Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись
  образом Шевченка не складати рук,
  аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
  Микола Куліш, "Патетична соната"
 

  18 грудня виповнюється 130 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892–1937) – одного із найяскравіших та найбільш унікальних українських драматургів першої половини ХХ століття, співзасновника української модерної драматургії, громадського діяча, публіциста, яскравого представника "Розстріляного відродження".
  Народився Микола Куліш 18 грудня 1892 року в селищі Чаплинка Дніпровського повіту на Херсонщині в бідній селянській родині. Закінчив церковнопарафіяльну школу. Навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Мешкав на квартирі гімназійного приятеля Всеволода Невелля, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Антоніною Невелль.
  Місто Олешки посідає особливе місце в літературному розвитку Миколи Куліша, адже тут він починає писати свої перші твори – сатиричні вірші, фейлетони, епіграми, що з'являються на сторінках учнівських рукописних журналів. 1913 року він пише першу п'єсу "На рыбной ловле", що згодом лягла в основу комедії "Отак загинув Гуска".
  У 1914 році, після здобуття атестата зрілості, Микола Куліш вступив до Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет імені I. I. Мечникова) на історико-філологічний факультет. Проте на заваді навчанню стала Перша світова війна: у серпні 1914 року його мобілізували до війська. У 1915 році отримав тяжке поранення під Смоленськом.
  Після демобілізації з головою поринув у роботу. У 1918 році організував "Просвіту" в Олешках і почав писати роман "Трохим Леміш".
  У 1922 році працював у губернському відділі народної освіти в Одесі на посаді інспектора шкіл. Був членом письменницької спілки "Гарт", захопився ідеями літературного угрупування Миколи Хвильового "Урбіно".
  У 1924 році закінчив п'єсу "97", в якій розповів про голод 1921–1922 років на Херсонщині. Постановки цього твору та п'єси "Комуна в степах" (1925) на харківській сцені принесли Кулішу загальне визнання.
  1925 року Микола Куліш переїздить до Харкова, де знайомиться з Миколою Хвильовим, Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою та іншими визначними діячами української літератури. Активно співпрацює з театром "Березіль" Леся Курбаса. У цей період входить до літературної організації ВАПЛІТЕ.
  У 1926–1928 роках є членом редакційної колегії журналу "Червоний Шлях", друкується в альманасі "Літературний ярмарок", пише статтю "Критика чи прокурорський допит", де захищає право митця на самобутність та внутрішню незалежність.
  У 1924–1933 роках розпочинається творчий злет письменницької долі Миколи Куліша, позначений такими драматичними шедеврами як "Мина Мазайло", "Маклена Граса", "Народний Малахій", "Патетична соната". Митець писав твори на основі кращих традицій української літератури і культурних надбань світової драматургії. У своїх драматичних творах письменник створив колоритні національні характери, які здобули популярність у вихованні акторів театру Леся Курбаса "Березіль".
  Після того як Микола Куліш на недовгий час покидає Харків і мандрує Херсонщиною, спостерігаючи голодомор 1933 року, він починає розчаровуватися у революційних ідеях. У цей час проти нього спрямовується ідеологічна кампанія.
  На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників 17 серпня – 1 вересня 1934 року Миколу Куліша оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом. У березні 1935 року його засудили на 10 років ув'язнення на Соловках. Там утримувався у суворій ізоляції. Хворий на туберкульоз, позбавлений права на прогулянки та медичну допомогу. 3 листопада 1937 року, за постановою особливої трійки НКВС у Ленінградській області від 9 жовтня 1937 р., розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж'єгорського району, Карелія, у складі так званого "Соловецького етапу" у кількості 1111 осіб, разом із Лесем Курбасом, Валер'яном Підмогильним, Юрієм Мазуренком та Григорієм Епіком.
  Реабілітували драматурга 4 серпня 1956 року за відсутністю складу злочину.
  Микола Куліш займався літературною діяльністю майже все своє життя – 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли перебував в ув'язненні на Соловках. За 1923–1934 роки Микола Куліш створив близько 15 п'єс. Проте тексти першого ("На рыбной ловле") та останнього ("Такі") творів були вилучені у письменника під час арешту, тому вважаються втраченими.
  Більшість його творів були поставлені на сцені театру "Березіль" Леся Курбаса.
  Художня сила п'єс Миколи Куліша полягає в тому, що вони пройняті відчуттям незборимого трагізму людського буття, усвідомленням глибинних дисгармоній духу, суспільства, світу. У центрі Кулішевої драматургії перебуває трагедія особистості на тлі соціальних зламів і протиріч.
  До 130-річчя від дня народження видатного драматурга Миколи Куліша працівники Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготувала віртуальну книжкову виставку-ювілей "Микола Куліш – драматург світового масштабу". На експозиції представлені твори письменника, матеріали про його життя та діяльність із фондів Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

---

  84(4УКР)
  А 72
  Антологія української драматургії. Вип. 3 / [вступ. ст., упорядкув. В. Кузьменко]. – Київ : Мистецтво, 2006. – 459 с.

  До книжки ввійшли драматичні твори класиків української літератури: Володимира Винниченка ("Гріх", "Брехня", "Чорна Пантера і Білий Медвідь"), Миколи Куліша ("Народний Малахій", "Мина Мазайло"), Івана Кочерги ("Свіччине весілля").
  Видання включає твори, що входять до навчального курсу вишів, і рекомендовано як навчальний посібник для студентів, аспірантів, а також спеціалістів, чия діяльність пов'язана з мистецтвознавством.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  Г 87
  Гроно нездоланих співців : літ. портр. укр. письменників XX ст., твори яких увійшли до оновл. шк. прогр. : навч. посіб. для вчителів та учнів ст. кл. серед. шк. – Київ : Український письменник, 1997. – 282 с.

  У книзі подаються літературні портрети тих українських письменників XX століття, яких за часів тоталітарного комуністичного режиму спіткала тяжка доля: одні були репресовані, переслідувані, твори інших заборонялися, замовчувалися, деякі змушені були емігрувати, жити і працювати на чужині.
  З цього видання можна дізнатися про В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Куліша, В. Симоненка, В. Стуса та інших видатних письменників, без творчості яких неможливо уявити літературний процес XX століття в усій його повноті та розмаїтості.

---

  83.3(4УКР)6
  З-15
  Задеснянський Р. Чолові представники українського виродження: Ю. Яновський, М. Куліш, В. Сосюра / Роман Задеснянський. – Торонто : [б. в.], 1979. – 151 с.

  Видання дає зрозуміти за допомогою прикладів чим відрізняється відродження від виродження і не з чужих запевнень, а особисто, на підставі не цитат, а порівняння цілих творів передрукованих без змін.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  І-90
  Історія української літератури XX століття : у 2 кн. Кн. 1. Перша половина XX ст. / за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1998. – 464 с.

  Цей підручник, підготовлений в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України, – оновлене, скорочене й перероблене відповідно до навчальних вимог перевидання відомого "тричастинного" посібника "Історія української літератури. XX століття", виданого в 1993–1995 pp. й відзначеного Державною премією ім. Т. Г. Шевченка в 1996 році.
  У першій книзі в оглядових та портретних розділах висвітлюється літературний процес від початку XX ст. й до початку 40-х років, тобто майже всієї половини нашого віку.
  З особливою докладністю аналізуються українська література 20-х років, творчість раніше заборонених і замовчуваних письменників В. Винниченка, Є. Маланюка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Зерова, В. Свідзинського, Є. Плужника, Б.-І. Антоновича, М. Куліша, Б. Лепкого та багатьох інших.
  Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. Підручник може бути корисним учням старших класів загальноосвітніх шкіл, викладачам і вчителям.

---

  83.3(4УКР) / 8У
  К 72
  Костюк Г. Літературно-мистецькі перехрестя (паралелі) / Г. Костюк ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Вашінгтон ; Київ : [б. в.], 2002. – 412 с.

  До книжки увійшли літературно-критичні праці українського літературознавця Григорія Костюка, друковані в різний час, що охоплюють його понад 50-річну діяльність. У збірнику вміщено статті про відомих вчених, письменників, митців: М. Вороного, О. Грищенка, О. Олеся, М. Плевако, П. Филиповича, М. Хвильового, а також про історико-літературний процес в Україні та діаспорі.

---

  84(4УКР)
  К 90
  Куліш М. Г. Вибрані твори / Микола Куліш ; [упорядкув. Я. Ю. Голобородька]. – Харків : Ранок : Веста, 2003. – 395 с.

  До книги українського письменника Миколи Гуровича Куліша ввійшли такі твори: "Народний Малахій", "Мина Мазайло", лірична драма "Патетична соната" та "Маклена Ґраса".

---

  821(477)
  К 90
  Куліш М. Г. Мина Мазайло. Вибрані твори : збірка / Микола Куліш. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 317 c.

  Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського "Мазайло" самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на "Мазенін". Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п'єси "Маклена Граса", "97", "Патетична соната".
  Книга стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб. Видання може бути використане як навчальний посібник.

---

  84(4УКР)
  К 90
  Куліш М. Г. П'єси / Микола Куліш. – Київ : Наукова думка, 1998. – 301 с.

  До збірки творів видатного українського драматурга М. Г. Куліша ввійшли кращі його п'єси: "Мина Мазайло", "Народний Малахій", "Маклена Граса", "Патетична соната".

---

  84(2=Укр)7
  К 90
  Куліш М. Г. Твори : у 2 т. Т. 1. П'єси / Микола Куліш. – Київ : Дніпро, 1990. – 506 с.

  Творчість видатного українського радянського драматурга (1892–1937) мала величезне значення в розвитку національної літератури й театру. Сподвижник талановитого реформатора сцени Леся Курбаса, учасник літературних дискусій 20-х років, митець, наснажений революцією і покликаний нею до пера, – він був незаконно репресований у часи культу особи Сталіна. І лише тепер, зокрема в цьому виданні, з'явилася можливість представити його доробок якнайповніше.
  До першого тому ввійшли п'єси "97", "Комуна в степах", "Прощай, село", "Отак загинув Гуска", "Хулій Хурина", "Зона" та інші.

---

  84(2=Укр)7
  К 90
  Куліш М. Г. Твори : у 2 т. / Микола Куліш. – Київ : Дніпро, 1990 – Т. 2 : П'єси, статті, виступи, документи, листи, спогади про письменника. – 1990. – 876 с.

  Творчість видатного українського радянського драматурга (1892–1937) мала величезне значення в розвитку національної літератури й театру. У другому томі – п'єси "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Патетична соната", "Маклена Граса" (дві останні – в нових варіантах), статті, виступи, автобіографія та уривки із записника Миколи Куліша, а також його листи до І. Дніпровського, П. Зенкевича, А. Любченка, І. Кочерги, О. Корнєєвої-Маслової та до дружини – А. Куліш. Завершують том її спогади про письменника.

---

  84(4УКР)
  Р 65
  Розстріляне відродження. Антологія, 1917–1933 : поезія, проза, драма, есей / [упоряд., післямова Ю. Лавріненко]. – 6-те вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – 972 с.

  Таємниця "літературного злочину", за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох. Офіційне пояснення "терористи" від самого початку сприймалося, як крик злодія: "Ловіть злодія!".
  Реабілітація 50-х років і видання їхніх "вибраних творів" не прояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю.
  Аж ось у Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних, і "перевихованих", і пропалих безвісти. З неї видно головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.
  Тут зібрано справді найкращі твори.

---