Альфред Розенель (1852–1920) – знаний чернігівський земський лікар, громадський діяч. Народився він 22 вересня 1852 року на Волині в сім'ї чиновника, колезького радника Германа Розенеля римо-католицького віросповідання. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Університету Святого Володимира у Києві, де 30 квітня 1876 року був "удостоен степени лекаря".
  Службову кар'єру Альфред Розенель розпочав під час російсько-турецької війни 1877–1878 рр., обійнявши 12 січня 1878 року посаду лікаря в "Киевском местном управлении Общества попечения о раненых и больных воинах в тылу действующей в Турции армии". За цю діяльність 31 жовтня 1879 року його нагородили знаком "Красного Креста". Незабаром, 25 вересня 1878 року, Альфред Розенель був відряджений до Бессарабської губернії, де його зарахували до складу місцевого губернського правління й відрядили виконувати обов'язки міського лікаря в місто Рені. Проте вже 25 січня 1879 року Альфред Розенель був переведений на посаду Бендерського повітового лікаря.
  У Бендерах він також довго не затримався, оскільки за розпорядженням одеського генерал-губернатора 18 травня 1879 року був звільнений з посади за причетність до діяльності молодіжної антиурядової організації й незабаром засланий до Архангельської губернії під гласний нагляд поліції. Після звільнення із заслання Альфред Германович отримав дозвіл Міністерства внутрішніх справ і з 24 березня 1881 року до 15 вересня 1884 року працював земським лікарем у Ніжинському повіті, завідував Монастирищенською лікарською дільницею.
  З 15 вересня 1884 року до 1 січня 1888 року Альфред Розенель перебував у відставці. Тим не менше, він зміг незабаром продовжити фахове удосконалення у Військово-Медичній Академії. Наказом по Міністерству внутрішніх справ від 1 лютого 1888 року Альфред Розенель був призначений позаштатним молодшим медичним чиновником Медичного департаменту з 1 січня того ж року і відряджений "для научного усовершенствования в Военно-Медицинскую Академию на 5 месяцев с производством содержания из годового оклада 500 р.".
  Поряд із науковою роботою з 14 січня 1889 року і до 1 травня 1890 року Альфред Розенель працював за сумісництвом лікарем-асистентом Петербурзької дитячої лікарні.
  Завдяки клопотанню голови Чернігівської губернської земської управи Василя Хижнякова Альфред Германович отримав дозвіл Міністерства внутрішніх справ і перебрався до Чернігова. Тут 29 листопада 1890 року він улаштувався "за вільним наймом" ординатором психіатричного відділення Чернігівської губернської земської лікарні. Усі звіти відділення, починаючи з 1890 року, були написані ним. У 1891–1893 рр. Альфред Розенель також виконував обов'язки губернського земського лікаря, про що звітував у земській періодиці. У зв'язку з появою на початку літа 1892 року випадків захворювання на холеру Альфредом Розенелем було підготовлене спеціальне "Наставление о мерах первоначальной помощи и предохранении от холеры".
  Одночасно Альфред Германович продовжував наукові студії з психіатрії, які завершилися 14 травня 1894 року захистом дисертації у Військово-Медичній Академії та здобуттям наукового ступеня доктора медицини.
  Альфред Розенель був одружений з дочкою відставного статського радника Сусанною Дуровою, виховував синів Дмитра, Лева, Костянтина й дочку Єлизавету. Родового чи придбаного маєтку не мав, проте був власником двох житлових будинків у Чернігові, власний будинок у місті мала і дружина.
  Альфред Розенель став штатним лікарем Чернігівської губернської земської лікарні, одержавши права державної служби, лише в 1894 році – "врачебным отделением Черниговского губернского правления" він був призначений "штатным ординатором Черниговских богоугодных заведений с 7 января 1894 года".
  Доктор Альфред Розенель вніс великий вклад у боротьбу з хворобами домашніх тварин, попередженням поширення холери, приділяв значну увагу профілактичному щепленню дітей від епідемічних хвороб та боротьбі з алкоголізмом, який завдає великої шкоди психічному здоров'ю людини.
  За плідну роботу з попередження і ліквідації епідемій небезпечних хвороб у Чернігівській губернії Альфред Розенель був нагороджений орденами Святого Станіслава 2-го та 3-го ступенів і Святої Анни 3-го ступеня.
  Одночасно Альфред Германович передавав свої знання учням Чернігівської земської фельдшерської школи, в якій працював за сумісництвом, викладаючи природничі й медичні курси. Зокрема, в 1904–1905 навчальному році він викладав курси анатомії, фізіології та догляду за хворими, у 1913–1914 – анатомію та нервові хвороби, в наступні два навчальні роки – анатомію та фізіологію.
  Доктор Альфред Розенель брав активну участь у громадському житті Чернігова. Альфреда Германовича неодноразово обирали гласним Чернігівської міської думи, де він плідно працював.
  Під час Першої світової війни та революційних років Альфред Розенель залишався в Чернігові і працював у губернській земській лікарні та фельдшерській школі. До того ж він іще мав приватну психіатричну лікарню на 15 ліжок.
  Помер Альфред Розенель 6 листопада 1920 року, захворівши на тиф. На прощання з Лікарем прийшло багато його колег, студентів, вдячних чернігівців, яким Альфред Германович повернув здоров'я.