У виданні "Черниговский историко-археологический отрывной календарь на 1906 год" (Чернігів, 1905) читаємо: "12 червня – [день] ушанування Ріпицької [Ріпкинської] ікони Богоматері, що зберігається в Чернігівському кафедральному соборі. Ця шанована ікона [на той час] зберігалась у Чернігівському Спасо-Преображенському соборі, ліворуч від переднього лівого пілона, містилась у дерев'яному різьбленому кіоті з білою палітурою та золотими на ній прикрасами. Ікона була написана на кипарисовій дошці, причому живопис покритий слюдою. На звороті дошки образу точно позначено число та день святкування ікони – 12 червня, хоча саме перенесення образу до Чернігова відбулося 11 червня. Образ поміщений у оздоблену сріблом та прикрасами з емалі шату".
  Ріпкинська ікона Богоматері вважається чудотворною. Одна жінка на прізвище Верещакіна викрала цей образ і миттєво осліпла. На другий день ікона була повернута Верещакіною, але до самої смерті вона ходила сліпою. Є й інша історія – як незрячий священник Ріпкинської церкви Вакуловський у скорботі своїй звернувся в молитві до Богоматері перед її образом і отримав повне прозріння.
  У книзі "Картины церковной жизни Черниговской епархии из ІХ вековой ее истории", що була надрукована в 1911 році в Києві, можна натрапити на коротку історію святині, де зазначено: "Чудотворний образ з'явився у XVIII ст. біля містечка Ріпок, біля млина, де спочатку для його приміщення було влаштовано каплицю. Ікона є копією стародавньої Володимирської ікони Богоматері". Також збереглося зображення образу та каплички за Ріпками, що скоріше за все була свідком чудотворення святині і якимись незʼясованими узами повʼязана з Пилипчанською окраїною.
  Подальшу долю ікони Ріпкинської Богоматері знаходимо в літописі Чернігівського кафедрального собору, де указом Святого Синоду від 3 квітня 1740 року наказано: наявну за містечком Ріпками біля млина Пилипчанську каплицю прибрати, місце спустошити, криницю засипати, а так званий чудотворний образ забрати, інші забудови віддати на монастирські та госпітальні потреби. Згідно з указом Святого Синоду, ікона була перенесена із селища Ріпки до Чернігова. Довгий час святий образ зберігався спочатку в Борисоглібському, а згодом у Спасо-Преображенському соборі.
  На жаль, історію походження ікони ми наразі не знаємо, та й місцезнаходження її нині залишається невідомим.