27 жовтня у Чернігівській бібліотеці ім. В. Г. Короленка відбулось онлайн-засідання круглого столу "Кредитні спілки: історія і сьогодення".

  14 жовтня відзначається свято української військової честі та звитяги. У серпні 1999 року Указом Президента України цей день було проголошено Днем українського козацтва. Для козаків свято Покрови було найбільш значущим. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
  Працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували до свята книжково-ілюстративну виставку "Економіка і побут українського козацтва". Є прислів'я "Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообідає". Ознайомившись із представленими джерелами, користувачі бібліотеки з'ясують, чи відповідає воно дійсності.

  26 вересня у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ ім. Короленка волонтерка громадської організації Rotary Club International пані Інна Осмініна провела для користувачів бібліотеки фінансову гру "Кеш Флоу" (Cash Flow) .Учасники гри зробили перші кроки в набутті навичок поводження з грошима, створення грошових потоків, їх примноження та управління ними.

4 вересня, в суботу, на території парку природи "Беремицьке" (село Беремицьке, Остерська міська територіальна громада, Чернігівський район) відбувся четвертий щорічний екологічний фестиваль "Життя в стилі ЕКО". Організатор заходу – Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації.
  На запрошення організаторів працівниці відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка взяли участь у фестивалі, організувавши перегляд літератури за тематикою "Природа лікує" та "Дивовижні тварини". Для дітей молодшого шкільного віку була проведена ековікторина "Вгадай мене". За правильні відповіді діток нагороджували приємними і милими призами (кепочки, блокноти, ручки, екоторбинки, цукерки тощо). Захід пройшов у щирій невимушеній обстановці, з дитячим сміхом та гарним настроєм.

  19 серпня відзначається професійне свято бджолярів України, яке встановлене Указом Президента № 815/97 і святкується з 1997 року. Бджільництво – дуже важлива галузь для економіки України. У нашій країні є Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, заснований 1989 року, Спілка пасічників. Робота з бджолами захоплює, напевно, будь-кого, хто хоч раз був на пасіці, вдихав медовий аромат, слухав гудіння бджіл-трудівниць, бачив їхні дивовижні "будиночки". Для більшості людей найцінніший продукт бджільництва – мед. Він містить багатий набір мікроелементів у чистому вигляді, а також вітаміни, ферменти, ароматичні речовини.
  До Дня пасічника відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготував книжково-ілюстративну виставку "Цілющі властивості меду". Тут представлені книги та статті з періодичних видань, де можна знайти відповідь, як треба правильно і раціонально вести пасічне господарство, щоб одержувати від бджіл високоякісний мед та інші корисні продукти бджільництва.

  До 30-річчя незалежності України працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували книжково-ілюстративну виставку "Від златника до гривні", на якій представлені книги і статті з періодичних видань про історію становлення української національної валюти.
  Гроші – це не тільки фінансово-економічне явище. Це – символ держави, відображення її національних, культурних та духовних цінностей. Українська гривня – одна з найстаріших грошових одиниць, що веде свій початок з часів Київської Русі.

  Ім'я Володимира Вернадського та його велика наукова спадщина посідають особливе місце у безмежжі світової науки.
  Володимир Іванович Вернадський – основоположник геохімії, біохімії, а також – знання про біосферу та ноосферу, вчений, чиї глибокі ідеї збагатили науку і стали провідними для розвитку сучасної геології, мінералогії та гідрогеології.
  Народився Володимир Вернадський 12 березня 1863 року в Петербурзі, де служив на той час його батько. Походив він із давнього освіченого українського роду. Пізніше в усіх автобіографіях Володимир Вернадський підкреслював своє козацьке походження. Дитинство майбутній науковець провів в Україні. Він дуже любив цей край і часто приїжджав сюди вже у зрілому віці. Батько Володимира – киянин, після закінчення Київського університету викладав в альма-матер політекономію (завідувач кафедри). Пізніше – політекономію та статистику в Московському й Санкт-Петербурзькому університетах.
  У 1868 році батьки Вернадського переїхали до Харкова. Сім'я відвідувала родичів на Полтавщині. Провів одне літо Володимир і в садибі українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка. Молодий Вернадський був небайдужим до історії України. Характерним упродовж усього цього періоду є інтерес Володимира Івановича до свого родоводу, свого коріння. Рід Вернадського мав глибоке українське коріння.