За повідомленням "Черниговского историко-археологического отрывного календаря на 1906 год" (Чернігів, 1905) 8 листопада відзначається день храмового свята в Острі. Це свято безпосередньо пов'язане з Остерською божницею – однією з дев'ятнадцяти пам'яток архітектури князівської доби, які дотепер збереглися в Україні. У літературі її часто згадують як Юрієву божницю або як церкву Михаїла. Сьогодні ми можемо побачити тільки залишки стін вівтарної частини цієї невеликої культової споруди.
  Свого часу була поширена думка, що церква зведена Юрієм Долгоруким, звідки й пішла її назва. Але техніка мурування, так звана кладка "opus mixtum", свідчить про те, що цю церкву збудували в ХІ столітті.
  Під час міжусобної боротьби між чернігівськими Ольговичами та переяславськими Мономаховичами Остерський Городець часто переходив із рук у руки, зазнавав руйнувань і пожеж. Так, у 1152 році, що вважається роком першої письмової згадки про Михайлівську церкву, князь Ізяслав штурмом узяв місто та спалив його. Горіла й божниця. Майже півсторіччя вона простояла в руїнах і була відновлена вже за князя Всеволода Юрійовича. Проте навала монголів у ХІІІ ст. не залишила шансів на її функціонування.
  У ХVII ст., відповідно до писемних джерел, храм архістратига Михаїла було вже опоряджено і в ньому правилася служба. У 1715 році церкву передали київському Михайлівському монастирю. На жаль, це не врятувало божницю від руйнування – монастир мало займався питаннями капітального ремонту храму. На початку ХІХ ст. церкву розібрали, залишивши тільки абсиду й частину південно-східної стіни – для пам'яті.
  Тільки на межі ХІХ–ХХ ст. розпочалися заходи зі збереження залишків церкви. Останній власник Старогородка М. Константинович, дослідивши руїни храму, розпочав заходи з консервації споруди. Ці роботи були продовжені у 1924, 1950 та 1977–1980 роках.
  Дослідники відзначають, що найбільшу цікавість викликає фресковий стінопис в інтер'єрі церкви. Він був ретельно вивчений та зафіксований М. Макаренком. Завдяки цьому сьогодні ми маємо можливість уявити той розпис – фрески зараз дуже пошкоджені, часом важко зрозуміти, що на них зображено. А ще 100 років тому на стінах можна було побачити образ Оранти в оточенні архангелів Михаїла і Гавриїла, фреску "Євхаристія", постаті святителів та інше.
  Сьогодні Остерська божниця – пам'ятка світової архітектури, єдина на Козелеччині будівля, що під назвою "Юрієва божниця" занесена до списків пам'яток ЮНЕСКО. А хрест, який колись вінчав баню, знайшов відображення на гербі Остра.