28 вересня у Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося урочисте оголошення результатів щорічного обласного фотоконкурсу "Життя як книга".
  На конкурс було подано 82 роботи від 38 авторів у чотирьох номінаціях: "Читаюча людина", "Літературні герої оживають на світлинах", "Діти і книга", "Гумористичні фото". Переможці отримали дипломи і заохочувальні призи від ГО "Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації", цифрового центру "Фуджі" та дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль".

  Наталя Компанцева – радянський та український кінооператор, фотохудожник, член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки фотохудожників України, голова художньої ради НСФХУ, член правління Київської організації НСФХУ, член Міжнародної федерації фотомистецтва (AFIAP).
  Фотовиставка була організована в межах співпраці бібліотеки, Київської обласної організації НСФХУ, Чернігівської обласної організації НСФХУ та чернігівського міського фотоклубу "Прекрасне поруч".
  В експозицію увійшло близько 50 світлин, на яких зображена Венеція. Але не поспішайте з висновками – пані Наталя зумисне не робила солоденьких знімків у форматі "листівок з відпустки".
  Венеція – це приголомшливе і незвичайне місто, яке вабить митців. Загадкова і прекрасна, красива і жорстока, життєрадісна і вмираюча – це суперечливе місто вже довгий час залишається об'єктом захоплень і запитань. Венеція унікальна тим, що стоїть на воді, і її сміливо можна віднести до одного з рукотворних чудес світу. Але вона поступово йде під воду. Історичний центр розташований на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто 409 мостів. На жаль, Венеції дають песимістичний прогноз: в найближчі 100 років море може піднятися ще на 50 сантиметрів і якщо таке трапиться, то всі вулиці і площі опиняться під водою, перші поверхи будинків будуть затоплені. Венеція стане безлюдною.
  Авторка мала на меті передати цю контрастність – двобій краси і непристосованості до сучасного життя – та змусити глядачів на хвилину задуматися про майбутнє цього унікального, прекрасного міста.
Народилася 23 лютого 1940 року. У 1965 році закінчила Київський медичний інститут. П'ять років працювала лікарем "швидкої допомоги", потім – анестезіологом-реаніматологом. Але згодом полишила медицину і вступила на операторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, який закінчила з відзнакою у 1977 році.
  З 1977 р. по 1993 р. була кінооператором кіностудії "Київнаукфільм". Загалом її фільмографія налічує більше 100 короткометражних та 8 художніх повнометражних фільмів, серед яких "На прив'язі біля злітної смуги" (1989) та "Вірний Руслан (Історія вартового собаки)" (1991). Певний час працювала на телебаченні (ICTV, "ТЕТ", "1+1").
  Наталя Компанцева – визнаний фотомайстер. Як фотограф брала участь у близько сорока міжнародних фотосалонах у Латвії, Узбекистані, Великобританії, Франції, Канаді, Португалії, Італії, Китаї, Австралії, Австрії та ін., відзначена 12 медалями, а також блакитними стрічками і дипломами НСФХУ, FIAP, PSA, ISF. Персональні виставки відбувалися у 12 різних містах України і в Аддис-Абебі (Ефіопія).Улюбленою темою зйомок авторки є люди та документальні жанрові сюжети.
  Світлини мисткині знайшли своє відображення в близько 10-ти фотоальбомах. Найкращі роботи, за словами авторки, зібрані в альбомі "Зустрічі і враження".

  Агнеса Денисівна Ляшенко народилася 11 вересня 1936 року в Чернігові. Закінчила Хіміко-фармацевтичний інститут в Ленінграді (1959 р.), за фахом – провізор. У 1991 р. вийшла на пенсію і почала займатись улюбленою справою – вишиванням.
  Основою робіт Агнеси Ляшенко є власні спостереження. Богородицю Оранту вишивала за відомим твором Алімпія Печерського. Святу Агнесу, свою покровительку, створювала за власною уявою.
  На експозиції представлено 26 вишитих бісером ікон. Особливістю є те, що майстриня вишиває не за готовими схемами, а за власними. Руки і лики святих теж вишиті, що відрізняє її роботи від інших майстрів.
  Майстриня вишиває переважно ікони Чернігівщини. Спочатку вивчає літературу про ікону, розробляє ескіз, переносить його на тканину, а вже потім береться за голку.
  Головна тема її творчості – образи святих та видатних діячів православ'я України. Улюблений образ майстрині – Богоматір з немовлям.
  Всі роботи вишиті у техніці гобеленового шву, гладдю, канонічними кольорами: червоним, блакитним, зеленим, білим. Неповторного кольору додає оздоблення штучною срібною і золотою нитками. Останнім часом майстриня надає перевагу вишиванню різнобарвним бісером. Вражають урочистістю роботи: "Спас Нерукотворний", "Чудотворна Іверська", "Чудотворна Замилування", "Ісус Христос", "Ангел з золотим волоссям", "Микола Чудотворець".

  Володимир Анатолійович Наталушко народився в Чернігові 2 серпня 1971 року. Хист до малювання проявився у нього ще в шкільному віці, тоді ж почав відвідувати художню школу. Пізніше продовжив навчання у Пензинському художньому училищі ім. К. Савицького. Після закінчення училища в 1990 році, вступив до Російської академії живопису, скульптури й архітектури ім. І. Глазунова на спеціальність "Станковий живопис". Художній майстерності навчався у таких відомих митців, як І. Глазунов та О. Шилов.
  Завершивши навчання, у 1997 році повернувся до рідного міста, де продовжив удосконалювати набуті знання. Його перша персональна виставка відбулася в стінах Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка в 2003 році. Також гостював художник зі своїми роботами в бібліотеці і в 2010-му році.
  З 2004 року Володимир Наталушко – викладач Чернігівської дитячої художньої школи.
  З 2008 року є членом Національної спілки художників України. Володимир Наталушко – постійний учасник обласних та всеукраїнських художніх виставок, а його твори знаходяться в багатьох приватних колекціях України та світу.
  На ювілейній виставці картин "Елегія барв", приуроченій до 50-річчя від дня народження художника, представлено 30 яскравих літніх пейзажів, які стали результатом творчого спілкування Митця з Природою.

  Тетяна Олексіївна Баженова народилася 3 червня 1936 року в Санкт-Петербурзі, де й провела свої дитячі роки. Майбутня майстриня з дитинства захоплювалася вишивкою, макраме, мереживоплетінням. Пережила блокаду Ленінграда.
  У 1961 році закінчила Казанський хіміко-технологічний інститут. Була завідувачем агрохімічної лабораторії, інженером з випробування ракетного палива та гальванопокриттів, працювала на фільтрувальній станції.
  У 1984 році сім'я Баженових переїхала до Чернігова.
  За роки творчої роботи майстриня створила більше 350 робіт.
  Працює переважно в техніці печворку (клаптикового шиття) з елементами вишивки гладдю й використанням декоративних елементів (намистинки, бісер, дротики, фурнітура). Сюжети робіт художниці різні й багатогранні: пейзажі, натюрморти, сторінки дитячих казок, тематичні колажі, українські обряди, історичні сюжети славетного минулого нашого народу. Всі вони вражають різноманітністю матеріалів, оригінальністю форм та кольорових рішень.
  До кожної роботи майстриня пише поетичні рядки і мріє видати книгу з репродукціями своїх творів та віршами до них.
  Тетяна Олексіївна – активна учасниця міських, обласних, всеукраїнських виставок декоративно-прикладного мистецтва. За роки творчої праці відбулося більше 20 персональних виставок майстрині.
  Перша персональна виставка відбулася в "Арт-клубі" у 2005 р.
  У 2009 р. Тетяні Баженовій присвоєне звання заслуженого майстра народної творчості України.
  Її роботи експонувались у столичному Міжнародному виставковому центрі, Будинку художника, на території Києво-Печерської лаври, в Будинку творчості (м. Санкт-Петербург), у музеї М. Реріха в Одесі, Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка тощо.
  Майстриня активно співпрацює з навчальними закладами міста та області, музеями, бібліотеками, громадськими організаціями.
  На виставці "Самобутня творчість Тетяни Баженової", що приурочена до 85-річного ювілею майстрині, представлено 25 її творчих робіт.

  Відомий чернігівський фоторепортер, член Національної спілки фотохудожників України, Національної спілки журналістів України, Асоціації спортивних журналістів України.
  Митець народився 1953 року в місті Бахмачі Чернігівської області. Вищу освіту здобув у Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Першу фотокамеру "Смена-Б" отримав у 12 років у подарунок від хрещеного батька. Відтоді почав захоплюватися фотографією.
  Віктор Кошмал – із когорти тих людей, котрим доля подарувала вміння зупиняти неоціненні миттєвості життя.
  Працелюбного і талановитого фотомайстра знають не лише в Чернігові, де всі без винятку видання друкували його знімки, а й в Україні та за її межами. Він – призер і переможець всеукраїнських та міжнародних фотоконкурсів. Фотознімки Віктора Кошмала беруть участь у конкурсах газети "День", інформаційного агентства "Укрінформ", фірми "CANON" і виставках-конкурсах Національної спілки фотохудожників України.
  На фотовиставці "Поетичний фотоживопис Віктора Кошмала" представлено 42 світлини в таких жанрах: пейзаж, портрет, анімалістика, макрозйомка, міський пейзаж.
  Тематика робіт фотохудожника найрізноманітніша. Кожна світлина має свій неповторний настрій. Об'єктив митця вміє оживляти тихі вулички древнього міста, дає можливість почути церковні дзвони, дарує пахощі квітів. Портретні образи виконано і з усмішкою, почуттям симпатії та добра, і з філософською глибиною, коли відкриваються маленькі трагедії повсякденного життя.

  Володимир Кравченко народився 22 червня 1988 року в Чернігові. Закінчив Чернігівську дитячу художню школу й Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю "Початкова освіта та образотворче мистецтво".   Постійний учасник заснованого Бібліотекою Всеукраїнського поетичного фестивалю "Дотиком душі" та інших поетичних зустрічей і конкурсів. У 2016 році вийшла друком збірка авторських віршів "Для суспільства нового", а у 2019-му – "Про те, як надворі дощ моросить".   З 2018 року – член Конгресу літераторів України. Викладає у знаній у Чернігові арт-студії "Колібрі".

  Мамина любов… Вона проявляється по-різному, у дрібничках, непомітно огортає теплом. Це та єдина річ, яка ніколи не зміниться в нашому непостійному світі. Мамина любов безмежна.
  На виставці представлена 41 творча робота майстринь Чернігівщини Тетяни Баженової (техніка "печворк"), Лариси Ганненко (вишивка стрічками), Любові Брановської (вишивка хрестиком), Віри Шевченко (вишивка гладдю), Ірини Капирі (вишивка хрестиком), Ксенії Чаусової (вишивка хрестиком) та Вікторії Скрипки (вишивка хрестиком). Вироби демонструють творчість працьовитих і лагідних маминих рук. Деякі з робіт присвячені мамам, котрі стали ангелами небесними та оберігають свої родини незримими обіймами. Експонується також творчість покоління майстринь, де любов до мистецтва передавалося від матері до доньки.

  Тетяна Баженова – заслужений майстер народної творчості України, за роки творчої діяльності провела близько 20 персональних виставок та створила більше 350 робіт.
  Народилася 3 червня 1936 року в Санкт-Петербурзі, пережила блокаду Ленінграда. У 1961 році закінчила Казанський хіміко-технологічний інститут. У 1984 році сім'я Баженових переїхала до Чернігова.
  Працює в техніках печворку, клаптикового шиття, вишивки гладдю, використовує декоративні елементи (намистинки, бісер, дротики, фурнітуру). Сюжети робіт художниці різні й багатогранні – пейзажі, натюрморти, сторінки дитячих казок, тематичні колажі, українські обряди, історичні сюжети славетного минулого нашого народу.

  Лариса Ганненко – майстер з виготовлення оберегів та гобеленів, член асоціації майстрів ГО "Ліга ділових та професійних жінок України".
  Народилася в сім'ї кадрового офіцера в 1947 році. За фахом – перекладач-референт. Художньої освіти у жінки немає, але бажання творити є завжди.
  Захоплюється вишивкою стрічками по гобелену з використанням французького вузлика, виготовляє обереги та інтер'єрні ляльки-мотанки.
  Роботи Лариси Ганненко зберігаються у фондах музею в Батурині, в музеї-садибі Катерини Білокур, у Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка, а також у приватних колекціях у Німеччині, Польщі, Болгарії, Італії, Фінляндії.

  Любов Брановська народилася 1947 року в Чернігові. Закінчила ЗОШ № 3 та Школу торгово-кулінарного навчання. У 1967 році вийшла заміж і виїхала до Вільнюса, на батьківщину чоловіка.
  У 2000 році, за трагічних сімейних обставин, повернулася в Україну. Здавалося, що майстриня не зможе пережити невщухаючий біль втрати й безсонні ночі. Але близькі та друзі порадили знайти собі хобі. І тут згадалося забуте захоплення, та й картини, що залишилися після мами, наштовхнули на думку зайнятися саме вишивкою хрестиком.
  Отак, хрестик за хрестиком, ішов час, і він став ліками від болю. Від роботи до роботи зміцнювалися душевні сили й хотілося подарувати радість близьким та друзям.
  Зі своїми картинами майстриня пережила біду, яку не можна виміряти ніякою міркою. Але творчість допомогла перенести складнощі життя.

  Віра Шевченко – чернігівська майстриня, працювала в таких техніках, як хрест, болгарський хрест, гладь, мережка, ришельє тощо.
  Народилася 10 квітня 1927 року в с. Сунки Київської області. У 1944 році з родиною переїхала до Чернігова. Здобула вищу освіту в Чернівецькому державному університеті за спеціальністю біохімік-біолог. З 1953 року працювала лікарем-лаборантом, пізніше – завідувачем клінічної лабораторії міської лікарні № 1.
  Вишивала з 12 років. У 1952 році закінчила курси вишивки художньою гладдю в Чернівцях. Активну творчість розпочала у 80 років.
  У 2017 році в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося відкриття персональної виставки вишитих робіт до 90-річчя від дня народження Віри Шевченко.
  На жаль, минулого року майстриня відійшла у вічність, та залишила по собі вагомий спадок: велику кількість прекрасних робіт і чудову сім'ю, котра так само обожнює мистецтво.

  Ірина Капиря – донька Віри Шевченко. Колекція виробів уміщує вишивку хрестиком, гладдю, бісером та стебловим швом. Майстриня створює оригінальні й унікальні візерунки для оздоблення одягу. Свого часу вела гурток з виготовлення сувенірів.
  Народилася в 1966 році в Чернігові. Закінчила Чернігівську школу № 3, вищу освіту здобула в Московському інституті нафтохімічної і газової промисловості імені В. М. Губкіна. Нині працює в магазині рукоділля "НитКИ".
  Почала вишивати з трьох років, навчила цього народного мистецтва бабуся. Брала участь у міжнародній виставці до Дня молоді, у виставці Віри Шевченко в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, у виставках в арт-студії Ольги Краснопольської.

  Ксенія Чаусова – онука Віри Шевченко, працює в техніці лічильного хреста, вишиває бісером.
  Народилася 1990 року в Архангельську, на батьківщині тата, але майже все життя прожила в Чернігові. Закінчила Чернігівську ЗОШ № 7 та КНУКіМ (факультет готельно-ресторанного й туристичного бізнесу). Працювала адміністратором у Вишгородському яхт-клубі, нині – адміністратор у стоматологічній клініці.
  Успадкувала сімейну традицію – вишивати та плести почала в 4 роки. Вчила рукоділля мама, передаючи сімейний досвід.
  Останнім часом захопилася цифровим живописом.

  Вікторія Скрипка народилася 22 травня 1971 року в Ніжині. Закінчила Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя (факультет природничо-географічних і точних наук).
  Рукоділля завжди йшло поруч із нею. Захоплювалася в'язанням – створювала светри й кофтинки з цікавими фантазійними візерунками. Вишиванням захопилася напередодні доньчиного весілля – огорнули коровай і пов'язали наречених вишитими рушниками, створеним дбайливими матусиними руками.
  Нині вишиває хрестиком та бісером картини для декорування інтер'єру, аби краплина натхнення була завжди перед очима й надихала на подальшу творчість.
  Роботи на виставці експонуються вперше.

  Кожен фотохудожник створює свій дивовижний світ, який спочатку помічає тільки він у вічко своєї фотокамери. А потім на фотовиставці його світ краси можуть побачити всі, хто любить мистецтво фотографії.
  Чернігівська обласна організація Національної спілки фотохудожників України 22 лютого відкрила звітну фотовиставку за 2020 рік у читальній залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.
  Чернігівці та гості міста можуть побачити 45 робіт 15 авторів, виконані в різних жанрах фотографії: пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістика, макро, місто, гумор, подорож.
  Незважаючи на карантинні обмеження, автори проводили активну діяльність протягом 2020 року, зокрема:
  Віктор Кошмал – отримав золоту медаль НСФХУ у XIII Національному бієнале "Природа 2020", 1-ше місце у фотоконкурсі "Обличчя переможця" на приз командувача військ оперативного командування "Північ" до Дня піхоти, взяв участь у фотовиставці "Яскраві обличчя Чернігівщини" у пресцентрі видання "Деснянська правда".
  Рафаель-Іцхак (Роман) Віленський – організував персональну фотовиставку "Анатівка. Гармонія матеріального і духовного", його роботи були серед кращих у фотоконкурсі "Весела Копиця – 2020"; узяв участь у фотоконкурсі газети "День"; проводив фоторепортажі в різних містах України й за кордоном – у Білорусі, Казахстані; публікувався в ізраїльських та американських виданнях.
  Ігор Волосянкін – проводив численні фоторепортажі та активну громадську діяльність у рідному місті Ніжині; викладав мистецтво фотографії для дітей; запровадив персональний фотопроєкт, присвячений COVID-19 і його лікуванню в Україні; продовжував популяризувати піктореалізм як один із найперших жанрів фотографії.
  Юрій Хромушин – узяв участь у фотовиставках: до Всесвітнього дня фотографії у Чернігівському обласному художньому музеї, онлайн-фотовиставці "Наш Чернігів – славетне місто", міжнародній фотовиставці "Моя Україна" (м. Хайфа, Ізраїль), фотовиставці "Сцяжынкамі сельскага жыцця" (м. Мінськ); узяв участь у XIV фестивалі фотоклубів України.
  Вадим Докторов – став срібним призером у категорії "Портрет" на Міжнародному конкурсі в Токіо (Японія) "Tokyo International Foto Awards"; отримав гран-прі в категоріях "Художнє фото", "Дизайн одягу" у ІІ Всеукраїнському конкурсі декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтв "Зимова Казка"; його світлини з'явилися на обкладинках журналу "Prestige Models Magazine" (випуски "Art Make-Up" та "Fitness"); створив численні фототури, творчі проєкти для фотографів, воркшопи і майстер-класи; видав декілька навчальних відеокурсів.
  Роман Закревський – спільно з громадською організацією "Романо дром" реалізував фотопроєкт "Погляд" – портрети ромів Чернігівщини та їх експозиція в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана; взяв участь в інформаційній, просвітницькій платформі Chernihiv Monumentalism, мета якої – збереження й популяризація монументального мистецтва.
  Андрій Олексієнко – взяв участь у фотоконкурсах LifePressFoto, газети "День" та в XIV фестивалі фотоклубів України.
  Андрій Майковський (кандидат) – узяв участь у Міжнародному салоні арт-фотографії "Abstract Art Photo 2020" (арт-об'єднання Kievphotos-Hall 2012, Київська міська публічна бібліотека ім. Гоголя, Київ, Україна); у вересні 2020 року його авторський фотоальбом "Храми Чернігово-Сіверщини" отримав звання "Книга року 2019" у Чернігівській області (номінація "Фотоальбоми та путівники"); взяв участь у XIV фестивалі фотоклубів України.
  Сергій Тарабара (кандидат) – організував персональну фотовиставку "Мир, нарисованный светом" у Мінську (Білорусь); був відзначений дипломом XXIV фотовиставки "Погляд-2020" (м. Кропивницький); узяв участь у численних фотовиставках: онлайн-фотовиставці "Коти" (м. Одеса), підсумковій виставці фотоконкурсу "Concept Art Photo 2020" (м. Київ), фотовиставці до Всесвітнього дня фотографії в Чернігівському обласному художньому музеї, онлайн-фотовиставці "Наш Чернігів – славетне місто", міжнародній фотовиставці "Моя Україна" (м. Хайфа, Ізраїль), фотовиставці "Сцяжынкамі сельскага жыцця" (м. Мінськ) та в XIV фестивалі фотоклубів України.
  Андрій Казун (кандидат) – узяв участь у щорічному фотоконкурсі "Вікі любить пам'ятки", де його фото було визнане найкращим у Чернігівській області та увійшло в ТОП-10 кращих світлин України.
  Марія Петренко (кандидат) – проводила діяльність у жанрах "психологічний портрет" і "файн-арт"; близько 30-ти її робіт були прийняті в онлайн-галереї журналів VOGUE ITALIA, ICONIC, SGUARDO, The Air Magazine; наразі працює над випуском фотокниги своїх пейзажних робіт.
  Аліна Андрєєва (кандидат) – провела спільний з акторами Чернігівського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка творчий фотопроєкт.
  Максим Сидоренко (кандидат) – протягом року реалізовував персональний відеопроєкт "Забуті села Чернігівщини".
  Василь Катіман (кандидат) – узяв участь у фотовиставці до Всесвітнього дня фотографії в Чернігівському обласному художньому музеї, в онлайн-фотовиставці "Наш Чернігів – славетне місто", у міжнародній фотовиставці "Моя Україна" (м. Хайфа, Ізраїль), у фотовиставці "Сцяжынкамі сельскага жыцця" (м. Мінськ, Білорусь) та в XIV фестивалі фотоклубів України.

  Загалом, протягом 2020 року ЧОО НСФХУ провела такі заходи:
  - звітна фотовиставка світлин за 2019 рік членів спілки й кандидатів у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка;
  - онлайн-фотовиставка з нагоди 75-ї річниці Перемоги;
  - тематичні фотоконкурси до Всесвітнього дня фотографії;
  - фотовиставка, присвячена Всесвітньому дню фотографії, в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана.