У книжці на широкому архівному матеріалі викладено події життя й творчого шляху однієї з найяскравіших актрис українського класичного театру ("театру корифеїв") Єфросинії Пилипівни Зарницької (1867–1936).
  Вихована на засадах національної практичної школи режисури та акторської майстерності М. Старицького – М. Кропивницького, Зарницька була провідною актрисою найкращих театральних колективів М. Кропивницького, Г. Деркача, О. Суслова і О. Суходольського та інших. Професійна вокалістка (сопрано) й блискуча танцюристка, Зарницька упродовж сорока років чарувала й зворушувала глядачів у різнопланових ролях різножанрового музичного й драматичного репертуару. На українській сцені вона була однією з перших виконавиць ролей з європейської оперети. Секрет колосального успіху Зарницької критики вбачали у здатності актриси своєю грою "впливати на душу людини", а створені нею сценічні образи нерідко називали "шедеврами" акторської майстерності. Палкими шанувальниками таланту актриси були глядачі Києва, Одеси, Харкова, Єлисаветграда, Петербурга, Москви, Тбілісі, Баку, Самарканда, Ашхабада, Варшави, Парижа тощо. Серед прихильників її таланту були М. Кропивницький, М. Старицький, П. Саксаганський, М. Заньковецька, П. Ніщинський, М. Аркас, діячі російської культури М. Савіна, С. Мамонтов, П. Нєвєжин, князь В. Мещерський, урядовець П. Столипін, діячі грузинської культури В. Абашидзе, Ш. Дадіані, Н. Сапарова-Абашидзе, французький критик Ф. Сарсе, борець за незалежність народів Кавказу Зелем-хан та багато інших.
  Літопис побудовано на листах Зарницької, відгуках у пресі на гру актриси та на спогадах про неї сучасників. У науковий обіг вводиться маловідомий чи раніше невідомий матеріал.
  Книжка розрахована на викладачів і студентів навчальних закладів гуманітарного спрямування та на широку читацьку аудиторію.