Продовжуючи цикл книжкових виставок "Відомі імена науки і техніки", працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготували книжкову виставку "Олег Антонов – творець крилатих велетнів", яка розповідає про видатного авіаконструктора Олега Антонова та діяльність КБ літакобудування в Києві (нині АНТК ім. О. Антонова).
  Ім'я Олега Антонова увійшло в історію світової цивілізації. Він народився 7 листопада 1906 року в селі Троїцькому Подольського повіту Московської губернії в сім'ї інженера-будівельника Костянтина Антонова і його дружини Анни Юхимівни. У 1912 році сім'я переїхала до Саратова, де минули дитячі роки Олега Костянтиновича. Тема авіації в ті роки була надзвичайно популярною в середовищі технічної інтелігенції. Як і більшість підлітків, Олег Антонов мріяв стати пілотом.
  Захоплення авіацією розпочалось у Олега Антонова з моделювання планерів. Перший його планер "Голуб", зроблений із фанери й водопровідних труб, у 1924 році було відзначено грамотою за оригінальну та гарну конструкцію. Це зміцнило бажання юнака будувати нові літальні апарати. Після закінчення в 1930 році Ленінградського політехнічного інституту Олег Антонов отримав призначення до Москви для організації бюро планерного виробництва І вже в 1933 році він став головним конструктором планерного заводу, будівництво якого розпочалося під Москвою. Провідному фахівцеві було тільки 27 років. За роки роботи на цьому підприємстві Олег Антонов та його колектив створили близько 30 типів безмоторних літальних апаратів. У 1938 році планерний завод закрили. Олег Антонов перейшов працювати до КБ О. С. Яковлева. Одним із перших завдань, яке він отримав, було проєктування санітарного літака з коротким зльотом, який не був запущений у виробництво через початок війни.
  У роки Другої світової війни Олег Антонов керував колективом, який проєктував і будував вантажні, транспортні, десантні планери. У 1942 році випробування пройшов планер для перенесення легкого танка Т-60. А в 1943 році перший заступник головного конструктора Олександра Яковлева Олег Антонов брав безпосередню участь у доведенні до готовності всіх типів винищувачів, які розроблялися в КБ (від Як-3 до Як-9). Восени 1945 року розпочався новий етап у житті Олега Костянтиновича: він очолив філію КБ О. С. Яковлева при авіаційному заводі в Новосибірську.
  У 1952 році конструкторське бюро Олега Антонова переводять із Новосибірська до Києва. "Ось тут я хотів би залишитися до кінця своїх днів", – за переказами, промовив Олег Антонов, уперше відвідавши Київ. Переїзд до Києва був важливий і особисто для Олега Костянтиновича: у студентські роки в Ленінграді він захворів на туберкульоз, через що мав періодичні погіршення здоров'я. Теплий український клімат для Олега Костянтиновича був дуже корисним.
  В Україні для Олега Антонова починається новий етап в історії його життя і професійної діяльності, відзначений чудовим спеціалізованим транспортним літаком Ан-8. Він був обладнаний двома газотурбінними двигунами та здатний перевозити до 11 тонн великогабаритних вантажів. Його схема – об'ємистий фюзеляж, високо розміщене крило, шасі у прифюзеляжних обтікачах, великий вантажний люк – стала класичною для наступних транспортних літаків. За кордоном подібна модель з'явилася лише через десять років. За створення Ан-2 конструктору Олегу Антонову та його колегам у 1952 році було присуджено звання лауреатів Державної премії. Цього ж року складальний цех залишили пасажирський Ан-10 і транспортний Ан-12. На Всесвітній виставці у Брюсселі в 1958 році його було удостоєно диплома і Великої Золотої медалі. Ан-12, що став одним із основних транспортних літаків Аерофлоту, мав більш як 20 модифікацій, експортувався в 14 країн світу. В 1960-ті роки перед конструкторами було поставлено завдання: створити літак надійний і безпечний, з вищою, ніж у Іл-14, швидкістю і вантажопідйомністю, оснащений сучасним аеронавігаційним обладнанням, пристосований для польотів з ґрунтових аеродромів місцевих повітряних ліній. Усім цим вимогам відповідав Ан-24. При створенні цього літака колектив Олега Антонова широко застосував нові технологічні рішення, що дало змогу знизити витрати на виробництво, збільшити транспортну ефективність, значно підвищити льотний ресурс. Цей літак установив рекорд з експорту – у 26 країн світу.
  У 1960–1970-ті роки в конструкторському бюро Олега Антонова було створено безліч нових і модифікованих літаків: пасажирських, аерофотозйомочних, літаків короткого злітання й посадки та інших. Особливо багато випускалося транспортних машин (це основна спеціалізація антоновського КБ). Побудовано було цілий парк вантажних "Анів": Ан-8, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-72, Ан-124. Етапним став перший реактивний літак Олега Антонова – Ан-72, який піднявся у повітря в 1977 році.
  Унікальними для всієї авіації стали знамениті антоновські гіганти – Ан-22, ("Антей"), випущений 1965 року, та Ан-124 ("Руслан") – остання модель Олега Антонова. Створення "Антея" зумовило появу за рубежем цілої генерації широкофюзеляжних літаків. Такий літак міг узяти 60 тонн високогабаритних вантажів, пролетіти з ними близько 5000 км і стати на ґрунтовий аеродром.
  Створення "Руслана" – новий крок у розвитку літакобудування та авіаційної науки. Це літак, який підіймає 150 тонн вантажів і доставляє їх на відстань 4500 км зі швидкістю 800–850 км/год.
  Талант Олега Антонова знайшов прояв не тільки у створенні планерів та літаків. Величезний інтерес становлять здобутки в живописі, книжки, статті. У роботі конструктора Олег Костянтинович надавав великого значення художній освіті. Живопис був для Антонова джерелом натхнення. Почуття краси не зраджувало його як письменника. Олег Костянтинович блискуче володів словом. За життя славнозвісного конструктора було опубліковано три його книги, 150 наукових праць і виступів у пресі з питань авіації, економіки, мистецтва, охорони природи, виховання молоді, фізкультури і спорту, інших проблем.
  Всесвітньовідомий авіаконструктор Олег Антонов пішов із життя у віці 78 років. Він помер від інсульту 4 квітня 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі – як і бажав, навіки залишився в Україні.
  Заслуги Олега Антонова були високо оцінені. Йому присвоєно звання доктора технічних наук, Героя Соціалістичної праці. Олег Костянтинович був дійсним членом АН України та АН СРСР, йому присуджені високі нагороди. Ім'я Олега Антонова присвоєно Авіаційному Науково-дослідному комплексу, Центральному аероклубу України, а також створеній за рішенням Уряду України Державній літакобудівній кооперації. Нові літаки, що створюються в заснованому Олегом Антоновим науково- технічному комплексі, сьогодні несуть на борту ім'я "Антонов". АН України заснувала премію О. К. Антонова, яку присуджують ученим та інженерам за високі досягнення в галузі літакобудування. Іменем Олега Антонова названо одну з вулиць Києва. На території АНТК встановлено пам'ятник видатному конструктору крилатих велетнів.
  У 1999 році Рада директорів Міжнародного аерокосмічного музею США, що в місті Сан-Дієго, увічнила пам'ять Олега Антонова в Залі Слави. Енциклопедія історії України також увічнила його ім'я на сторінках першого тому.
  Життєве кредо Олега Антонова: "Є на світі три прекрасні сестри: Віра у свої сили, Надія на перемогу та Любов до життя. З ними я не хотів би розлучатися доти, доки не перестане існувати моє неспокійне "Я".
  Ми пишаємося нашим видатним діячем науки України та віддаємо величезну шану його таланту і високим громадянським якостям.
  Продовжуючи застосовувати теоретичні та практичні наукові досягнення Олега Антонова, колектив КБ ім. Антонова створив новий літак-велетень "Мрія". У грудні 34 роки тому відбувся перший політ дослідного зразка літака Ан-225 "Мрія". НАТО дало йому кодове ім'я "Козак". Це був найбільший і найпотужніший у світі транспортний літак. У 2004 році його внесли до Книги рекордів Гіннеса за 240 рекордів. А знищили – російські війська 27 лютого в ангарі аеропорту Гостомель під Києвом. Головним конструктором "Мрії" був Віктор Толмачов, який і брав участь у розробці більшості літаків серії "Ан" разом з генеральним конструктором Петром Балабуєвим.
  У листопаді 2022 року генеральний директор ДП "Антонов" Євген Гаврилов заявив про початок будівництва другого літака Ан-225 "Мрія". Україна обов'язково переможе ворога, і новозбудований літак Ан-225 "Мрія" підніметься у повітряний простір. І знову цим літаком милуватиметься весь світ.

  Список літератури

  1. Антонов О. К. Десять разів спочатку: оповідання / О. К. Антонов. – Київ : Веселка, 1973. – 119 с.
  2. Антонов О. К. Десять раз сначала: рассказы / О. К. Антонов. – Киев : Веселка, 1981. – 165 с.
  3. Енциклопедія історії України: [О. К. Антонов] / редкол.: В. А. Смолій, В. О. Горбик, В. М. Даниленко та інш. – Київ : Наукова думка, 2003. – С. 104–105.
  4. Моисеев В. А. Крылатое имя: док. повесть: [О. К. Антонов] / В. А. Моисеев. – Киев : Дніпро, 1974. – 262 с.
  5. Моисеев В. А. Союз крылатых : док. повесть [О. К. Антонов] / В. А. Моисеев. – Киев : Политиздат Украины, 1989. – 239 с.
  6. Олег Константинович Антонов / сост. В. Б. Ильченко, Л. П. Веракина. – Киев : Наукова думка, 1982. – 39 с.
  7. Терес Н. В. Антонов Олег Костянтинович – Генеральний авіаконструктор, дійсний член АН УРСР та АН СРСР / Н. В. Терес // Діячі науки і культури: нариси життя та діяльність / за ред. А. П. Качура, Н. В. Терес. – Київ : Книга-ХХІ, 2007. – С. 15–19.
  8. Шаров І. Генеральний конструктор літакобудування : [О. К. Антонов] / І. Шаров // Вчені України : 100 видатних імен. – Київ : "АртЕк", 2006. – С. 28–35.
  9. Шаров І. 100 видатних імен України : [О. К. Антонов] / І Шаров. – Київ : Альтернатива, 1999. – С. 25–28.
  10. Шаромова В. Українські фізики та астрономи : [О. К. Антонов] / В. Шаромова. – Тернопіль : "Підручники і посібники", 2009. – С. 12.
  11. Ан-28 : один самолет, две родины : [О. К. Антонов] // Авиация и время. – 2019. – № 3. – С. 4–21.
  12. Баранов М. И. Антология выдающихся достижений в науке и технике : авиаконструктор и его свершения в самолётостроении / М. И. Баранов // Електротехніка і електромеханіка. – 2019. – № 3. – С. 3–9.
  13. Газиев Р. Р. Трудовой подвиг забытого КБ в составе Ташкентского АПО : [О. К. Антонов] / Р. Р. Газиев // Авиация и техника. – 2017. – № 1. – С. 8–12.
  14. Новосельська Т. Творець крилатих велетнів : [О. К. Антонов] / Т. Новосельська // Палітра педагога. – 2010. – № 1–3. – С. 3–5.
  15. Самошкин А. От планера к самолёту : [О. К. Антонов] / А. Самошкин // Авиация и космонавтика. – 1988. – № 1. – С. 32–33.
  16. Три антоновских юбиляра : [О. К. Антонов] // Авиация и время. – 2017. – № 4. – С. 25–29.
 

 

  Підготувала Галина Коваленко,
  бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук