Щорічний національний День пам'яті жертв політичних репресій в Україні припадає на третій тиждень травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року.
  На жаль, до сьогодні не вдається з'ясувати точну кількість жертв політичних репресій. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в'язниці, заслання, табори, піддавалися примусовому психіатричному лікуванню. Наслідки терору та репресій відчули на собі всі верстви українського населення: від наукової і творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об'єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
  Репресії були викликані свідомими й цілеспрямованими діями вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху та фізичного знищення українців. Ці жахливі злочини відбувалися з 1928 до 1941 року, що призвело до величезних втрат.
  Учені виділяють три етапи масових репресій XX століття.
  Перший (1928–1931 рр.) – це "шахтинська справа", харківські політичні процеси над українською інтелігенцією, "шкідниками" й "саботажниками", насильство над селянами, початок розкуркулення та депортації під час колективізації, процес "Спілки Визволення України", ліквідація Української автокефальної православної церкви.
  Другий (1932–1933 рр.) – Голодомор, заборона процесу "українізації", репресії проти української інтелігенції: діячів культури, освіти і науки, письменників, журналістів та представників мистецтва.
  Третій (1936–1938 рр.) – доба "великого терору". У цей час репресії були різко посилені й доведені до максимуму інтенсивності. "Великий терор" – масштабна кампанія масових репресій громадян для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
  Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької і наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
  Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
  Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об'єкт "спеціального призначення" – місце таємних поховань – використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937–1941 років. Наразі вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян. Серед них такі постаті, як Михайль Семенко, Майк Йогансен, Михайло Бойчук, Федір Козубовський, митрополит УАПЦ Василь Липківський, Андрій Бандера (батько Степана Бандери) та інші.
  Щоб осягнути масштаби трагедії тих років, слід ознайомитися з цифрами.
  * Голодомор 1932–1933 років забрав близько 9 мільйонів життів;
  * протягом 1930-х років було розстріляно за різними оцінками від 200 до 337 бандуристів у межах знищення української культури;
  * протягом 1933 року було усунено понад 1649 науковців;
  * за роки репресій Україна втратила близько 500 талановитих письменників;
  * репресій зазнали також військові – понад 20 тисяч засуджених за політичними мотивами;
  * 800 000 людей були розстріляні, 18 мільйонів – позбавлені волі;
  * за підрахунками деяких учених, в Україні було би сьогодні 80 мільйонів людей, якби не репресії та голодомори за радянської влади.
  Уже другий рік поспіль ушанування жертв тих злочинів проводиться в час відкритого воєнного вторгнення російської федерації в нашу країну, яке наочно показало, що путінська росія потворно наслідує всі ганебні методи політичних репресій часів комуністичного тоталітарного режиму, фактично вчиняючи геноцид українського народу у XXI столітті на українських землях.
  У цей день скорботи українці схиляють голови на знак пам'яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму.
  З нагоди вшанування пам'яті жертв політичних репресій у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки організовано виставку-пам'ять.

  Список літератури

  1. Биківня. Від території смерті до місця пам'яті / Укр. ін-т нац. пам'яті, Нац. іст.-меморіал. заповідник "Биківнянські могили". – [Б. м. : б. в.], [2017]. – [36] c.
  2. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917–1941 рр. / Сергій Білокінь. – Вид. 2-ге, випр. і допов. – Київ : Пенмен, 2017. – 765 с.
  3. Васильєв В. Радянські карателі. Співробітники НКВС – виконавці "Великого терору" на Поділлі / В. Васильєв, Р. Подкур ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Захаренко В. О., 2017. – 239 с.
  4. Відлуння Великого терору : зб. док. : у 3 т. Т. 1. Партійні збори та оперативні наради співробітників управлінь НКВС УРСР (листопад 1938 – листопад 1939 рр.) / НАН України [та ін.] ; [авт.-уклад. В. Васильєв, Л. Віола, Р. Подкур]. – Київ : Захаренко В. О., 2017. – 743 с.
  5. Вронська Т. В. Мінусники: покарані простором : [монографія] / Тамара Вронська, Олена Стяжкіна. – Київ : Темпора, 2021. – 455 с.
  6. Вронська Т. Повторники: приречені бранці ГУЛАГу (1948–1953 рр.) / Тамара Вронська. – Київ : Темпора, 2019. – 423 с.
  7. Горинь М. М. Запалити свічу / Михайло Горинь ; [упоряд. В. В. Овсієнко ; Харків. правозахис. група]. – Харків : Права людини, 2009. – 325 с.
  8. Горобець С. Хроніка війни більшовиків з народом на Чернігівщині / Сергій Горобець // Світ-інфо. – 2015. – 24 верес. (№ 63). – С. 13.
  9. Долі репресованих земляків. Чернігівський район : зб. матеріалів. Кн. 2 / Від. освіти, сім'ї, молоді та спорту Черніг. райдержадмін., Комун. позашк. навч. закл. "Будинок школяра Черніг. райради Черніг. обл." ; [упоряд.: В. М. Митькевич, Н. С. Борисенко]. – Чернігів : Десна Поліграф, 2020. – 559 с.
  10. З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ : наук. журн. № 2 (52), 2019 / [редкол.: О. Рубльов (голов. ред.) та ін.]. – Київ ; Харків : Капуста С. І., 2019. – 383 с.
  11. Конквест Р. Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років / Роберт Конквест ; [пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліна] ; Міжнар. благод. фонд "Україна 3000". – Луцьк : Терен, 2009. – 879 с.
  12. Ляшев О. В. Московсько-радянські репресії на Чернігівщині: село Роїще / Олександр Ляшев ; Черніг. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Чернігів : Десна, 2019.
  13. Музичка М. Спогади української каторжанки / Марія Музичка. – Київ : Смолоскип, 2017. – 108, [1] с.
  14. Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки) / Ін-т іст. України, Всеукр. спілка краєзнавців ; [редкол.: І. С. Винокур та ін.]. – Київ ; Хмельницький : Рідний край, 1991. – 478 с.
  15. Стус В. С. Деколонізація СРСР – єдиний гарант миру в усьому світі ; З таборового зошита / Василь Стус ; [за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. : І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна]. – Київ : Українська прес-група, 2012. – 79 с.
  16. Ув'язнені чорнобривці / упоряд. Олена Лодзинська. – 2-ге вид. – Київ : Кліо, 2020. – 238 с.
  17. Цюпа І. А. У пазурах єжовщини : повість-сповідь / Іван Цюпа. – Київ : Український письменник, 1994. – 190, [1] с.
  18. Якубова Л. В обіймах страху і смерті. Більшовицький терор в Україні / Лариса Якубова, Яна Примаченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 543 с.
 

  Підготувала Катерина Денисенко,
  бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук