Віктор Магдаченко народився у селищі Шевченкове (нині м. Долинська Кіровоградської області) 25 грудня 1942 року. Майбутній художник іще малим був залюблений у квіти й розмаїтість їх кольорів, що і привело його до Харківського художньо-промислового інституту (факультет монументально-декоративного живопису). З великим бажанням юнак поринув у процес навчання. Під керівництвом відомих художників Євгена Бикова, Віктора Гонтаріва, Євгена Мартинця, Бориса Косарєва Віктор Магдаченко стає майстром пензля.
  Після завершення навчання в інституті молодий художник приїздить (за призначенням) до Чернігова, і тут розпочинає складатися його індивідуальна творча палітра. Віктор Іванович виконує багато розписів (фресок) на підприємствах, у різних громадських приміщеннях, бере участь в обласних та всеукраїнських виставках.
  Провідна тема творчості Віктора Магдаченка – закоханість у поліську землю, її природу. У станковому малярстві Віктор Іванович віддає перевагу натюрмортам, пейзажам Сіверщини. Блакитне небо, дзеркальна гладінь ріки, осінні дерева чи весняні мотиви на його полотнах створюють душевний затишок, гармонію, добробут, суголосні почуттям самого живописця. Позначені індивідуальною манерою і монументальні твори художника. Для його творчого почерку характерні краса й декоративність колірних сполучень, чіткість і виразність форми. Автор глибоко знається на українському фольклорі, народній пісні – він широко використовує їх поетичну образність у своїй творчості.
  Серед творів художника слід назвати такі роботи: "Пори року", "Весна", "Козак Мамай", "Народна пісня", "Козацькому роду немає переводу", "Свято врожаю", "Художник і природа", "Калина" та інші.
  Розписи Віктора Магдаченка, його мозаїчні панно були розміщені в цехах і профілакторії виробничого об'єднання "Хімволокно", на фронтоні дитсадка, у приміщенні телеграфно-телефонної станції та інших спорудах Чернігова. А ще донедавна – у середній школі № 18, яка була розтрощена російськими військами у лютому 2022 року.
  Чудові натюрморти і пейзажі Віктора Магдаченка викликають бажання якнайдовше милуватися красою, відтвореною митцем, та дякувати талановитій і добрій людині – художникові, який так щедро дарує нам те диво.