Захоплення фотографією прийшло у студентські роки, в 1975 році, під час навчання в Ленінградському державному університеті на історичному факультеті. Тоді ж придбав і перший свій фотоапарат "Зоркій-4К" на кошти, зароблені у студентському будівельному загоні.
  Знімав активно, робив багато фотографій сюжетних, портретних, пейзажних, але лише для себе, своїх рідних і близьких та студентських друзів. Значно пізніше побачив і зрозумів, що деякі свої ленінградські фотографії, а також кольорові слайди до 1978 року можна використовувати, як у виставковій роботі, так і в слайд-фільмах.
  Підготовчий період, роки навчання за фахом історика-мистецтвознавця закінчилися. Прийнятий на роботу в художній відділ Чернігівського історичного музею, знову почав займатися своєю улюбленою фотографією. Радий, що в той період не тільки слідкував за культурною хронікою подій чернігівського краю, роблячи свій скромний фотолітопис, а й об'єднував зусилля своїх колег, чернігівських фотомайстрів по відродженню фотоклубу "Чернігів".
  В рамках клубної роботи, разом з чернігівськими фотографами Станіславом Луговським, Констянтином Говоруновим, Лідією Змієвською, Олександром Пивоваром, Валерієм Шайгородським, Володимиром Зимою та іншими був упорядником каталогів обласних фотовиставок, – друкував статті про роботу фотоклубу, як на сторінках місцевої, так і республіканської преси.
  Як мистецтвознавець, в першу чергу робив портрети чернігівських художників, музикантів, майстрів народної творчості. Працюючи в пейзажному жанрі, завжди користувався порадами своїх друзів художників. Взагалі, вивчення творів образотворчого мистецтва, знання законів перспективи, колірного вирішення мистецьких творів суттєво допомагало у власній творчості. Коли вивчаєш секрети старих та сучасних майстрів і намагаєшся робити своє мистецтво, – це завжди було і залишається для тебе справжньою художньою школою. Зрозуміло, що фахові зацікавлення, робота в галузі мистецтвознавства та художньої критики, наклали певний відбиток на особисту фотографічну практику.
  Важливим для себе вважаю період кінця 1980-тих – початку 1990-х років, коли спілкувався з учнями: в медичному училищі, організувавши фотогурток та в Чернігівському колегіумі №11, викладаючи спецкурс з історії та культури рідного краю.
  Памятки історії та культури, олюднені ландшафти, інтимний камерний пейзаж чистих, природних форм та урбаністичні мотиви, – складають основу моєї творчої спадщини.
Окремим і не менш важливим, цікавим напрямком в роботі вважаю зйомку "братів наших менших". Пізніше це захоплення допомогло при виконанні замовлень на календарі з анімалістичної тематики.
  Наступним логічним кроком стала зйомка квітів. З цією метою три роки фотографував у саду Літературно – меморіального музею – заповіднику М.М. Коцюбинського. За ітогами цього фотопленеру була підготовлена фотовиставка "Квіти саду Коцюбинського" у 2001-2002 роках.
  Однією з перших і дуже важливих для себе вважаю роботу в напрямку соціальної, репортажної фотографії під час помаранчевої революціі в листопаді – грудні 2004 та січні 2005 років. Матеріал, відзнятий в Києві, Чернігові, а ще раніше в Батурині, Борзні, Бахмачі, на хуторі Мотронівка Борзнянського району, присвячений подіям, що передували яскравій сторінці в нашій історії, – і ще знаходиться в стадії опрацювання, чекає свого спонсора та неупередженого і зацікавленого глядача.
  А першою виставкою із серії задуманих звітів була виставка художньої і документальної фотографії "Помаранчева революція на Чернігівщині. Фотолітопис у світлинах Віктора Величка".
Мій піввіковий ювілей, що минає в цьому році – це перша спроба глянути на зроблене і, поки що коротенький, невеличкий звіт перед земляками.

Віктор Величко

  В когорті чернігівських художників Іван Пенський – один з найсамобутніших. Найповніше його хист проявився у графіці і пейзажному живопису. Кращі твори майстра немовби ввібрали в себе всі барви сонця, небес, квітучої поліської природи. Гармонійність ліній, тонка пластика, ніжний колорит – характерні риси його індивідуального творчого почерку.
  Теплом отчого краю дихають пейзажі, натюрморти, тематичні композиції художника,
  Народився Іван Пенський 24 вересня 1935 року у селі Скрипчин Чернігівської області. Навчався в Московському університеті народної творчості та студії образотворчого мистецтва Дрезденської Художньої Академії.
  З 1970 року живе і працює в Чернігові. Улюблений жанр майстра – пейзаж. Він втілює роздуми художника про щастя життя, любов до рідної землі, її красу.
  В 1995 році за серію творів "Зелене намисто Полісся" творчість художника відзначено премією імені М. М. Коцюбинського. Твори Івана Пенського знаходяться в музеях України, Росії, Швеції, приватних зібраннях багатьох шанувальників мистецтва.