4 жовтня 1894 року на зборах повітового земства було ухвалено рішення про створення у Прилуках природничо-історичного музею.
  У грудні 1919 року музейний заклад був реорганізований у краєзнавчий музей, який очолив Іван Капустянський. Саме Іван Назарович розпочав активно збирати місцеву старовину, твори мистецтва, врятував від знищення цінні художні та історичні реліквії і таким чином поповнив музейну збірку, що існувала вже чверть століття, був одним із фундаторів громадського Товариства по дослідженню міста Прилук та його повіту, виступив ініціатором утворення мистецького музею в колишньому маєтку Галаганів уСокиринцях. У 1921 році Іван Капустянський переїхав до Полтави.
  У 1927 році музей очолив професор Василь Маслов. Саме завдяки його зусиллям музейний заклад став одним із найкращих на той час музеїв в Україні. Основою для створення нової експозиції послужила Галаганівська приватна колекція, що складалася з шедеврів світового мистецтва. Василь Іванович проводив активну дослідницьку і збиральницьку роботу по маєтках Прилуччини, Варвинщини та Ічнянщини; брав участь у розкопках Журавської стоянки, досліджував скіфські кургани й Густинський монастир. Василь Маслов заснував Відділ культурних робітників Прилуччини, де концентрувалися документи і матеріали, пов'язані з життям та діяльністю Є. Гребінки, М. Костомарова, М. Маркевича, Г. Галагана, Т. Шевченка. Було започатковано видання "Бюлетеня Прилуцького окружного музею", в якому друкувалися розвідки дослідників.
  Усе, що зібрав Василь Маслов зі своїми помічниками, пережило лихоліття війни: завдяки зусиллям директора Сергія Кочука музейні цінності були врятовані від пограбування загарбниками.Скрутні часи спіткали музей у післявоєнні роки: брак приміщень, нестача коштів призвели до того, що в 1953 році все найцінніше, чим пишався музей, було забрано і перевезено до музеїв Чернігова. Але музей продовжував працювати: зібрано колоритну колекцію декоративно-ужиткового мистецтва, унікальну колекцію нумізматики та іконопису. Справжні раритети Прилуцького краєзнавчого музею – козацьке сідло з гербом гетьмана Д. Апостола 1713 року й патронташ Г. Галагана 1747 року. У музеї зібрана та зберігається надзвичайно велика книгозбірня сучасної і стародавньої літератури з багатьох галузей культури, науки та мистецтва.
  Протягом усього існування музею поставало питання відсутності постійного приміщення під музейне зібрання. Так, він розміщувався у Земському домі, флігелі жіночої гімназії, педтехнікумі, приміщенні Держкіно, Стрітенській церкві. Багато років Прилуцький краєзнавчий музей розміщувався у Стрітенському соборі. На початку 1990-х років собор передали релігійній громаді міста, а під музей була виділена одна з найкрасивіших споруд Прилук – будинок колишнього міського голови М. І. Кисловського.
  У 2010 році музейний заклад отримав ім'я Василя Маслова і нині офіційно називається Прилуцький краєзнавчий музей ім. В. І. Маслова. Вшановуючи пам'ять основоположника колекції Прилуцького округового музею Василя Маслова, у жовтні 2012 року йому відкрили пам'ятник.
  Сучасний музей здійснює просвітницьку, екскурсійну, виставкову діяльність – як внутрішню, так і зовнішню, організовує та проводить наукові дослідження, роботу з пошуку ветеранів і жертв Другої світової війни, жертв репресій і голодомору.
  У 1992 році краєзнавчий музей та краєзнавче товариство ім. В. І. Маслова розпочали видання першого в Україні щомісячного періодичного видання "Скарбниця", яке популяризує історію, народознавство, краєзнавство.
  Музей – активний учасник розвитку туристичної діяльності, і, як результат, розроблено декілька туристичних маршрутів, що охоплюють унікальні архітектурні та паркові комплекси Чернігівщини. До них належать палац Галаганів у Сокиринцях, дендропарк у Тростянці, Качанівський комплекс, Густинський монастир. На базі музею з 2009 року діє школа екскурсоводів, мета якої – через залучення молоді сприяти розвиткові туристичної інфраструктури міста, тим самим популяризуючи свій рідний край.