20 вересня (за старим стилем) 1883 року в м. Каховка народився український графік, живописець, кераміст, поет, перекладач і педагог Михайло Іванович Жук (1883–1964). Потяг до малювання й музики, яких його навчали батькові друзі – художники та музиканти, проявився у хлопця рано. Фахову освіту здобув у Київській школі М. Мурашка, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, а потім у Краківській академії мистецтв на факультеті монументально-декоративного живопису.
  У 1905 році родина Жуків переїздить до Чернігова. Після довгого очікування Михайло Жук нарешті одержує дозвіл на викладання малювання в середніх навчальних закладах і починає вчителювати в Чернігівській духовній семінарії. З ім'ям Михайла Жука пов'язане й заснування в Чернігові товариства "Просвіта", головою якого було обрано Михайла Коцюбинського. Знайомство М. І. Жука з М. М. Коцюбинським переросло у велику дружбу. Михайло Іванович стає частим гостем на "літературних суботах" у Коцюбинського, де збирався цвіт чернігівської інтелігенції: Б. Грінченко, М. Вороний, В. Самійленко, М. Лисенко, П. Тичина… Визначні особистості чернігівського культурного осередку опинилися в центрі творчої уваги художника: у перший чернігівський період (1905–1916) Михайло Жук пише портрети М. Коцюбинського, І. Шрага, І. Рашевського, В. Модзалевського, М. Вороного та інших.
  Під впливом М. Коцюбинського Михайло Жук починає писати вірші: "Син провінції" (1905), "У спеці", "Осінньої ночі" (1906), "Вона", "Дора" (1907), "Тільки встати" (1908), "Сліпий бог" (1910), "З наказу губернатора" (1911), "Двоє" (1912). У 1912 р. виходить збірка віршів М. Жука під назвою "Співи землі". Особливої популярності набули збірки казок та оповідань "Ох" (1908), "Дітям України", "Казки" (1920).
  Після жовтневого перевороту 1917 року разом з іншими митцями М. І. Жук засновує Українську Академію мистецтв, а за два роки повертається до Чернігова, де викладає малювання у школі ім. М. Коцюбинського, очолює студію образотворчого мистецтва при Губнаросвіти. 1920 року Михайло Жук на замовлення Чернігівського відділу Всеукраїнського державного видавництва виконує низку портретів політичних і культурних діячів, обравши техніку ксилографії. Серед них – портрети Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, В. Чумака, К. Маркса, М. Горького та інших.
  Митець продовжує працювати в галузі книжкової графіки. Виконує серію портретів-плакатів класиків української літератури: Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Марка Вовчка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського.
  Михайло Іванович Жук одним із перших отримує від радянського уряду "Охоронний лист", у якому говорилося, що приміщення у м. Чернігів по Воскресенській вулиці, в будинку Фесюнової, яке займає професор Академії мистецтв Михайло Жук під художню майстерню, а також увесь інвентар художньої техніки переходить у відання Народного комісаріату освіти і реквізиції не підлягає.
  У 1925 році Михайла Жука запрошують до Одеського художнього інституту. Він назавжди полишає Чернігів. До кінця своїх днів М. І. Жук жив та працював в Одесі. Помер 7 червня 1964 року, похований в Одесі.