Степан Тимошенко – механік, якого визнав світ

Степан Тимошенко – механік, якого визнав світ

03.05.2023
1168
  Учений-механік Степан Тимошенко увійшов до історії науки як основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. В історії України він – один із засновників і перших академіків Всеукраїнської академії наук. Ініціатор створення та перший директор Інституту механіки НАН України (1919–1920), що нині носить його ім'я.
  Народився Степан Тимошенко 23 грудня 1878 року в селі Шпотівка Конотопського повіту Чернігівської губернії. Його батько Прокіп Тимофійович був кріпаком, проте йому вдалося вибитися в землеміри, забезпечити добробут родини і дати освіту дітям.
  У 1896–1901 рр. Степан Тимошенко навчався в Петербурзькому Шляховому інституті. З 1903 року працював у механічній лабораторії Петербурзького політехнічного інституту. Переїхавши до Києва, Степан Прокопович у 1907–1911, 1917–1920 роках викладав у Київському політехнічному інституті, захистив дисертацію на ступінь ад'юнкта прикладної механіки.
  Настали обнадійливі місяці становлення Української Народної Республіки. Коли до влади прийшов гетьман Скоропадський, а міністром освіти став Микола Василенко, виринуло питання реального створення Української академії наук. Провідні вчені почали об'єднуватися для розроблення її концепції та статуту. Було зібрано комісію для вироблення законопроєкту про заснування УАН. У дружній співпраці з Володимиром Вернадським працював над цим і Степан Тимошенко. Він опікувався питаннями створення відділу механіки для теоретичних та експериментальних робіт. Восени всі члени комісії стали академіками УАН, а Степан Прокопович очолив організований ним Інститут механіки.
  Але знову настали буремні часи – трагічні з сьогоднішнього погляду роки в історії України. Зміна влади, безправ'я, розгром, окупація – все це не могло не вплинути на вченого. Найдужче обурили його денікінці, коли в Києві зірвали напис "Українська академія наук". Степан Тимошенко не бачив перспектив для вільної наукової праці і на знак протесту виїхав до Югославії, де викладав у Загребському політехнічному інституті, а затим подався шукати кращої долі до Сполучених Штатів, де в 1927–1936 роках працював професором Мічиганського університету.
  У 1936–1960 роках Степан Тимошенко – професор Каліфорнійського університету у Стенфорді. Коло наукових інтересів Степана Прокоповича – дослідження опору матеріалів, теорія пружності та коливань в інженерній справі. Степана Тимошенка вважають основоположником школи технічної фізики в США. Його ім'я носить лабораторія технічної механіки Стенфордського університету.
  З 1960 року Степан Тимошенко жив у Німеччині. Основні напрями його наукової діяльності стосуються механіки твердого тіла, будівельної механіки, теорії пружності, теорії пластини та оболонок, проблеми стійкості деформованих систем, статики споруд. Ученому вдалося розв'язати задачу про концентрацію напруг поблизу отворів. Його посібники "Курс опору матеріалів" і "Курс теорії пружності" стали класичними. А відома праця в галузі будівельної механіки "Теорія коливань в інженерній справі" й досі використовується для навчання студентів.
  Уся багаторічна творча діяльність Степана Тимошенка склала цілу епоху в розвитку механіки твердого деформованого тіла. Він став ученим світової слави: теоретик, практик і педагог, автор багатьох фундаментальних підручників, перекладених різними мовами (прикро, але українською жоден із них не перекладено й досі).
  Величезні заслуги Степана Тимошенка в інженерній справі. В "Енциклопедії українознавства" Володимира Кубійовича написано: "Тимошенко – член численних академій і наукових товариств: УАН (1918), НТІ (1929), УВАН (1947), почесний член Товариства Українських інженерів Америки (1953)". Серед неукраїнських академій наук – член Американської Національної, Англійської Королівської Національної, Польської академій, Академії наук СРСР, почесний член Американського товариства інженерів-механіків, Спілки швейцарських інженерів, член Інтернаціональної Асоціації мостів.
  Степан Тимошенко – справді геніальна постать у науці. Доробок генія належить цілому світові. Він – із числа тих учених, кого рідна земля зробила вигнанцями не з власної волі. Серце Степана Тимошенка завжди належало Україні, його завжди тягнуло в рідні місця. Степан Прокопович відвідав рідну землю двічі: 1958 і 1967 року. Приїздив на наукові симпозіуми. Побував у Львові, Харкові, Києві, Ромнах.
  Степан Тимошенко пішов із життя 29 травня 1972 року на 94-му році життя. Похований у Каліфорнії.
  У Стенфордському університеті є меморіальна кімната Степана Тимошенка, де зберігаються його дипломи, нагороди, ордени і медалі. Їх дуже багато, адже він був членом сімнадцяти академій та наукових товариств світу. У 1957 році Американське товариство інженерів-механіків навіть заснувало медаль імені Степана Тимошенка, причому першу присудило йому самому "за неоціненний внесок і особистий приклад лідера нової ери у прикладній механіці".
  Пам'ятають Степана Тимошенка і в Києві: в 1995 році на будинку, де він колись мешкав, було відкрито меморіальну дошку. А в 1998 році з нагоди стодвадцятиріччя від дня народження великого вченого і педагога на території Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" йому було встановлено пам'ятник біля історичного головного корпусу.

  Список літератури

  1. Абліцов В. Вчені України – лауреати міжнародних нагород : [Степан Тимошенко] / В. Абліцов // Наука України у світовому інформаційному просторі. – Київ : Академперіодика, 2011. – Вип. 4. – С. 173–174.
  2. Енциклопедія історії України : [Степан Тимошенко] / редкол. В. А. Смолій та ін. – Т. 10. – Київ : Наукова думка, 2013. – С. 79.
  3. Згуровський М. З. Степан Тимошенко : фундатор великої техніки сучасності й майбутнього / М. З. Згуровський // Київська політехніка : шлях до зірок. – Київ : Видавничий дім "АртЕк", 2001. – С. 323–341.
  4. Згуровський М. З. Степан Тимошенко : фундатор великої техніки сучасності й майбутнього / М. З. Згуровський // Київські політехніки біля витоків світової авіації, космонавтики та ракетобудування. – Київ : НТУУ "КПІ", вид-во "Політехніка", 2016. – С. 337–356.
  5. Ковальчук В. В. Фізика в Україні в ХІХ–ХХ столітті : історія, здобутки, особливості : [С. П. Тимошенко] / В. В. Ковальчук. – Київ : Видавничий Дім "Слово", 2008. – С. 96, 97–101.
  6. Корсак І. Борона у чужому полі : [Степан Тимошенко] / І. Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 224 с.
  7. Национальная академия наук Украины. 1918–2008 : [Степан Тимошенко] / глав. ред Б. Е. Патон. – Киев : Изд-во КММ, 2008. – С. 258–259.
  8. Писаренко Г. С. Степан Прокопович Тимошенко / Г. С. Писаренко. – Київ : Наукова думка, 1979. – 196 с.
  9. Писаренко Г. С. Степан Прокофьевич Тимошенко / Г. С. Писаренко. – Москва : Наука, 1991. – 240 с.
  10. Сорока М. Механік, якого визнав світ : [Степан Тимошенко] / М. Сорока // Аксіоми для нащадків : Українські імена у світовій науці. – Львів : Меморіал, 1992. – С. 302–318.
  11. Шаров І. 100 видатних імен України : [Степан Тимошенко] / І. Шаров. – Київ : Альтернативи, 1999. – С. 387–401.
  12. Шаромова В. Українські фізики та астрономи : [Степан Тимошенко] / В. Шаромова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. – С. 183–184.
  13. Шендеровський В. Геній інженерної справи : [Степан Тимошенко] / В. Шендеровський // Нехай не гасне світ науки. – Київ : Рада, 2000. – С. 324–331.
  14. Романчук О. Відомі і невідомі : [Степан Тимошенко] / О. Романчук // Винахідник України. – 1997. – № 1. – С. 6–11.
  15. Ювілеї українських фізиків та астрономів : [Степан Тимошенко] // Фізика. – 2018. – № 1. – С. 52.
 
  Підготувала Галина Коваленко
бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук
 



 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється