біографічний підходи до постаті Тараса Шевченка. Богдан Лепкий переконливо довів, що єдиним світлом, яке осявало його наукову, літературно-мистецьку і громадсько-політичну діяльність, була національна ідея, християнська віра і мистецька краса.
.jpg/12(3)__168x263.jpg)
84(2=Укр)1
Л 48
Лепкий Б. С. Поезії / Богдан Лепкий. – Київ : Радянський письменник, 1990. – 370, [29] с.
У книжці зібрані поетичні твори, написані протягом двадцяти п'яти років літературної творчості письменника.
.jpg/13(1)__165x263.jpg)
84(2=УКР)1
Л 48
Лепкий Б. С. Не вбивай. Батурин : історичні повісті / Богдан Лепкий. – Київ : Дніпро, 1992. – 534 с.
До видання ввійшли дві історичні повісті про Івана Мазепу. Перша з них – "Не вбивай" – присвячена подіям, які зумовили страту Кочубея та Іскри. Друга – "Батурин" – оповідає про остаточний вибір Мазепи стати разом зі шведами в боротьбі проти Петра І та про взяття царськими військами гетьманської столиці Батурина.
.jpg/14(1)__204x263.jpg)
83.3(4УКР) / 8У
Л 48
Погребенник Ф. Богдан Лепкий / Федір Погребенник. – Київ : Знання, 1993. – 61, [2] с.
Доля щедро обдарувала Богдана Лепкого. І він не змарнував свого таланту. Богдан Лепкий залишив багату творчу спадщину як поет і прозаїк, критик і літературознавець. А був він іще й видавцем-текстологом, читцем-декламатором художніх творів, талановитим малярем. .
Та сталося так, що більш як півстоліття на українських землях ім'я і твори вірного сина України були приречені на забуття. Ця книжечка повертає читачеві Богдана Лепкого – поета, прозаїка.
Богдан Лепкий – багатогранна особистість. Він – письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, видатний педагог, діяч української та польської культур, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва. Богдан Лепкий – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота.
Богдан Лепкий народився 4 (за іншими джерелами – 9) листопада 1872 року в селі Крегулець Гусятинського повіту на Тернопільщині в сім'ї священника. Незабаром сім'я переїхала до Жукова, де й виховувався майбутній письменник.
Спочатку він здобував освіту вдома. Потім були школа і Бережанська гімназія, що сформувала життєві та естетичні принципи Богдана Лепкого.
Після закінчення гімназії 1891 року юнак вступив до Віденської академії мистецтв, аби здобути малярську освіту, але згодом, через три місяці, перевівся на філософський факультет, бо відчув, що розминувся зі своїм справжнім покликанням. Навчання в Академії мистецтв не минуло марно. Протягом усього творчого життя Богдан Лепкий не покидав живопис.
Закінчивши Львівський університет, з 1895 року Богдан Сильвестрович почав працювати вчителем української, польської та німецької мов і літератур, історії та географії в рідній Бережанській гімназії. Тут Богдан Лепкий розпочав і свою літературну творчість. Водночас інтенсивно займався громадською працею: започатковував читальні "Просвіти", бібліотеки й позичкові каси, виголошував реферати та промови на святкових академіях, був учасником хору "Боян" і драматичного гуртка. Зіграв роль Петра в "Наталці Полтавці" (1898).
Після відкриття в 1899 році в Ягеллонському університеті (Краків) лекторату української мови та літератури був запрошений сюди викладати ці предмети. Співпрацював з літературним об'єднанням "Молода Польща", заприязнився з учасниками цієї групи Станіславом Виспянським, Владиславом Орканом, Казімежем Тетмаєром та іншими.
На межі XIX–XX ст. Богдан Лепкий – один із найпродуктивніших українських письменників. Одна за одною виходять збірки оповідань "З села" (1898), "Щаслива година" (1901), "В глухім куті" (1903), "По дорозі життя" (1905), "Кидаю слова" (1911), збірки віршів "Стрічки" (1901), "Листки падуть", "Осінь" (1902), "На чужині" (1904), "Для ідеї" (1911), "З-над моря" (1913), літературознавчі дослідження "Василь Стефаник" (1903), "Начерк історії української літератури" (1904), "Маркіян Шашкевич" (1910), "Про життя великого поета Тараса Шевченка…" (1911), "Доля" (1917) переклади польською мовою "Слова о полку Ігоревім" (1905, його високо оцінив І. Франко) та книжечки оповідань М. Коцюбинського "В путах шайтана" (1906).
Твори Богдана Лепкого також починають перекладати польською, російською, чеською, німецькою, угорською та сербською мовами.
Почалася Перша світова війна. Богдан Сильвестрович разом із сім'єю перебував у Кракові. Восени 1915 року Богдана Лепкого мобілізували на фронт. Завдяки сприянню друзів він не був відправлений у діючу армію, а займався культурно-освітньою роботою серед полонених в Австрії та Німеччині. Події війни знайшли відображення у багатьох поетичних і прозових творах письменника: поема "Буря", з якої, на жаль, збереглися тільки фрагменти, оповідання і нариси "Вечір", "Дзвони", "Душа", "Свої" тощо.
Наприкінці 1925 року Богдан Лепкий повернувся до Кракова, продовжував викладати в Ягеллонському університеті, де його призначили доцентом, завідувачем кафедри української літератури. З того ж року Богдан Сильвестрович – голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові. Почесний член товариства "Просвіта" (з 25 грудня 1925 року). Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні (з 1926-го). Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві з часу його заснування в 1930 році. Учасник Історично-Філологічного Товариства у Празі.
Друга світова війна застала Богдана Лепкого разом із сім'єю на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 року вони повернулися до Кракова. Німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, Богдан Сильвестрович залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Заради прожиття Богдан Лепкий дописував до українських журналів, газети "Краківські вісті", перекладав з української німецькою. Проте й літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів "Бережани" – третю частину "Казки мойого життя", яку він не закінчив, чимало віршів.
Помер письменник 21 липня 1941 року у Кракові, похований там само на Раковецькому цвинтарі. На надгробку є напис українською мовою "Богдан Лепкий поет" і встановлений у 1972 році барельєф письменника (скульптор Григор Пецух).
Богдан Лепкий належав до кола прогресивних діячів української культури. Його особисті і творчі зв'язки з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Іваном Трушем, Михайлом Коцюбинським, Ольгою Кобилянською, багаторічна дружба з Василем Стефаником, польським поетом Владиславом Орканом, самовіддана праця над виданням творів Івана Котляревського, Марка Вовчка, Юрія Федьковича, Тараса Шевченка, ґрунтовні дослідження творчості цих письменників висувають Богдана Лепкого на одне з чільних місць в українському літературному процесі.
Його творчість припадає на епоху, сповнену складних історичних процесів та непростих випробувань. Безсумнівно, літературознавча практика Богдана Лепкого, як і його проза та поезія, малярська спадщина, педагогічна діяльність, становить золотий фонд його діяльності. Але все своє життя і талант поет присвятив рідному народові, збагаченню його культури, літератури, лишався невтомним трудівником.
Шановні читачі, з нагоди річниці від дня народження письменника пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку книг і списки літератури. Тематика творів, представлених на віртуальній виставці, надзвичайно різноманітна.
83.3(4УКР) / 8У
Л 48
Білик Н. Культурологічна спадщина Богдана Лепкого : монографія / Надія Білик ; Терноп. нац. екон. ун-т, Терноп. обл. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. – 174, [9] с.
У монографії комплексно досліджено культурологічну спадщину Богдана Лепкого. Розглянуто творчість митця у біографічному та історико-культурному контекстах. Із залученням архівних матеріалів і документів простежено роль Богдана Лепкого в утвердженні національної самосвідомості українців, у збереженні й популяризації культурного надбання українського народу. Проаналізовано культурологічну концепцію Богдана Лепкого, її вияв у творчості митця.
Видання розраховане на широке коло читачів, що цікавляться творчістю Богдана Лепкого та українською культурою.
84(4УКР)
Г 44
Гетьманська Україна: Іван Виговський та Іван Мазепа / [І. Нечуй-Левицький, Б. Лепкий]. – Донецьк : БАО, 2012. – 478, [1] с.
На сторінках твору ви зустрінетеся з відомими історичними персонажами – гетьманом України Іваном Мазепою, шведським королем Карлом XII і його воєначальниками, козацькими ватажками та українським людом.
Перед героями щомиті постає вибір: бути чи не бути самостійній Україні? І кожен чинить так, як велять йому Господь та совість.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : [у 3 т.] / Богдан Лепкий. – Тернопіль : Збруч, 2004 – 2008.
Т. 1 : Мотря : іст. повість ; Сотниківна : іст. картина з часів І. Виговського / [уклад.-ред. Б. Мельничук ; вступ. ст.: Білик Н. І., Мельничук Б. І.]. – 2004. – 350, [1] с.
Книгу знаного українського письменника Богдана Лепкого (1872–1941) склали два його твори, об'єднані спільними темами державницької діяльності гетьманів, боротьби козацтва за волю українського народу.
"Мотря" започатковує цикл повістей "Мазепа". У центрі твору – кохання дочки генерального судді Кочубея і гетьмана Івана Мазепи. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
"Сотниківна" розповідає про дещо раніший період в історії України – час, коли гетьманом був Іван Виговський; зокрема про битву козацького війська під його орудою з московськими полками 1659 року біля Конотопа.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : [у 3 т.] / Богдан Лепкий. – Тернопіль : Збруч, 2004 – 2008.
Т. 2 : Мотря : іст. повість ; Орли : іст. оповід. з рр. 1734–1750 ; Крутіж : іст. повість ; Оповідання / [уклад.-ред. Б. Мельничук]. – 2006. – 399, [1] с. Початок іст. повісті "Мотря" в Т. 1. – 2004. – С. 13–236.
Цим томом продовжуємо ознайомлювати читачів із творчістю визначного українського письменника Богдана Лепкого (1872–1941).
Започатковує збірник другий том історичної повісті "Мотря". У центрі повісті "Мотря", дія якої відбувається на тлі важливих історичних подій, – кохання дочки генерального судді Кочубея і гетьмана Івана Мазепи.
Історичне оповідання "Орли" повертає до років 1734–1750, коли в Україні після смерті гетьмана Данила Апостола почалася доба так званого "міжгетьманства", характерного посиленням московських катувань та знущань, насаджуванням деспотичного царського режиму.
У повісті "Крутіж" Богдан Лепкий відобразив епізоди ще ранішого історичного періоду – Руїни (1663–1687). Фахівці по праву зараховують цей твір до найкращих в українській художній літературі на теми минулого нашої країни.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : у 2 т. / Богдан Лепкий ; упоряд., [вступ. сл., авт. передм.]: Н. Білик, Н. Гавдида. – Київ : Смолоскип, 2011.
Т. 1. – 2011. – 604 с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
До "Вибраних творів" видатного українського письменника та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого (1872–1941) увійшли всі його поезії, віршовані драми, повість "Зломані крила", оповідання та новели, драми, прозові твори для дітей, а також спогади. Більшість цих творів опубліковано в Україні вперше.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Вибрані твори : у 2 т. / Богдан Лепкий ; упоряд., [авт. передм.]: Н. Білик, Н. Гавдида. – Київ : Смолоскип, 2011.
Т. 2. – 2011. – 614 с.
До другого тому "Вибраних творів" видатного українського письменника, вченого, культурно-просвітнього та громадсько-політичного діяча Богдана Лепкого (1872–1941) ввійшли його публіцистичні статті, промови, наукові розвідки й дослідження, більшість яких опубліковано в Україні вперше.
84(2=УКР)1
Л 48
Лепкий Б. С. Мазепа : трилогія ; Не вбивай ; Батурин : іст. повісті / Богдан Лепкий ; [худож. Б. Р. Пікулицький]. – Львів : Каменяр : Манускрипт, 1991. – 487, [1] с.
Трилогія "Мазепа" відомого українського письменника (1872–1941) відображає складні історичні процеси, що відбувалися в Україні в першій чверті XVIII століття. У другій та третій частинах трилогії, що увійшли до книги, розповідається про останні роки життя гетьмана України Івана Мазепи, про його вболівання за долю України, її державність.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Сотниківна. Історична картина з часів Івана Виговського : повість / Богдан Лепкий ; [упоряд. Н. Білик]. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 271, [8] с.
До збірника увійшли повість Богдана Лепкого "Сотниківна. Історична картина з часів Івана Виговського" та дві її інсценізації, які здійснили Олекса Скалозуб і Богдан Мельничук. Ці три твори опубліковано в одній книжці вперше.
84(4УКР)
Л 48
Лепкий Б. С. Казка мойого життя / Богдан Лепкий. – Івано-Франківськ : [б. в.], 1998. – 251, [4] с.
Запропонована нашим сучасникам повість Богдана Лепкого "Казка мойого життя" виходить у повному обсязі вперше в Україні окремою книжкою. Написана на схилі життя після трагічної втечі Богдана Лепкого з улюбленої "Богданівки" в чарівному живці "Черче", з рідного краю, до якого не було вороття, "Казка мойого життя" – це зворушливе повернення в дитинство, де "колисав мою колиску вітер рідного Поділля", в юність у Бережанах. З такою тремтливою ніжністю до рідної природи, рідного люду, найближчого свого оточення, для яких прагнув здобути чарівну квітку щастя все своє невтомне життя, описав Богдан Лепкий захоплення тендітного хлопчика Білим Світом, жагу пізнання його найпотаємніших, загадкових аспектів настільки щиро і безпосередньо, що мимоволі стаєш учасником тих давноминулих, але таких близьких серцю кожного з нас подій!
821(477)
Л 48
Лепкий Б. С. Казки : для мол. та серед. шк. віку / Богдан Лепкий ; [передм. Людмили Ліщинської]. – Київ : Школа, 2007. – 187, [1] с.
До видання увійшли твори Богдана Лепкого (1872–1941) – талановитого українського письменника, літературознавця, видавця, чия творчість довгий час замовчувалася. Книжка стане у пригоді вчителям та учням – у ній уміщені казки "Цвіт щастя", "Мишка", мемуари "Казки мого життя", рекомендовані шкільною програмою з української літератури, а також прислужиться тим, хто глибше й досконаліше хоче пізнати творчість Богдана Лепкого.
83.3(4УКР) / 8У
Ш 37
Лепкий Б. С. Про життя і твори Тараса Шевченка / Богдан Лепкий. – Київ : Україна, 1994. – 172, [1] с.
Богдан Лепкий – автор численних повістей, романів, серед яких відоме п'ятикнижжя про Івана Мазепу. Всі ці твори з'явилися друком уже після виходу у світ монографії "Про життя і твори Тараса Шевченка". Праця, написана у знаменний для історії України рік 1919-й, не втратила посутнього наукового і мистецького значення навіть у наш час. Авторові вдалося оптимально поєднати цікаву докладну розповідь про життя – недолю і звершення, муки і радощі – Тараса Шевченка як Людини з аналізом його творчості. Також авторові вдалося органічно сполучити історико-літературний, ідейно-соціологічний і біографічний підходи до постаті Тараса Шевченка. Богдан Лепкий переконливо довів, що єдиним світлом, яке осявало його наукову, літературно-мистецьку і громадсько-політичну діяльність, була національна ідея, християнська віра і мистецька краса.
84(2=Укр)1
Л 48
Лепкий Б. С. Поезії / Богдан Лепкий. – Київ : Радянський письменник, 1990. – 370, [29] с.
У книжці зібрані поетичні твори, написані протягом двадцяти п'яти років літературної творчості письменника.
84(2=УКР)1
Л 48
Лепкий Б. С. Не вбивай. Батурин : історичні повісті / Богдан Лепкий. – Київ : Дніпро, 1992. – 534 с.
До видання ввійшли дві історичні повісті про Івана Мазепу. Перша з них – "Не вбивай" – присвячена подіям, які зумовили страту Кочубея та Іскри. Друга – "Батурин" – оповідає про остаточний вибір Мазепи стати разом зі шведами в боротьбі проти Петра І та про взяття царськими військами гетьманської столиці Батурина.
83.3(4УКР) / 8У
Л 48
Погребенник Ф. Богдан Лепкий / Федір Погребенник. – Київ : Знання, 1993. – 61, [2] с.
Доля щедро обдарувала Богдана Лепкого. І він не змарнував свого таланту. Богдан Лепкий залишив багату творчу спадщину як поет і прозаїк, критик і літературознавець. А був він іще й видавцем-текстологом, читцем-декламатором художніх творів, талановитим малярем. .
Та сталося так, що більш як півстоліття на українських землях ім'я і твори вірного сина України були приречені на забуття. Ця книжечка повертає читачеві Богдана Лепкого – поета, прозаїка.
Підготувала Юлія Чирка,
провідний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук
провідний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук