22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22.06.2024
64
  Щороку 22 червня український народ ушановує світлу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 "Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні".
  Вшанування пам'яті жертв війни – надзвичайно важлива та обов'язкова складова суспільного життя в Україні. Україна віддавала велику жертву під час різних війн у своїй історії, тому вшанування пам'яті тих, хто поклав життя на вівтар боротьби за незалежність і свободу країни, – наш моральний обов'язок.
  Щороку країна вшановує пам'ять тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. Цей день став символом героїзму і мужності українського народу, який підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми. Переважна більшість молодих жінок незабаром ставала вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.
  Такий він – Український вимір Перемоги. Крім цих загальновідомих подій сьогодні українці майже щодня шанують пам'ять мільйонів людей, які не тільки загинули у Другій світовій війні, а й нині втрачають життя внаслідок штучно створеного конфлікту.
  Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки. Тож священний обов'язок кожного з нас – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш демократичний вибір. Ушановуючи пам'ять минулого, ми ніколи не забуваємо про сьогодення!
  До цієї скорботної дати працівниці відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну книжкову виставку "22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні".
  Вічна пам'ять загиблим! Честь і слава живим героям!
  Віримо в нашу Перемогу! Слава Україні!

  
  94(477)
  Б 61
  Білінський В. Б. Журавлі. Переосмислення новітньої історії України / Володимир Білінський. – Львів : Меморіал, 2021. – 511 с.

  Торкаючись важливого завдання переосмислення національної історії українців та їхніх предків, відомий дослідник, автор історичних бестселерів "Країна Моксель, або Московія", "Україна-Русь", "Москва Ординська" Володимир Білінський пише: "Російські міфи не мають права на пропагування в українській історичній науці! Українська наука має бути побудована на суцільній правді. Якщо ми цього не зрозуміємо, то навіки залишимося на узбіччі історії".
  В історичному романі "Журавлі" автор правдиво змальовує події Другої світової війни. У цій книзі вперше публікуються також інші твори В. Білінського останніх років.


  
  94(477)
  В 51
  Випробовуючи долю, гартуючи волю: Україна й українці в ХХ – на початку ХХІ ст. : у 3 кн. Кн. 2. Від Другої світової до холодної: війни в долі України / [авт. кол.: В. Даниленко та ін.]. – 2-ге вид. – Київ : Кліо, 2022. – 621, [2] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.

  Перетворення України ментальної на Україну реальну, народу – на націю, території – на державу є наскрізною смисловою віссю пропонованого трикнижжя. Геополітичні виклики, нелюдські випробування, високі пошуки й турботи повсякденного життя українців викладені у хронотопі "довгого українського сторіччя" – епохи Української революції та національно-визвольної війни, що розпочалася в 1917 році і триває досі.
  У другій книзі йдеться про українців у вогні Другої світової війни, після завершення якої Україна стала соборною, та в холодній війні, що уможливила її суверенізацію. Провідним фокусом осмислення історичної долі України та українців в епоху протистояння світових систем є війна як геополітичне і соціальне/культурне явище, що стало системотвірним фактором формування національної свідомості новітньої доби.
  Для всіх, хто хоче знати, зрозуміти й відчути Україну.


  
  94(430)
  В 90
  В'язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам'ять / Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті, Посольство України в Республіці Австрія [та ін.] ; [упоряд.: Р. Берндл, М. Кальтенбруннер, Т. Пастушенко]. – Київ : Фенікс, 2020. – 352, [24] с. : іл., фот. – Бібліогр. в підрядк. прим.

  Головна мета написання цієї книги – спробувати дати відповідь на запитання: хто такі в'язні з України та скільки їх було? Як вони згадують і що розповідають про виживання в концтаборі Маутгаузен? Основний зміст складають інтерв'ю з колишніми в'язнями, записані спеціально для цього видання, а також під час різних дослідницьких проєктів, зокрема з архіву Меморіального музею концтабору Маутгаузен, Архіву усної історії "Та сторона" Міжнародного товариства "Меморіал" (Москва). Публікуються також біографії радянських військовополонених, які реконструювали їхні рідні.
  У вступній статті представлені попередні результати дослідження архівних матеріалів, обґрунтовуються дані про перебування в цьому концтаборі понад 20 тисяч чоловіків та жінок з України. Дослідження Маттіаса Кальтенбруннера присвячене унікальному випадку – повстанню радянських офіцерів у 20-му блоці Маутгаузена, їх втечі та повоєнній історії формування оповіді про ці події тими, хто вижив. У книзі використані фотографії з Федерального архіву в Берліні.
  Книга розрахована на широке коло читачів.


  
  94(477)
  В 99
  В'ятрович В. М. (Не)історичні миті : нариси про минулі сто років / Володимир В'ятрович. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 178, [2] с. : фот.

  Це видання не є науково-популярною книжкою у традиційному розумінні цього слова. Але автор не зміг би її написати, якби не був професійним істориком, який глибоко "сидить" у темі. У цій збірці йдеться про події, довести правдивість яких неможливо жодним документом, адже бурхливе XX століття їх просто нам не залишило. Але тонке відчуття духу того часу підказує авторові, що ці події могли відбутися. І хтозна, чи не відбулися... Так, Володимир В'ятрович свідомий того, що історія не знає слова "якби". А все ж йому не бракує відваги переступити через цю аксіому. Як і відваги спробувати перо в текстах, що більше тяжіють до літератури, ніж до публіцистики.

  
  94(4)
  Г 16
  Галушка А. Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним. 1939–1941 / Андрій Галушка, Єгор Брайлян. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 367 с. : іл. – (LIKБЕЗ. Історичний фронт). – Бібліогр.: с. 351–356.

  Версальський мир, підписанням якого завершилася Перша світова війна, ще в 1919 році Фердинанд Фош назвав "перемир'ям на двадцять років". Бо саме такою короткочасною виявилася пам'ять світової громади. За двадцять років Європа опинилась у вирі нового протистояння. Гітлер і Сталін розпочали кривавий поділ чужих територій. Західні демократії були загнані у глухий кут, і за рік континент було поділено між двома диктатурами – нацистською та більшовицькою. А рік потому два диктатори зійшлись у смертельному двобої. Європа виявилася затиснутою між молотом та ковадлом…
  На сторінках видання містяться аналіз подій, процесів і персоналій, що призвели до трагедії Другої світової війни; інформація про її хід протягом перших двох років до моменту, коли європейський конфлікт переріс у світове протистояння; факти та свідчення про зламні і знакові події Другої світової. Агресія СРСР проти сусідніх країн вписана в загальний контекст війни та світової політики.


  
  94(477)
  Г 49
  Гінда В. В. Нацистська окупація України / Володимир Гінда. – Київ : Арій, 2022. – 367 с. : іл., фот. – Бібліогр.: с. 360–364.

  У книзі на основі архівних джерел і спогадів людей висвітлено майже невідомі досі сторінки історії України – період німецької окупації. У ній читач знайде унікальну інформацію про побут українців за нацистської влади, дізнається про тогочасний кримінальний світ, корупцію поміж чиновників та спекуляції серед населення, про боротьбу німців із самогоноварінням, роботу українських театрів, шкіл, стосунки цивільного населення з радянськими партизанами, про спроби гітлерівців ліквідувати колгоспну систему тощо. Значну увагу автор також приділив діяльності українських націоналістів під час окупації і репресіям німецької влади проти них.
  Для науковців, викладачів, учителів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України періоду німецько-радянської війни.


  
  94(477)
  Г 56
  Гнатюк О. Відвага і страх / Оля Гнатюк ; [пер. з пол. М. Боянівської]. – 4-те вид. – Київ : Дух і Літера : Києво-Могилянська бізнес школа (kmbs), 2018. – 488, [3] с. : іл., портр. – (Бібліотека спротиву, бібліотека надії). – Бібліогр.: с. 441–460.

  Життя в окупованому Львові описано з перспективи особистої історії. Головну увагу зосереджено на поведінці людей, що постали перед загрозою смерті. Однак незвичність оповіді, яка спирається на щоденники, спогади, листи й навіть протоколи допитів, полягає не тільки в цьому. Йдеться про долю людей і водночас долю польської, української та єврейської інтелігенції, про складні стосунки між ними, про різні вияви солідарності й ворожості, в основі яких лежали відвага і страх. Читачеві запропоновано замислитися над тим, наскільки сучасні уявлення про Другу світову війну сформувалися під тиском національних наративів, що не залишали місця не тільки для інших наративів, а й для індивідуальних свідчень, якщо ті не вписувалися в панівний дискурс. Матриці національної історії стали тісними рамцями для історичних досліджень того періоду. Тож варто спробувати вийти поза ті межі.
  Для культурологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей та всіх читачів, зацікавлених проблематикою Другої світової війни.


  
  94(477)
  Г 85
  Гриневич В. Червоний імперіалізм : Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941 / Владислав Гриневич. – [2-ге вид., змін. і допов.]. – Київ : HREC PRESS, 2019. – 491 с. : іл. – Бібліогр.: с. 447–466 та у прим.: с. 391–446.

  У книзі "Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941", Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна й Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство. На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як "червоний імперіалізм", загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом "звільнення єдинокровних братів" приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією. Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам'ятання минулого.

 
  94(477)
  Г 85
  Грицак Я. Й. Нарис Історії України : формування модерної нації XIX–XX століття / Ярослав Грицак. – Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 653 с. : іл. – Бібліогр. в прим.: с. 599–653.

  Перша редакція цієї книжки побачила світ іще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна "читати без брому" і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності й похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013–2014 років, війні з Росією та передвиборним тижням 2019 року.

 
  94(477)
  Д 76
  Друга світова. Непридумані історії : (не) наша, жива, інша / уклад. й передм. Вахтанга Кіпіані. – Харків : Vivat, 2018. – 299, [4] с. : іл. – (Бібліотека "Історичної правди").

  Війна розділила родини, позбавила життів, скалічила долі… Знати і пам'ятати важливо у будь-який час. Навіть через багато десятиліть з'являються нові деталі, спогади та свідчення.
  Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.


  
  94(477)
  Є 45
  Єкельчик С. Український досвід Другої світової війни / Сергій Єкельчик ; [з англ. пер.: О. Камишникова, А. Кравець, Л. Кульчинська]. – Київ : Медуза, 2020. – 269 с. : іл. – Парал. тит. арк. англ.

  "Український досвід Другої світової війни" – це гуманістичний погляд на складну історію останньої глобальної війни, в першу чергу – її українського виміру. Досліджуючи постання міфу "Великої Вітчизняної", Сергій Єкельчик веде діалог із нашим сьогоденням і наголошує на необхідності нової історії та нової пам'яті, без міфотворчості радянського зразка. У час, коли питання минулого залишається гострим і політичним, ця книжка пропонує нову систему координат, у якій людиноцентрична пам'ять може стати обіцянкою кращого майбутнього.

 
  94(477)
  З-12
  За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд.: Геннадій Боряк, Олексій Ясь ; [відп. ред. Валерій Смолій]. – Київ : Кліо, 2022. – 1550, [1] с. : іл., мапи. – Бібліогр. в кінці ст.

  Науково-популярне видання у форматі уявного діалогу фахівців-істориків із читачами висвітлює широкий діапазон проблем з історії України від середньовічних часів до сучасності. Актуальні питання української минувшини репрезентуються у різноманітних контекстах критичного періоду новітньої історії, пов'язаного з російсько-українською війною 2014–2022 рр. У другій книзі висвітлюється становище України між двома світовими війнами у Європі. Розглядається трагедія України, яка під час Другої світової війни стала ареною бойових дій між двома найстрашнішими тоталітарними режимами в історії людства. Аналізуються перебіг і наслідки жахливих комуністичних експериментів на українських теренах – Голодомору 1932–1933 рр., тотального державного терору, депортацій, масових репресій, культурної асиміляції та суцільного російщення.

  
  94(477)
  Л 28
  Лауер В. Фурії Гітлера : німецькі жінки у нацистських полях смерті / Венді Лауер ; [пер. з англ. В. Іваненко]. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2020. – 274 с. : фот. – Бібліогр. в підрядк. прим.

  Під час Другої світової війни на окупованих Німеччиною східних територіях дотичними до місць учинення масштабних нацистських злочинів проти людства стали близько пів мільйона німецьких жінок. У книжці представлено історії декількох молодих німецьких жінок, які через різні життєві обставини, бажання професійних здобутків або особисту відданість нацистським ідеям опинилися віч-на-віч із Голокостом і геноцидом. Деякий час вісім із тринадцяти жінок, про яких іде мова у виданні, були тісно пов'язані з окупованою Україною. Вони відвідували гетто у Львові, Рівному і Дрогобичі, були спостерігачками "акцій" у Тернополі, Бучачі й Житомирі, а деякі з них стали вбивцями у Львові та Гряді. Ці жінки були вчительками, медсестрами, секретарками або ж дружинами нацистів. Венді Лауер досліджує, яким чином професійні або родинні зв'язки цих жінок впливали на їхні споглядання й навіть участь у вчиненні злочинів. Окрему увагу авторки присвячено подальшим долям жінок, їхнім розповідям про побачене і почуте. Повоєнні судові розслідування, розглянуті в дослідженні, демонструють, як гендерні стереотипи та уявлення ставали на заваді покаранню злочинниць і пошуку справедливості тими, хто вижив у гетто й концентраційних таборах.
  Видання розраховано на всіх, кого цікавлять історія Голокосту на теренах України в роки Другої світової війни, жіноча історія, історії геноциду.


  
  94(477)
  Л 55
  Лібер Ю. Тотальні війни : творення модерної України в 1914–1954 роках / Юрій Лібер ; [пер. з англ. Артемія Дайнеки]. – Харків : Vivat, 2019. – 525, [2] с. : іл. – (Історія та політика). – Бібліогр. в прим.: с. 440–526.

  Автор книжки "Тотальні війни: творення модерної України в 1914–1954 роках" переконливо доводить, що дві світові війни, революції, голод, геноциди й чистки, які протягом першої половини ХХ століття спустошували Європу, руйнували і заразом творили українську націю та відіграли важливу роль у формуванні сучасної України. Ця книжка – важливе дослідження масштабів і парадоксальних наслідків масового насильства, яке допомагає зрозуміти складну історію ХХ століття.

  
  94(477.51)
  Н 31
  Насильство над цивільним населенням. Чернігівська область : документи органів держбезпеки, 1941–1943 / Нац. акад. аграр. наук України [та ін.] ; [авт.-упоряд.: В. Васильєв, Т. Гапієнко, О. Лисенко, Р. Подкур]. – Київ : Захаренко В. О., 2019. – 535 с. : іл. – Бібліогр.: с. 528–535 та в підрядк. прим.

  Це видання – результат дослідницького проєкту "Цивільні жертви на Східному фронті Другої світової війни", що був фінансований Фондом Фольксваген. У збірнику публікуються документи радянських органів держбезпеки про насильство над цивільним населенням Чернігівської області, що здійснювалося нацистами та їхніми союзниками упродовж 1941–1943 рр. Військова окупаційна адміністрація, різноманітні охоронні структури нацистів за допомогою формувань місцевої поліції вчинили на території області масові воєнні злочини і злочини проти людства. Документи, переважна більшість яких уперше вводиться до наукового обігу, свідчать про знищення євреїв та ромів, пацієнтів Чернігівської психіатричної лікарні, масштабні вбивства представників партійно-радянського активу, арештантів у тюрмах, особливу жорстокість карателів, які спалювали села і вбивали їх мешканців.

 
  94(47+57)
  П 39
  Плохій С. М. Ялта. Ціна миру / Сергій Плохій ; [пер. з англ. Надії Коваль]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 412, [2] с. : іл. – Бібліогр. в прим.: с. 394–413.

  Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу – Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, який ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи справді західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи і протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.
  У "Ялті" Сергій Плохій робить важливу та своєчасну переоцінку міфів, які тривали занадто довго. Його детальний і виважений наратив покликаний виправити наявні викривлення й непорозуміння.


 
  94(477)
  С 24
  Світові війни : навігатор з історії України / Олександр Маєвський [та ін.] ; кер. проекту Ярослав Грицак. – Київ : Портал, 2022. – 299, [4] с. : іл. – Авт. зазнач. на обкл. – Бібліогр.: с. 293–295.

  Ця книжка – путівник по історичному періоду 1914–1945 років. У ньому йдеться про передумови Першої та Другої світових воєн, їх перебіг і наслідки для світу. Про розпад імперій та революційні хвилі, про особливості тоталітарних режимів і виклики міжвоєнного періоду. У книзі розглянуто політичне формування України в часи екстремального насильства. Окрім подій війни згадано також про культуру міжвоєнного періоду і світогляд людей того часу. Приділено увагу формуванню воєнного міфу в різних країнах.
  Завершує навігатор психологічний коментар, який дозволяє переосмислити життєві стратегії та усвідомити психологічні наслідки цього травматичного періоду.


 
  94(477)
  С 88
  Стяжкіна О. В. Рокада: чотири нариси з історії Другої світової / Олена Стяжкіна ; Укр. ін-т нац. пам'яті. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 271 с. – (Друга світова). – Бібліогр. в підрядк. прим.

  У книжці "Рокада: чотири нариси з історії Другої світової" йдеться про необхідність українського погляду в історієписанні війни. У тому числі – і про формування європейської перспективи для аналізу подій, і про повернення суб'єктності спільнотам та людям, які були привласнені чужими історичними наративами.
  У першому нарисі розглядаються проблеми зміни методологічної оптики дослідження Другої світової війни. Другий нарис відображає стан безперервної війни як складової політики радянської влади в 1920–1930-ті роки. Третій представляє аналіз схожості й відмінності окупаційних режимів на українських землях кінця 1930–1940-х рр. У четвертому простежуються взаємини між радянською державою та різними спільнотами після війни, коли влада формувала запобіжники для всіх видів соціальних і національних солідарностей.
  Для істориків, студентів та всіх зацікавлених проблемами дослідження Другої світової війни.

 
Повернутись
Поділитись: