Засновник латиського пейзажного живопису │ Рубрика "Цей день в історії"

Засновник латиського пейзажного живопису │ Рубрика "Цей день в історії"

19.06.2024
124
  Юлій Федерс був першим латиським художником, який показав публіці картини своєї рідної землі, ліричну чарівність її пагорбів і рівнин, світлий смуток її лісів, нескінченний берег її струмків та сріблястий розсип далі. У своїх полотнах живописець оспівав латвійський національний краєвид.
  Юлій Федерс народився 19 червня 1838 року в Ліфляндській губернії – історичному регіоні Латвії – поблизу волосного центру Кокнесе неподалік Риги. Його батько – шинкар церковного шинку "Москва" Готліб Йоганн (Ян) Федерс, мати – Юлія, уроджена Бранде.
  Маленький Юлій любив слухати латиські народні пісні, розповіді про старовину. Читати й писати навчався вдома. Потім став учнем Кокнеської волосної школи. Тут він уперше побачив кольорові ілюстрації, яких багато було в дитячих книжках. Малюнки викликали у хлопчика захоплення. Тоді він сам спробував намалювати фарбами берег річки Персе. Вчителі сказали батькам, що Юлій – обдарована дитина, тож його треба везти до Риги.
  Батько влаштував сина в Домську школу, де викладання велося німецькою мовою. Учителем малювання був Розенберг. Роботи юного художника йому сподобалися. З інших предметів хлопчик теж навчався добре.
  А от шлях Юлія Федерса до Чернігівщини був довгим, і на початку свого життя плани у цього талановитого латвійця були грандіозними з бажанням завоювати своїм талантом увесь світ. Восени 1856 року Юлій Федерс вступив до Петербурзької академії мистецтв. Там він навчався пейзажного живопису у професора С. Воробйова та отримав дві малі срібні медалі за малюнок натурника (1860) і пейзаж (1861). Але вже 1862 року Юлій Янович залишив Академію та повернувся до Латвії.
  У Латвії Юлій Федерс був учителем малювання у повітовому реальному училищі міста Єлгави (тоді – місто Мітава). 22 грудня 1863 року він одружився з Ольгою Амалією Герхард (1840–1919). 27 серпня 1863 року Академія мистецтв надала Юлію Федерсу звання вільного художника з правом йому самому та його нащадкам "бути вічно і повністю вільними і працювати на свій вибір", а 24 жовтня того ж року Юлій Янович отримав атестат Академії мистецтв за № 1911.
  24 травня 1880 року Радою Академії мистецтв були "визнані академіками з живопису класні художники 1-го ступеня Юлій Іванович (Янович) Федерс і Єгор Федорович Урлауб за чудові знання живопису". Юлій Федерс представив на здобуття звання 25 краєвидів околиць Курська й Білгорода і був обраний академіком історичного живопису.
  У російському місті Білгороді Федерс прослужив 10 років викладачем малювання у місцевому учительському інституті й викладав чистописання та малювання за наймом у Білгородській чоловічій гімназії, давав приватні уроки.
  Юлій Янович багато писав, особливо пейзажів із краєвидами рідної Латвії, Петербурзької губернії, Білгородщини та України, де він часто бував та жив. Малював він також і портрети. Ще за життя багато його робіт були відповідно оцінені й демонструвалися на міжнародних виставках. А ще вони непогано продавалися, що давало можливість Федерсу особисто, а згодом і з дружиною, подорожувати Європою та займатись улюбленою справою – малюванням.
  Протягом життя Юлій Федерс багато часу приділяв сім'ї, дітям, їх вихованню та облаштуванню їхнього подальшого життя. Родина Федерсів була великою. Подружжя мало шістьох красунь доньок – Еллу, Ірму, Лідію, Мері, Долорес, Нонну – та найменшого сина Георгія. І саме сімейні турботи привели Юлія Федерса до Ніжина. Незважаючи на визнання творчості Юлія Яновича, його заробітна платня, а невдовзі й пенсія були доволі скромними. Сім'я почала шукати невеликі міста, де життя було дешевше. І тим більше постало питання про вищу освіту для сина, який закінчив гімназію із золотою медаллю. Для його подальшого навчання був обраний Ніжинський історико-філологічний інститут, який славився своєю історією та знаменитими випускниками. І що було дуже важливо для Федерсів – їхній син як медаліст міг навчатися за державний кошт.
  Подружжя приїхало до Ніжина 11 вересня 1905 року. Ось як цю подію описує син художника Георгій Федерс. "Потяг прибув рано вранці. Візник, дюжий дядько з довгими сивими вусами, у свитці та драному солом'яному капелюсі, привіз нас у місто, що відстояло від вокзалу за три версти. Булижна мостова вся була у вибоях, і бричка рухалась нею як човен по хвилях. Ніжин виявився невеликим містом, … славетним у ті роки своїм інститутом – колишньою гімназією вищих наук (де свого часу навчався Гоголь), а також чудовими маринованими огірочками та варенням з вишень, яке місцеві монашки виносили продавати на вокзал до потягів. Ми зняли дві кімнати на Грецькій вулиці у непоказному будиночку".
  Пізніше родина оселилася у будинку на площі неподалік інституту. Сьогодні на фасаді цього будинку встановлено меморіальну дошку.
  Юлій Янович переживав не найкращі часи. Хворів, проте й далі писав картини. Коли хвороба ненадовго відпустила, Юлій Федерс задумав організувати виставку своїх робіт у себе на батьківщині в Ризі. 19 червня 1908 року художник відзначив 70-річчя. Після дня народження стан його здоров'я значно погіршився, і 1 лютого 1909 року Юлій Янович помер.
  Прожив Юлій Федерс у Ніжині трохи більше трьох років. Поховали його на території Іоанно-Милостивого православного кладовища, де за місцевою традицією також ховали протестантів, зокрема лютеран. Після руйнування кладовища надгробок з його поховання декілька разів переносили на інші місця. Нині його встановлено на території Центрального Троїцького міського кладовища неподалік церкви св. Костянтина та Олени.
  Роботи художника зберігаються у багатьох музеях. Одна з картин Майстра, написана у період його життя в Ніжині, нині прикрашає зал картинної галереї Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.
 















 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється