Любов Олександрівна Андреєва-Дельмас (у дівоцтві – Тищинська) (1884–1969) – оперна зірка, співачка з унікальним мецо-сопрано, вокальний педагог. Народилася 29 вересня 1884 року в Чернігові в сім'ї відомого чернігівського земського діяча Олександра Амфіановича Тищинського. Батько Любові Олександрівни був банківським службовцем, громадським діячем. Він сприяв утворенню в Чернігові першої громадської бібліотеки та громади медсестер. Олександр Амфіанович часто запрошував додому представників місцевої богеми. Тож дівчина росла у творчій атмосфері, що визначило її подальшу професійну діяльність. А от сценічний псевдонім майбутньої співачки – Дельмас – пішов від дівочого прізвища матері Зеліни Францівни. Саме мама, що мала гарний голос і фахову освіту, навчала дітей співу. Майбутня оперна зірка згадувала: "Ми, п'ятеро дітей, з самого дитинства під керівництвом матері навчалися музиці, розучували багато пісень".
  Батько встиг відвести доньку до Чернігівської гімназії, але не дожив до того дня, коли Любочка успішно її закінчила. Помер Олександр Тищинський 28 січня 1896 року. Поховання відбулося біля Воскресенської церкви. Могила цього славного чернігівця збереглася до наших днів.
  У 1905 році Любов Тищинська закінчила консерваторію в Петербурзі. Вийшла заміж за Павла Андреєва, співака з чудовим басом-баритоном. Співала у "Новій опері" в Санкт-Петербурзі, Київській опері, була солісткою Санкт-Петербурзького народного дому, Театру музичної драми, Державного театру опери і балету в Петрограді. Своєю майстерністю талановита співачка вразила Федора Шаляпіна, який запропонував їй узяти участь у закордонному турне – "Російських сезонах" у Монте-Карло й Парижі. Після кожного виступу Любові Андреєвої-Дельмас у газетах неодмінно з'являлися захоплені відгуки про її майстерність і талант.
  Давала Любов Дельмас і благодійні концерти, співала в робітничих аудиторіях, на заводах та фабриках. Під час війни їздила на фронт, де виконувала пісні різних губерній.
  У репертуарі співачки було понад 60 ліричних, драматичних і комедійних партій.
  Найулюбленіша робота Любові Дельмас – роль Кармен, яку співачка виконала близько 400 разів. Саме в цьому образі її побачив у 1914 році Олександр Блок і закохався. Між поетом та співачкою спалахнув бурхливий роман, що вилився у дружбу, яка тривала до самої смерті Блока. Саме Любові Дельмас Олександр Блок присвятив цикл ліричних поезій "Кармен", який вважається класикою світової літератури.
  Важливе місце у біографії співачки посідала педагогічна діяльність. У 1934–1951 роках Любов Олександрівна викладала в Ленінградській консерваторії. Очолювала вокальну студію в Палаці культури ім. С. Кірова. А в 1944 році була нагороджена медалями "За оборону Ленинграда" і "За доблестный труд" – за безперервні заняття зі студентами під час блокади Ленінграда.
  Життя співачки обірвалося 30 квітня 1969 року. За словами самої Любові Олександрівни, вона прожила сонячне життя і, як би не було складно, ніколи не впадала у відчай.
  А пам'ять про Любов Олександрівну Дельмас дбайливо зберігає поезія Олександра Блока.

  Сама собі закон – летиш, летиш ти мимо,
  Десь до чужих сузірь, не знаючи орбіт,
  А світ оцей тобі – лиш бура хмарка диму,
  Де щось пече, болить, співає і горить!

  І у заграві цій – твоя шалена жвавість…
  Все – музика: ні зрад, ні щастя, ні імен…
  В мелодії одній звучать і сум, і радість,
  Та я люблю тебе: я сам такий, Кармен.