З нагоди Дня Української Державності працівниці відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну виставку "Історія Української Державності в особах. Сіверяни".
  Уперше відзначати День Української Державності на державному рівні запропонували ще у лютому 2018 року. 24 серпня 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про заснування свята. Цього дня вшановують тисячолітню історію українського державотворення. У 2024 році День Української Державності вперше відзначатиметься 15 липня.
  Історики вважають точкою відліку української державності другу половину ІХ століття. А в 1187 році в літописі вперше з'являється й назва – Україна.
  З ІX століття Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи. Однак уже в XII–XIII століттях князівські міжусобиці, свавілля боярства, татаро-монгольське нашестя послабили міць Київської Русі, а згодом призвели до повного її розпаду. На руїнах Київської Русі постали фактично незалежні держави, однією з яких стало Галицько-Волинське князівство, де продовжували розвиватися традиції Української держави. Але у другій половині XIV століття і це князівство припинило існування.
  Приєднання українських земель до Речі Посполитої і тяжке соціально-культурне становище, яке склалося тут, зумовили численні повстання і врешті привели до Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Ця війна стала початком виникнення української державно-політичної автономії (у складі Речі Посполитої), а згодом – і незалежної Української козацької держави, яка проіснувала понад сто років – із середини XVII до кінця XVIII століття. Попри приєднання до Московської держави у 1653–1654 рр., вона ще тривалий час продовжувала зберігати всі ознаки державності: територію, органи публічної влади, армію, судову систему, право.
  Наступний етап національно-визвольної боротьби за державу припадає на 1917–1921 рр. Через розпад Російської й Австро-Угорської імперій український народ знову став на шлях державного відродження. Після тривалого історичного періоду русифікації український народ спробував відновити свою незалежну державу. У той час Україна пережила різні форми національної державності: Українську Народну Республіку за Центральної Ради, Українську державу – Гетьманат Павла Скоропадського, Українську Народну Республіку за Директорії, Західно-Українську Народну Республіку. На жаль, тоді державну незалежність українці втримати не змогли.
  16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, що поклало початок конфронтації між урядами СРСР та УРСР. А вже за рік, 24 серпня 1991-го, на позачерговій сесії Верховної Ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України.
  Наша славна Чернігово-Сіверщина завжди була щедрою на талановитих подвижників української національної культури, відродження її державності й незалежності.
  До видатних державних і політичних діячів України, доля яких тісно пов'язана з Чернігівщиною належать Р. Бжеський, М. Галаган, Ф. Лизогуб, М. Міхновський, В. Науменко, І. Шраг, О. Кониський, Д. Дорошенко, І. Коновал, П. Скоропадський, Л. Лук'яненко та ін. Представлені на виставці "Історія Української Державності в особах. Сіверяни" видання розповідають про життя і діяльність цих визначних представників Сіверської землі.
  Дуже важливо знати й пам'ятати про всі історичні надбання України, насамперед зараз, під час страшної загарбницької війни проти нашої держави та інформаційної війни, що спотворює історію, приховує факти і створює фейки. Українська історія унікальна й особлива, так само, як і українська культура.

  Література

  1. 821(477)
      Б 58
      Бжеський Р. С. Росія без маски : вибрані твори : [збірник] / Роман Бжеський ; [упоряд. В. Рог]. – Київ : Українська видавнича справа, 2023. – 233, [1] с.
  2. 016:929
      Б 61
      Біля джерел державотворення: чернігівці – учасники української революції, 1917–1921 рр. : біобібліогр. покаж. Ч. 1 / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад. І. В. Розумій]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2019. – 110, [1] с. : фот.
  3. 016:929
      Б 61
      Біля джерел державотворення: чернігівці – учасники української революції, 1917–1921 рр. : біобібліогр. покажч. Ч. 2 / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. Софії та Олександра Русових ; [уклад. І. В. Розумій ; відп. за вип. Ю. О. Соболь]. – Чернігів : ЧОУНБ, 2023. – 110 с.
  4. 66.7 / 32С
      Б 83
      Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову : зб. док. і матеріалів / Укр. ін-т нац. пам'яті та ін. ; [упоряд. Бутко С. В.]. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2009. – 431 с. : іл.
  5. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
      Г 15
      Галаган М. М. З моїх споминів : [1880-ті–1920 р.] / Микола Галаган ; [ред. Ю. Олійник ; авт. передм. : Т. Осташко, В. Соловйова]. – Київ : Темпора, 2005. – 655 с. : іл.
  6. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
      Д 31
      Демченко Т. П. Батько Шраг : [монографія] / Тамара Демченко. – Чернігів : Деснянська правда, 2008. – 263 с. : фотогр.
  7. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
      Д 69
      Дорошенко Д. І. Мої спомини про недавнє минуле (1914–1920 рр.) / Д. Дорошенко. – Київ : Темпора, 2007. – 630 с. : фот.
  8. 66.5(4УКР) / 32С
      Л 84
      Лук'яненко Л. Г. Національна ідея і національна воля / Л. Г. Лук'яненко. – Київ : [б. в.], 2006. – 285, [3] с. : фотогр.
  9. 66.3(4УКР) / 32С
      Л 84
      Лук'яненко Л. Г. Сповідь у камері смертника / Левко Лук'яненко. – [Вид. 4-те]. – Київ : Поліпрінт, 2011. – 136 с.
  10. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
        М 65
        Мисюра О. О. Кониський Олександр Якович, (1839–1900) / О. О. Мисюра. – Чернігів : Просвіта, 2008. – 199 с.
  11. 63.3(4УКР) / 9(С2)
        М 69
        Міхновський М. І. Суспільно-політичні твори / Микола Міхновський. – Київ : Смолоскип, 2015. – 462 с.
  12. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
        М 72
        Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань, 1917–1918 рр. (Про що "історія мовчить") [Репринт] / Роман Млиновецький. – Репр. відтворення [з вид. 1970 р.]. – Тернопіль : Джура, 2014. – 487 с.
  13. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
        Н 34
        Науменко В. П. Александр Александрович Русов и его общественная и литературно-научная работа на Украине и для Украины / В. П. Науменко ; [сост. В. М. Шевченко и др.]. – Нежин ; Чернигов : Аспект-Поліграф, 2010. – 79 с.
  14. Половець В. Федір Андрійович Лизогуб (1851–1928) : (до 165-річчя від дня народження) / Володимир Половець // Сіверянський літопис. – 2016. – № 5. – С. 156–160.
  15. 94(477)
        Р 32
        Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.) : матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Київ, 1–2 черв. 2017 р.) / Ін-т історії України НАН України [та ін.] ; [упоряд. Владислав Верстюк (відп. ред.) та ін.]. – Київ ; Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2017. – 526, [1] с.
  16. Сікалюк А. Маловідомі джерела про діяльність В. П. Науменка / Анжела Науменко // Сіверянський літопис. – 2006. – № 5. – С. 64–73.
  17. 94(477)
        С 44
        Скоропадський П. П. Спогади : кінець 1917 – грудень 1918 / Павло Скоропадський ; із рос. пер. Елеонора Соловей ; [упоряд. І. Гирич ; авт. післямови : Я. Пеленський, І. Гирич, Г. Папакін]. – Київ : Наш формат, 2017. – 455, [1] с.
  18. 94(477)
        Т 28
        Творці державного престижу / [авт.-упоряд. : М. Главацький, Н. Наумова]. – Київ : КМБУКС, 2021. – 567 с. : іл.
  19. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
        Ш 85
        І. Л. Шраг. Документи і матеріали / [упоряд.: В. М. Шевченко, Т. П. Демченко, В. І. Онищенко]. – Чернігів : [б. в.], 1997. – 165, [2] с.
  20. 94(477)
        Ш 85
        Шрагівські читання : [зб. ст. і матеріалів]. Вип. 4. І. Л. Шраг і регіональні еліти Лівобережної України у громадсько-політичному та соціокультурному житті XIX – початку XX ст. / Навч.-наук. ін-т іст. та соціогуманітар. дисциплін ім. О. М. Лазаревського, Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка, Черніг. літ.-мемор. музей-заповідник М. М. Коцюбинського, Черніг. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; [редкол.: О. Б. Коваленко (відп. ред.) та ін.]. – Чернігів : Просвіта, 2018. – 239 с.