Ця книга про історію села Звеничів, що на Ріпкинщині, заснованого на правому березі літописної річки Свинь більше як тисяча років тому, незвичайні долі його людей, їх героїку і трудову звитягу, палку любов до рідного краю.
  Воно не потрапило на сторінки давніх літописів, але відоме на Чернігівщині своєю давньоруською державною фортецею, гарнізон якої контролював тут єдиний сухий "коридор" серед непрохідних Замглайських боліт на найкоротшому стратегічному шляху з Києва і Чернігова "у радимичі" (по-сучасному до Білорусі), курганним могильником, іншими археологічними пам’ятками. А ще одним з найбільш значних скарбів арабських монет і срібних виробів X ст. у Східній Європі, знайденим тут у минулому столітті.
  У книзі розповідається про топоніміку села, подано великі добірки надзвичайних подій та пригод і веселих усмішок звеничівців.

   Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано два примірники книги.