Юрій Мірюта – визначний український учений-генетик, доктор біологічних наук та професор, чий життєвий шлях став справжнім літописом незламності інтелекту в епоху великих наукових потрясінь.
  Народився Юрій Петрович 25 лютого 1905 року в селі Маціївка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Прилуцького району Чернігівської області). Його батько Петро Іванович був учителем місцевої школи та пристрасним садівником, який заклав на успадкованій землі унікальний сад площею майже 5 гектарів. Саме цей мальовничий куточок Прилуччини, де поруч із традиційними плодовими деревами росли хвойні екзоти, став для Юрія першою живою лабораторією. Мати вченого, Мотря, виховувала шістьох дітей у повазі до аграрної праці, що згодом визначило вектор наукових пошуків її сина.

  До 170-річчя від дня народження громадської і культурно-освітньої діячки, педагогині-просвітительки, теоретика і практика дошкільної й позашкільної освіти, організаторки бібліотечної справи, письменниці, мемуаристки, публіцистки, видавчині Софії Русової (1856–1940) фахівцями відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготовлено книжково-ілюстративну виставку "Софія з Олешні". На виставці представлені книги та статті з періодичних видань про життя і діяльність Софії та Олександра Русових і всієї їхньої великої родини.

  Іван Ярешко – самобутній художник із села Велика Кошелівка, що на Ніжинщині. При народженні доля подарувала Іванові Яковичу великий талант – чути й розуміти природу, бачити її неповторну красу і вміло в поетичній формі відтворювати її, розповідати про неї людям.

  Іван Михайлович Скоропадський – представник відомого українського козацько-старшинського роду Скоропадських, нащадок гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського. Належав до кола української аристократії XIX століття. Був визначним громадським та культурно-освітнім діячем. Український меценат. Також Іван Михайлович брав участь у визволенні кріпаків та дбав про освіту народу.

  Український письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч, автор одного з перших підручників історії України, у якому українська історія розглядалася в контексті всесвітньої, Григорій Коваленко народився 5 лютого (24 січня за старим стилем) 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області).

   5 лютого святкує ювілей добрий друг нашої бібліотеки, натхненний науковець-історик, мудрий викладач і керівник, чудова людина, незмінний президент клубу "Краєзнавець" – професор Олександр Коваленко.

  28 січня у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося перше в новому році засідання клубу "Краєзнавець". З вітальним словом до присутніх у залі істориків, краєзнавців, бібліотекарів, студентів звернувся директор закладу Юрій Соболь.

  Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який світ щорічно відзначає 27 січня згідно з Резолюцією ООН № 60/7, став для людства вічною пересторогою про небезпеки ненависті, расизму та упереджень. Україна на державному рівні вшановує жертв цієї трагедії з 2012 року, усвідомлюючи, що Голокост (Шоа) – це не просто статистика, а незагоєна рана в історії нашого народу.

  Панас Семенович Рогович – ботанік і палеонтолог, який зробив вагомий внесок у вивчення викопної флори. Визначний флорист середини XIX ст., завзятий дослідник флори колишнього Київського навчального округу, тобто Волинської, Подільської, Київської, Чернігівської та Полтавської губерній.

  Степан Бутник – український живописець і графік, чий життєвий і творчий шлях став сполучною ланкою між класичними традиціями XIX століття й модерним українським мистецтвом.