Етнограф і фольклорист, письменник, лікар і громадський діяч Степан Ніс │ Рубрика "Цей день в історії"

Етнограф і фольклорист, письменник, лікар і громадський діяч Степан Ніс │ Рубрика "Цей день в історії"

06.05.2024
187
  Степан Ніс – етнограф і фольклорист, письменник, лікар, знавець історії, громадський діяч, відданий справі українства.
  Степан Данилович народився 6 травня (24 квітня) 1829 року в селі Понори (нині – Прилуцького району) в сім'ї дрібних поміщиків. Дід його був запорізьким козаком. З дитинства хлопець чув родинні перекази про давнину. Виростаючи у старовинній козацькій сім'ї, а потім навчаючись у Полтавській гімназії, Степан полюбив самобутню українську культуру, служити якій не переставав до кінця свого життя.
  У 1854 році Степан Ніс закінчив медичний факультет Київського університету і під час російсько-турецької війни почав працювати військовим лікарем. Згодом він обійняв посаду земського лікаря.
  У 1858 році, оселившись у Чернігові, Степан Данилович зблизився з діячами української культури Леонідом Глібовим, Опанасом Марковичем, Олександром Лазаревським та іншими. Він брав активну участь у культурному житті міста. З піднесенням грав роль Миколи в аматорських виставах за п'єсою "Наталка Полтавка" Івана Котляревського. Ці постановки здійснювалися під керівництвом Опанаса Марковича. У ці ж роки Степан Ніс розпочав і дослідницьку діяльність. Перші свої праці Степан Данилович умістив у "Черниговских губернских ведомостях" уже наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. Його оповіді "Хуртовина", "Шворин рід", "Про Конатік", надруковані в журналі "Основа", відзначаються стилізацією фольклорних форм, насичені етнографічними подробицями, але не піднімаються до широких соціальних узагальнень.
  Дослідницька робота Степана Носа була тісно пов'язана з його громадською діяльністю. У Чернігові Степан Данилович улаштував у себе на квартирі гурток, діяльність якого сприяла посиленню інтересу до української народної культури. На громадських засадах тут було створено бібліотеку. Велику увагу Степан Ніс приділяв і розповсюдженню книжок. До цієї роботи він залучив багатьох ентузіастів, зокрема О. Марковича. На основі цього осередку сформувалася Чернігівська "Громада". До її складу входили Л. Глібов, П. Глібова, О. Лазаревський, О. Маркович та ін. На чолі стояв Степан Ніс. До нього був близький український революціонер-демократ І. Андрущенко, член московського відділення товариства "Земля і воля". Через цю людину до Чернігова потрапили нелегальні видання: друковані відозви та прокламації, а також велика кількість номерів "Колокола". Ці матеріали, знайдені на квартирі у Степана Даниловича, і стали приводом для його арешту 13 липня 1863 року.
  Після дев'яти місяців ув'язнення у фортеці в Петербурзі Степана Носа виправдали. Він повернувся до Чернігова, але незабаром був висланий на північ, у місто Білозерськ, де перебував протягом восьми років. Заслання не зломило волю вченого. Степан Данилович і там займався улюбленою справою, після повернення із заслання працював лікарем у Чернігові, Ярославлі, на Вітебщині, у Болгарії, знов у Чернігові й нарешті в Городні. Тут він і помер 11 січня 1901 року.
  Степан Ніс залишив значну етнографічну спадщину. Серед матеріалів, зібраних ним, у багатьох записах відображені особливості народної медицини, які Степан Данилович широко використовував у своїй лікарській практиці. Зібрані вченим матеріали мають важливе значення для науки і сьогодні. Його літературна творчість у всій повноті може бути вивчена лише після перегляду численних архівних матеріалів.
  Ім'ям Степана Носа названі вулиці у Чернігові та Городні.
 





 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється