"Зустрічі і прощання" – це мемуари видатного літературознавця, людини, молодість якої припала на одну з найдинамічніших, але й найтрагічніших епох нашої літературної історії, 1920-30-ті роки.
  У 1925–29 рр. Григорій Костюк вчився у Києві, слухаючи курси таких видатних постатей, як М. Зеров, П. Филипович, Б. Якубський. У 30-х переїхав до Харкова й увійшов до літературного об'єднання ПРОЛІТФРОНТ, де тісно співпрацював з М. Хвильовим, М. Кулішем, П. Тичиною, Ю. Яновським, Г. Епіком, Іваном Багряним, Остапом Вишнею та багатьма іншими літераторами. Був очевидцем Сталіністської розправи над інтелігенцією, зрештою і сам потрапив до концентраційного табору. Перший том "Зустрічей і прощань" присвячений саме цьому періоду життя Г. Костюка. Це живі, пронизливі спогади про усіх тих митців та учених, з якими зустрічався автор, про проблеми, які їх хвилювали, зрештою, про побут, саму тканину їхнього життя.
  Досі найширшими мемуарами про літературні Київ та Харків 20–30-х вважалися "Розповіді про неспокій" Юрія Смолича. Одначе книга Костюка, написана у еміграції, тобто без жодних цензурних втручань, значно повніша і щиріша. Вона зацікавить не лише спеціалістів-філологів – прочитавши "Зустрічі і прощання", велику насолоду отримає кожен, хто цікавиться живою історією культури.

83.3(4УКР) / 8У
К 72
Костюк, Григорій.
  Зустрічі і прощання [Текст] : спогади : у 2 кн. Кн. 2  / Григорій Костюк ; Ін-т л-ри НАН України, Канад. ін-т укр. студій, Укр. вільна акад. наук (США). – Київ : Смолоскип, 2008. – 507, [3] с. : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

   Другий том мемуарів "Зустрічі і прощання" присвячений діаспорному періоду життя Григорія Костюка (1940-1980-ті роки). Україна, Німеччина, Франція, США – ось основні арени подій. Герої історій, які розповідає Г. Костюк, – відомі всім нам: Т. Осьмачка, Ю. Косач, Ю. Клен, А. Любченко, І. Кавалерідзе, І. Багряний, У. Самчук та багато інших. Як вони переживали складні часи; нацистську окупацію, табори для переміщених осіб ("Ді-Пі"), облаштування та вкорінення на новій землі – про все це – "Зустрічі і прощання". Без пафосу і моралізаторства, без ідеологічної – радянської або й націоналістичної – надсадності, притаманних деяким мемуарам, Костюк пише про культурне і літературне, політичне та й просто побутове життя – своє і свого оточення.
  "Зустрічі і прощання" – одна з найкоштовніших перлин української мемуаристики. Вперше ці спогади вийшли друком у видавництві Канадського інституту українознавчих студій (Едмонтон) – перший том у 1987 р., другий – у 1998 р. В Україні ця книга з'являється вперше – зі збереженням авторського стилю та невеликими правками, покликаними узгодити текст із вимогами сучасного правопису.

 Пропонуємо увазі читачів збірку поезій Оксани Драй-Хмари "Промінь крізь хмари". Це вірші, що дихають природою, просякнуті її амбівалентним подихом, навіяні дитячими враженнями і юнацькими розмислами про життя у різних його проявах, гармонійно поєднуючи щастя-долю із болем-гнівом.
  Видання також містить авторські спогади про відомого поета-неокласика, представника "розстріляного відродження" Михайла Драй-Хмару.

  Цю Книгу варто прочитати всім. Книга "Соловки" видатної письменниці Антоніни Листопад – визначна подія в українській літературі. Поезія одухотворила докумепталістику. Справжні імена – у справжній поезії. Книга "Соловки" – це Україна на Соловках.
  "Соловки" – не просто поетична епопея довжиною в 600 років. Книга "Соловки" – це цілий Світ на одному острозькому човні, де начебто третина Людства – Українці.
  Прочитаєш – осягнеш найголовніший закон життя. Закон бумеранга. Що посилаєш уперед, те неодмінно отримаєш назад. Як не до себе, то до своїх поколінь...
  Україна на Соловках – це наша незагойна рана, це наші не знайдені ще могили.
  Україна на Соловках – це мощі Святого Петра Калнишевського, найбільшого великомученика 19 століття, канонізованого в 2008 році разом із Ярославом Мудрим і Острозьким князем Костянтином. Це мощі, які ще засвітяться. У розтерзаній соловецькій землі!
  Україна на Соловках – це наші щорічні прочанські прощі на Дні Пам’яти. В твоє серце, як у Біле море, впадуть великі і малі імена Українських в’язнів-соловчан.
  Ти, може, вперше почуєш слово Сандармох, здригнешся і перехрестишся, щоб ніколи ніде таке не повторилося.
  Ця Книга – це попередження про наслідки.
  Ця Книга – це Українська Пам’ять-Тризна.
  Ця Книга – це Український Реквієм-Вречевлення.
  На усі Вічні Віки! Негаснуча свічка по соловецьких в’язнях!
  Цю Книгу варто прочитати кожному...

83.3(4УКР) / 8У
П 59
  Пороги [Текст] : літ.-мистец. і громад.-політ. самвидав. журн., Дніпропетровськ 1988-1990 рр. Числа 1-9. Вибране / упоряд. : Раїса Лиша, Юрій Вівташ, Орися Сокульська. - Київ : Смолоскип, 2009. - 621, [1] с. : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.   

  Громадсько-політичний і літературно-мистецький журнал "Пороги", який виходив в Дніпропетровську-Січеславі впродовж 1988-90 рр. зусиллями групи нонконформістів – дисидентів, мистців і літераторів, вибрані матеріяли з дев'яти чисел якого увійшли до цього видання, був і є прикметним культурним феноменом й документом орієнтованої опозиційної думки, зокрема Сходу України, Наддніпрянщини та авангардних творчих пошуків в період переходу від "пізньосовєтської" андеґраундної творчости до дискурсів вже часів незалежности, спробою вислову і пошуків в період граничного "зламу часів" й епох.
  В його матеріялах кризі й розладу тоталітарної свідомости протистоїть національно-демократична політологічна парадигма й перспектива. Національні християнсько-консервативні вартості органічно знаходять нову відповідну часові форму вислову в авангардних за виразом пронизливо-ліричних поетичних експериментах й пошуках, в формах графіки, фотографій, колажів.
  "Інше" бачення світу, "інші" альтернативи колоніяльній і постколоніяльній заскорузлості визначають концепцію прикметного й яскравого для тих часів і актуального й нині за змістом і духом видання.

   Становлення сучасної політичної системи в Україні почалося із заснування першої альтернативної КПРС організації – Української Гельсінської Спілки (1988–1990 рр.).
  УГС створили українські політичні в’язні, які були випущені на свободу з радянських концтаборів під час горбачовської "перестройки”". Історична роль УГС полягала в радикалізації патріотичних настроїв у Радянській Україні. Вона, як політичний криголам, проламала стіну страху, яким була наскрізь просякнута свідомість населення радянської республіки, проклала дорогу таким масовим демократичним організаціям, як Товариство української мови ім. Т. Шевченка, Всеукраїнське історико-просвітницьке товариство "Меморіал", Асоціація "Зелений світ", Народний Рух України за перебудову. УГС першою виклично запалила й мужньо понесла смолоскип невмирущої національної ідеї – державної незалежності українського народу.
  При укладанні збірника реалізувалися три ідеї: перша – показати загальноукраїнський характер організації, друга – відтворити діяльність УГС у історико-хронологічному порядку, акцентуючи увагу на головних тематично-змістовних етапах її боротьби проти тоталітарного радянського режиму, і третя – показати новітню історію України в обличчях, розкрити її драматичні сторінки через людський вимір.
  Фотоальбом "Українська Гельсінська Спілка (1988-1990 рр.)" є першим виданням у запланованій серії збірок про здобуття незалежності Української держави.
  Видання розраховане на науковців і викладачів, студентів і учнів, усіх, хто цікавиться історією нашої Батьківщини.

63.3(0) / 9
Г 85
Гришко В. І.
    Карби часу [Текст] : публіцистика : у 2 т. / В. І. Гришко ; Василь Гришко. – Київ : Смолоскип, 1999 – 2009.
    Т. 2. – 2009. – 523, [1] с. – Бібліогр.: с. 486–491. 

  Василь Іванович Гришко – відомий політичний діяч і талановитий публіцист, дослідник літератури і літературний критик та есеїст – в 1930-х рр. починав у Харкові свій шлях у літературу книжкою повістей, але як радянський письменник він "не збувся", бо іилях той прослався йому через тюрми й колимську каторгу, що зробили його – молодого політв’язня – політично активним політемігрантом.
  Перебуваючи в 1945–1949рр. у Німеччині, В. Гришко активно працював у розбудові та пресі АБН, в газеті "Українська трибуна", як член Політради ЗЧ ОУН, а потім разом з І. Багряним – в "Українських вістях", ставши там провідним публіцистом УРДП.
  У США В. Гришко був одним з перших творців ДОБРУсу, головним редактором газети "Український Прометей", Головою УРДП, став доктором філософії. Працюючи політичним коментатором на Радіо "Свобода", написав і передав в ефір понад тисячу коментарів на національно-політичні теми.
  Вміщені в цьому томі публіцистичні статті – це відбитки поточної історії того часу, в якому автор жив і був активним учасником ідейного життя свого народу – на Батьківщині і в українській західній діаспорі. В його працях висловлюються думки з приводу подій, що стосуються українського загальнонаціонального життя. Автор і на чужині в центрі своєї уваги публіциста тримав передусім проблематику свого народу в Україні.

83.84
С 13
Савицька, Іванна.
  Де найкраще місце на світі? [Текст] : казки / Іванна Савицька ; [худож. Петро Андрусів]. – Київ : Смолоскип, 2008. – 21, [2] с. : іл. 

  Письменниця Іванна Савицька відома багатьом поколінням українських дітей та батьків діаспори. На її віршиках, оповіданнях і казочках виховувалися тисячі маленьких українців. Сплітаючи традиційну народну казку і європейські сюжети, авторка говорить з дітками їхньою мовою – мовою чудес і любові.

  У монографії представлено результата комплексного дослідження громадсько-політичної та церковної діяльності Мстислава (Степана Скрипника) впродовж 1930-1944 рр. На великому джерельному матеріалі, частина якого вперше введена до наукового обігу, аналізуються формування суспільних поглядів, парламентська, партійна, культурно-освітня діяльність С. Скрипника у міжвоєнний період. Простежується його роль у функціонуванні видавництва і газети "Волинь". Детально досліджується участь у національно-церковному русі за українізацію Православної церкви в Польщі, процесі інституалізації УАПЦ формації 1942 р.
  Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історико-релігієзнавчою проблематакою.

  Клим Поліщук (1891–1937) – один з наііяскравіших представників української літератури перших десятиліть XX ст., творець оригінального жанру "новели факту", проникливий сатирик і психолог революції й перших років радянської влади.
  До видання ввійшли ранні оповідання в неоромантичному дусі, нариси з часу Першої світової війни, легенди та готична проза, а також твори про мистецьке життя.
  Мала проза письменника допоможе читачеві пізнати унікальний феномен творчості К. Поліщука, який писав оповідання та нариси, блукаючи Україною і особисто спостерігаючи події, що відбувалися в глибині народу. Це дало змогу авторові створити свою хроніку часу, подавши правдиву панораму життя українського народу в буремні роки революції та Визвольних змагань 1917–1921 років.

  Академік Микола Ярославович Неврлий (Mikulas Nevrly, нар. 15.XI.1916 р. в Ростові-на-Дону) – український, але й чеський і словацький літературознавець-славіст, більшість своїх праць присвятив дослідженню української літератури та її зв'язків з іншими слов'янськими літературами, зокрема з чеською і словацькою.
  До цього збірника увійшло торзо україномовних праць Миколи Неврлого.
  Окремі розділи складають праці про Закарпаття і Пряшівщину та спогади автора про різних письменників і вчених.