5 квітня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася зустріч у межах Клубу ділової жінки ГО "Спілка жінок Чернігівщини" з теми "Родовід. Хто ми? Які? Звідки? Історія поколінь мого роду. Як дослідити покоління мого роду".
  Нині все більше людей починають вивчати історію свого роду. Але багато хто думає: а навіщо дізнаватися інформацію про людей, які жили за декілька століть до нас? Для чого витрачати на це стільки зусиль, часу та ресурсів?
  Як правило, такі запитання виникають у тих, хто ще сам не розпочав пошуки. А люди, які вже долучилися до цього процесу, знають достеменно: він неймовірно захопливий, а результати плідної праці приносять неабияке задоволення.
  Для чого корисно знати власну генеалогію?
  - для побудови гармонійного здорового шлюбу;
  - для профілактики спадкових захворювань;
  - для професійного визначення людини;
  - це гарний оригінальний подарунок (самому собі або комусь із рідних);
  - вивчення історії роду виводить внутрішньосімейні взаємини на новий рівень;
  - щоб заохотити дитину до вивчення історії через історію власної сім'ї;
  - щоб задовольнити інтерес (ким були мої предки?);
  - для відродження духовного зв'язку із землею предків, сім'єю, родом, народом;
  - з християнської точки зору потрібно знати сім поколінь своїх пращурів;
  - з психологічної точки зору – для відпрацювання родових програм;
  - для адекватного розуміння історії.
  Організатори заходу – Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека, ГО "Спілка жінок Чернігівщини".
  Модераторка – Надія Заваліна, головна бібліотекарка Чернігівської ОУНБ, асоційована учасниця президії ГО "Спілка жінок Чернігівщини".
  З вітальним словом до присутніх звернулися директорка Чернігівської ОУНБ, голова Чернігівського відділення УБА, учасниця президії ГО "Спілка жінок Чернігівщини" Інна Аліференко й голова ГО "Спілка жінок Чернігівщини" Тетяна Роєва.
  Завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ Ірина Каганова ознайомила учасниць заходу з добіркою літератури "Дослідження родоводу – шлях до розуміння себе", де кожен зацікавлений читач, який займається дослідженням родоводу, може знайти потрібну інформацію, пов'язану з місцезнаходженням, походженням чи проживанням своїх родичів. Серед цих видань найбільшу зацікавленість викликають "Родословная книга Черниговского дворянства", "Календарь Черниговской губернии на 1903 годъ", "Переписи Чернігівщини 1938, 1913, 1918 років", "Чернігів. Історія міста в історіях людей", "Долі репресованих земляків", "Реабілітовані історією", "Козацька старшина Гетьманщини" та багато інших.
  Провідний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Чернігівської області Ірина Рябчук виклала алгоритм дій, який потрібно знати під час пошуку предків. Головне – наявність трьох складових: ПІБ (якщо жінка – дівоче прізвище), дата народження чи дата укладення шлюбу, назва населеного пункту. Якщо людина звернулася до Державного архіву, там є метричні книги, клірові відомості, каталог метричних книг. Усе це ті джерела, завдяки яким вивчається історія роду. Є навіть оцифровані справи, розміщені на сайті Державного архіву України.
  Окрім прізвища, імені, по батькові, дати й місця народження, одруження та смерті (це те, що необхідно дізнатися на самому початку, з чого починається дослідження родоводу) ми можемо пошукати додаткову інформацію в будинкових книгах, якщо знаємо, де мешкали наші предки. Інформацію про жителів сільської місцевості на території колишнього СРСР можна знайти в господарських книгах, які велися по кожному господарству з 1934 року, але через окупацію в 1940-х роках, на жаль, не всі записи збереглися (чимало документів було знищено внаслідок бомбардувань та пожеж). Далі – місце навчання (школи, університети, коледжі тощо). Можна спробувати зробити запит особової справи учня і з неї отримати якусь інформацію про свого родича. Щоб дослідити трудову діяльність, можна звертатися до відділу кадрів підприємств (там є архіви особових справ колишніх працівників). Інформацію стосовно роботи ще можна отримати в місцевому архіві. Якщо ваші предки брали участь у війні і вам про це відомо, можна дізнатися більше, звернувшись за місцем служби. Якщо предок належав до партії, у пригоді стануть архіви соціально-політичної історії. Також є архіви, які мають переліки всіх репресованих людей у радянському союзі. Таким чином завдяки маленьким пазликам можна скласти велику картину родового дерева. Розпитайте всіх родичів: тіток, двоюрідних сестер / братів тощо. Зверніться до РАГСів населених пунктів, де пращури реєстрували шлюби, якщо, наприклад, потрібно дізнатися дівочі прізвища бабусь. Такі архівні дані є в актових книгах РАГС, що існують з 1920 року.
  "Вивчити родовід у Державному архіві Чернігівської області можна тільки закінчуючи ІІ половиною ХVIII ст., глибше – ніяк", – зауважила Ірина Рябчук.
  Людмила Зубрицька – директорка Чернігівського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих, активна учасниця ГО "Спілка жінок Чернігівщини", дослідниця свого родоводу до дванадцятого покоління. За вісім років пані Людмила виконала титанічну роботу, щоб скласти велику картину родового дерева. Усі вивчені матеріали вона впорядкувала, описала, зробила схеми родів свого батька, матері і роду чоловіка. Деталями дослідження роду, цікавими фактами та подіями з життя своїх предків Людмила Петрівна поділилася з колежанками.
  У ході спілкування учасниці заходу дійшли висновку: не слід відкладати дослідження родоводу на невизначений час, адже ці неоціненні знання допоможуть вам краще зрозуміти історію, культуру та ідентичність вашої родини.