Олександр Норов – педагог, поет, режисер і художній керівник Чернігівського міського молодіжного народного театру "Ілюмінатор". Олександр Олександрович народився 3 грудня 1965 року у Вологодській області. У 1966 році разом з батьками переїхав до Чернігова – міста, яке стало для нього рідним. Закінчив тут середню школу № 28.
  Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзькому державному університеті, а після служби в армії закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. В. Гоголя.
  Коли був студентом ІІ курсу, очолив театральну студію Ніжинського палацу піонерів і школярів. Згодом працював керівником дитячого театру "Чарівник" при Ніжинському палаці піонерів, асистентом кафедри педагогіки МДПУ, завідувачем літературної частини Чернігівського обласного молодіжного театру, з 2001 до 2015 року викладав у Чернігівському обласному педагогічному ліцеї для обдарованої сільської молоді.
  Багато років життя (з 1992 до 2015-го) Олександр Норов присвятив роботі у Чернігівському державному педагогічному інституті (згодом – національному педагогічному університеті) ім. Т. Г. Шевченка. Нині це – Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. Працював старшим викладачем кафедри педагогіки, психології і методики початкового навчання, кафедри соціальної педагогіки. Викладав основи педагогічної майстерності, театрального мистецтва, сценарної майстерності і риторики.
  Олександр Олександрович був ініціатором створення і художнім керівником Дитячого театру-гімназії "Орфей" при Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка.
  Понад двадцять років Олександр Норов плідно співпрацював з чернігівськими та всеукраїнськими засобами масової комунікації в галузі театральної критики, був членом Національної спілки журналістів України.
  Але перш за все Олександр Олександрович – митець, натхненник і беззмінний керівник Чернігівського молодіжного народного театру "Ілюмінатор" від моменту його заснування. За художнього керівництва гуманного, креативного, завжди енергійного педагога Олександра Норова "Ілюмінатор" став яскравим явищем у молодіжному культурному житті міста. Колектив ставив самобутні різнопланові вистави, брав активну участь у різноманітних соціокультурних проєктах.
  Олександр Олександрович був одним із тих, хто піклувався про рідне місто, організовував чимало художніх акцій, творчих вечорів. Завдяки йому Чернігів відвідало багато українських літераторів, режисерів, театральних діячів, і для більшості з них Чернігів асоціювався саме з Сан Саничем (так його називали друзі).
  У 2007 році вийшла збірка поезії Олександра Норова "Фонарь Диогена", пізніше був записаний альбом, куди увійшли пісні, які Олександр Олександрович написав у різні роки.
  Про Олександра Норова впевнено можна сказати, що він був справжнім патріотом України. У часи Помаранчевої революції Олександр Олександрович як журналіст і викладач захищав чернігівських студентів, які тоді потрапили за ґрати. Він не стояв осторонь і під час Революції гідності – разом з акторами театру "Ілюмінатор" працював над виставами, які планували найближчим часом показати бійцям-учасникам АТО.
  Олександр Норов опублікував 15 наукових праць з питань підготовки майбутніх педагогів, формування ціннісних орієнтацій школярів засобами театральної творчості. Готувався Олександр Олександрович і до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук, у якій узагальнено та проаналізовано тринадцятирічний досвід художньо-просвітницької діяльності театру "Ілюмінатор". Але не встиг.
  Помер Олександр Норов 2 вересня 2015 року на 50-му році життя. Похований на чернігівському кладовищі Яцево. Епітафія на могилі поета – рядки з його вірша: "Я – летающее дерево. Мне дыхание – гроза".
  За видатні заслуги в галузях культури, виховання та освіти у серпні 2017 року Олександру Норову присвоєне звання "Почесний громадянин міста Чернігова" (посмертно).