Для кого вдень зірки горять?
  Та ні для кого… Так, палають…
  Вони постійно миготять,
  Зажеврівши єдиний раз.
  Знайшовши вогника свого,
  Що розбудив таланта силу,
  Вони дарують нам тепло,
  Як би далеко не світили.
  Холодний той космічний шлях,
  Яким вони пливуть самотньо.
  Але однак красу несуть,
  Роздаючи себе невідворотно.
  Зотліють – так, і згаснуть – звісно.
  Всіх нас чекає цей кінець.
  Але вони до скону, вічно
  Залишаться в теплі сердець.
  (КС)
 

  12 червня в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ відбулася презентація виставки картин "Пори року Миколи Гайдука" пам'яти видатного чернігівського художника.
  Співорганізаторами виставки виступили чернігівський мистецтвознавець Віктор Величко та донька художника Тетяна Гайдук.
  Символічно, що перша виставка пам'яти проходила саме там, де колись відбулася і перша презентація творчости, – в бібліотеці.

   Переглянути сюжет від Олексія Маслова ("Північна Брама") можна за посиланням

  Вернісаж проходив у форматі "art talks" або "розмови про мистецтво", де гості, зокрема членкиня Чернігівської обласної організації Національної спілки художників України Тетяна Федоритенко, директорка Чернігівської дитячої художньої школи Марія Рибіна-Ткач і, звичайно, Віктор Величко та пані Тетяна, ділилися спогадами про інтелігентну, добру, працьовиту і світлу людину, якою був Микола Гайдук.
  Аби не пропустити повне відео з презентації виставки, слідкуйте за сайтом та соцмережами бібліотеки.
  На виставці "Пори року Миколи Гайдука" експонуються 27 картин у жанрі пейзажу та натюрморту. Представлені твори охоплюють період творчості митця з 1997-го по 2021 роки. Виставка діятиме до кінця літа.
   Про художника
  Микола Гайдук – представник реалістичної школи живопису.
  Художник народився 8 вересня 1947 року в селі Жадове на Чернігівщині. Закінчив Кримське художнє училище ім. М. С. Самокиша. Навчався у відомих, обдарованих яскравим талантом кримських художників Анатолія Шилова, Анатолія і Валентина Григор'євих.
  З 1974 року жив у Чернігові. Протягом 1974–2003 рр. працював оформлювачем музейних експозицій, художником-монументалістом на Чернігівському художньо-виробничому комбінаті. Із 2004 року був викладачем Чернігівської дитячої художньої школи, з 1992 року – членом Національної спілки художників України.
  Внаслідок обстрілу Чернігова російськими військами протягом активних бойових дій на території області був знищений будинок митця. Деякі картини, зокрема твори кримського циклу, були втрачені.

   Втрачені роботи можна переглянути за посиланням (Виставка картин "Побачення з морем" в Мистецькій вітальні ЧОУНБ, 2017 рік)
  
  Помер художник 16 квітня 2022 року після довготривалої хвороби. Похований на Олександрівському кладовищі (Чернігів).

  Катя Скрипка,
  завідувачка відділу мистецтв