Геноцид без визнання

  Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. 1967 року Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але, на відміну від інших "покараних народів", вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.
  Анексія Криму Російською Федерацією в лютому 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Уже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 "Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави", якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення у складі України.

День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

  14 травня Україна вперше відзначатиме День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, запроваджений відповідною постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 року. Окрім визначення пам'ятної дати постанова рекомендує Міністерству культури та інформаційної політики забезпечити створення списку людей, "які, ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту". Створити цей список має Український інститут національної пам'яті із залученням інститутів Національної академії наук України.
  Для вшанування людей, які здійснили подвиг, рятуючи євреїв, держава Ізраїль із 1963 року нагороджує таких рятівників почесним званням "Праведник народів світу" та почесним громадянством Ізраїлю. Отримати це звання можна лише за рекомендацією єврейської спільноти, а спеціальна комісія вивчатиме всі документи та покази свідків.