У ході Чернігівсько-Прип'ятської операції 26 серпня 1943 року війська Центрального фронту під командуванням генерал-полковника Костянтина Рокоссовського вийшли до Десни і на південь від Новгорода-Сіверського вступили на територію Чернігівської області. Успішно розвиваючи наступ, частини Центрального фронту 4 вересня звільнили від нацистів Короп, 6 вересня – Батурин, 9 вересня – Бахмач, 15 вересня – Ніжин, 16 вересня – Новгород-Сіверський, 21 вересня – Чернігів.
  Результатом наступальної операції 26.08–30.09 1943 р. стали поразка німецького угрупування, вигнання нацистів з Чернігівщини, захоплення плацдармів, що мали важливе значення для подальшої битви за Дніпро 1943 р. та для вигнання нацистів з Білорусі і Правобережної України.
  Втрати Центрального фронту становили близько 142 тисяч осіб, у тому числі 33,5 тисячі безповоротних. Противник утратив близько 150 тисяч осіб убитими, пораненими та зниклими безвісті.
  Після деокупації області в руїнах лежав 51 населений пункт, у тому числі і стародавній Чернігів з його унікальними пам'ятками архітектури. Загалом за 1941–1943 рр. було зруйновано 37163 житлові будинки, 22 електростанції, 139 промислово-виробничих будівель, 19 музеїв, 345 споруд лікувальних закладів, 1141 школу, 96 клубів та театрів, 67 дитячих закладів, 9 бібліотек, 168 магазинів і складів, 25 будівель релігійних культів та 4122 інші господарчі споруди.
  За період нацистської окупації з Чернігівської області було вивезено до Німеччини 41578 осіб. Далеко не всі з них повернулися на Батьківщину після закінчення війни.
  За два роки окупації з області була вивезена значна частка худоби, зерна, картоплі, знищені сади, ягідники, виноградники, ліси. Збитки промислових підприємств та колгоспів становили 1806 двигунів, 58 локомотивів, 49 дизелів, 623 автомашини, 879 пожежних машин тощо.
  У жовтні 1943 року розпочалася відбудова Чернігівщини, але ще багато років потому руїни та згарища нагадували людям про сумні роки нацистської окупації.