Повідомляє "Історико-статистичний опис Чернігівської єпархії" (Чернігів, 1874): "14 вересня храмове свято в Чернігівській Воздвиженській церкві. Храм Св. Хреста, що згорів у 1759 році, стояв у передмісті, біля рову та валу старої фортеці; на північний захід від нього був пустир, що звався П'ятницьким полем. За заповітом місцевого священика Василя Гутовича-Кренчинського донька його онука, Анастасія Кренчицька, за допомогою бунчукового товариша Костянтина Лизогуба, почала зводити теперішній кам'яний храм, будівництво якого було завершено у 1773 році. Але неміцний храм у тому ж році наполовину зруйнувався. Після цього, старанням Кренчицької, зведений був дерев'яний купол. Храм освячено у березні 1778 року. Іконостас був влаштований старанням місцевого протоієрея Григорія Кошлакова". Подальша доля Хресто-Воздвиженської церкви, очевидно, була непростою. Розповідають, що в 1881 р. один із жителів Чернігова, копаючи яму під погріб, натрапив на дзвін. Потім виявилося, що їх у землі три. Виходячи з цього, припустили, що це і є Воздвиженська церква, що безслідно зникла. Її відбудували заново. Храм достояв до Другої світової війни, під час якої був зруйнований. Тому після вигнання нацистів із Чернігова його розібрали остаточно й більше не відновлювали.