Іван Круш народився 4 жовтня 1936 року в селі Старий Білоус Чернігівського району. Виріс із бабусею і дідусем. Мати жила на Подусівці окремо, а батька в 1949 році заарештували й дали 25 років ув'язнення за "неправильні" слова про радянську владу. Іван Круш закінчив Чернігівську середню школу № 1. Уже з дитинства майбутній співак полюбляв українські народні пісні, та глибше познайомився з музикою в оркестрі народних інструментів у своїй школі. Його керівником тоді був Олександр Шльончик, що відкрив людям не один талант.
  Після закінчення школи Іван Круш, за порадою бабусі, вступив у педагогічний інститут, де закінчив фізико-математичний факультет (1960). Іще до завершення навчання поїхав у Київську консерваторію (Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) на проби, але йому відмовили, сказали повернутися через декілька років, аби голос сформувався остаточно. І справді, через декілька років голос юнака змінився з тенору на баритон.
  Після закінчення навчання Іван Петрович деякий час працював у Чернігові на фабриці лозових виробів на Лісковиці,, згодом – учителем у школі № 1, школі-інтернаті на Подусівці. Та любов до пісні перемогла, і молодий учитель почав брати уроки вокалу у викладача музичного училища О. Ніколаєва, щоб розвиватися саме в цій сфері.
  У 1966 році, вже одруженим (з 1962 року), Іван Круш поїхав вступати до Львівської консерваторії імені М. В. Лисенка. Його одразу прийняли й направили навчатися до директора Львівського оперного театру Миколи Шелюжка. Іван Петрович закінчив консерваторію за чотири роки замість п'яти. Дружина та маленький син Андрій у цей час були в Чернігові.
  Навчаючись у консерваторії, Іван Круш стажувався в оперному театрі, отримував 80 карбованців. Та на п'ятому курсі йому відмовили у подальшому стажуванні, тож Іван зрозумів, що залишатися далі у Львові не вийде. Але удача усміхнулася співакові – диригент Семен Арбіт запропонував написати листа своєму вчителеві і другові з Новосибірського оперного театру, на що отримали відповідь із проханням приїхати на проби. Іван Круш пройшов і це випробування, його прийняли, і наступні 10 років Іван Петрович працював провідним солістом Новосибірської опери. Дружина із сином переїхали до нього, а вже в 1975 році у подружжя народилася ще й донька Олена.
  Та важко жити на чужині, тож сім'я повернулася на батьківщину. На той час у Чернігові в театрі Іванові Петровичу роботи не знайшлося, тому він із дружиною та дітьми переїхав до Мінська, де протягом чотирьох років спочатку працював артистом хору держкомітету Білоруського телебачення і радіомовлення, а згодом – артистом хору ансамблю пісні і танцю Білоруського військового округу. У 1984 році Іван Круш отримав запрошення на роботу солістом Чернігівського філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Так сім'я знову повернулася до рідного міста.
  З 1995 року Іван Круш за сумісництвом став працювати педагогом у Чернігівському музичному училищі імені Левка Ревуцького (тепер – Чернігівський фаховий музичний коледж імені Левка Ревуцького).
  Окрім музики у Івана Петровича є ще одне давнє захоплення – живопис. Стіни його квартири прикрашають пейзажі, натюрморти, копії відомих картин. Усе – власного пензля, адже малювати любив з дитинства.
  У репертуарі співака понад 500 романсів, оперних арій. Іван Круш виконує 55 із 80 романсів С. Рахманінова, 80 романсів із 100, написаних П. Чайковським. Значне місце у творчому доробку співака посідають твори української класики, народні пісні. Іван Круш володіє оксамитовим, надзвичайної краси і сили баритоном. Особливо йому вдаються твори з яскраво вираженою розспівною мелодикою.
  Під час виступів для Івана Петровича неважливо, три людини перед ним чи сто три – співак віддається глядачам на повну, виходячи до них налаштованим на образ та роль, звертаючи увагу на найменші деталі.
  У 2009 році Іван Круш отримав звання заслуженого артиста України. 18 березня 2018 року відбувся його сольний концерт "І ще раз про любов…", програма якого була наповнена любов'ю до України, до рідної Чернігівщини. Іван Круш продовжує радувати своїм співом земляків…