Мистецька година "Яскраве світило української сцени"

Мистецька година "Яскраве світило української сцени"

27.05.2020
626

  Торік відділ мистецтв Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка започаткував театральний проєкт "Від п’єси до вистави", що складається з двох частин: перша – огляд літератури на відповідну тему, а друга – похід на виставу.
  З очевидних причин цього року ми могли б обмежитися лише першою частиною, але сучасні технічні засоби дозволяють переглянути деякі улюблені вистави, не виходячи з дому. Та все ж справжнього поціновувача цього виду мистецтва завжди кликатиме жива й загадкова атмосфера Театру.
  Тож відділ мистецтв пропонує до уваги користувачів мистецьку годину "Яскраве світило української сцени", приурочену до 180-річчя від дня народження українського письменника, драматурга, театрального актора, режисера та одного із засновників українського професійного театру Марка Кропивницького (1840–1910 рр.).

   аа Додатково радимо переглянути передачу на ТК "Рада" "Велич особистості. Марко Кропивницький" з доктором філологічних наук Іриною Фаріон.

   Марко Лукич Кропивницький народився 22 травня 1840 року в с. Бежбайраки (Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків. 1856-го закінчив 5Бобринське повітове училище.
  У 1861–1871 pp. працював на різних канцелярських посадах у Бобринці та Єлисаветграді. Разом із І. Карпенком-Карим організував Бобринецький аматорський драматичний гурток, де виконав свої перші ролі: Петра ("Наталка Полтавка" І. Котляревського), Лопуцьковського ("Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ’яненка). 1862 року Марко Кропивницький став вільним слухачем юридичного факультету Київського університету, проте його цілковито захопив театр. 1863 р. Марко Кропивницький написав перший драматичний твір – мелодраму "Дай серцю волю, заведе в неволю". Ставив п’єси І. Котляревського, М. Гоголя, О. Островського. 1870-го – переїхав до Одеси, працював у професійних російських трупах. У цей період зростає його майстерність, виробляється власна творча манера.
  1874 року вперше виступив на петербурзькій сцені як виконавець українських пісень, декламатор "Кобзаря" Т. Шевченка, байок Л. Глібова.

  аа Марко Кропивницький читає "Думи мої" Т. Шевченка ("Живі голоси").

  1882 року організував першу українську професійну трупу, до якої увійшли М. Заньковецька і М. Садовський. 27 жовтня у Єлисаветграді було здійснено постановку п’єси "Наталка Полтавка" І. Котляревського. 1883 року відбулося об’єднання з трупою М. Старицького, в театральний колектив влилися П. Саксаганський та І. Карпенко-Карий. Трупа, створена М. Кропивницьким, гідно репрезентувала українську культуру. Обставини потребували універсальних талантів: М. Кропивницький працював як режисер, літератор, актор та організатор театрального життя. Від його трупи відділилися театральні колективи, які очолили П. Саксаганський, М. Садовський, І. Карпенко-Карий.
  У творчій спадщині М. Кропивницького-драматурга – 45 п’єс. Лише дві з них написані російською мовою. Він також автор кількох перекладів творів зарубіжної драматургії.
  У своїх п’єсах відображав гострі соціальні колізії, порушував проблему стосунків народу та інтелігенції ("Доки сонце зійде, роса очі виїсть").
  Велику популярність мали водевілі "Пошились у дурні", "По ревізії".
  М. Кропивницький був актором величезного творчого діапазону, блискуче володів мистецтвом перевтілення, з однаковим успіхом грав Шекспірового Отелло і Стецька зі "Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ’яненка, був чудовим декламатором, писав музику до вистав. Він – автор вокальних дуетів ("Де ти бродиш, моя доле" та ін.), романсів ("Соловейко" та ін.), пісні "Ревуть, стогнуть гори, хвилі".
М. Кропивницький створив школу режисури й акторської майстерності. Як режисер започаткував романтично-побутовий театр, у якому знаходилося місце і для етнографізму, і для мелодрами.
  Помер 21 квітня 1910 року. Похований у Харкові.

  ааДодатково пропонуємо ознайомитися зі статтею "Вісім цікавих фактів про фундатора українського театру Марка Кропивницького" на сайті gre4ka.info.

  До уваги поціновувачів прекрасного, які скучили за театральним дійством, пропонуємо:

аа  Радіовистава М. Кропивницького "По ревізії"


аа  Вистава "Пошились у дурні" за М. Кропивницьким Копичинецького народного драматичного театру ім. Б. Лепкого
 
  Нагадуємо, що Чернігівський облмуздрамтеатр ім. Т. Г. Шевченка має у своєму репертуарі виставу "Перемудрували" ("Пошились у дурні") – класичну комедію за однойменною п’єсою Марка Кропивницького. Вистава оздоблена чудовими українськими мелодіями в сучасній обробці, запальними танцями, жартами, оригінальним сценічним оформленням. Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко. Прем’єра відбулася 10 жовтня 2017 року.

аа  Промо вистави "Перемудрували" для заохочення відвідин театру в новому театральному сезоні.
 

  До уваги користувачів пропонується добірка літератури з фондів бібліотеки про Марка Кропивницького та його творчість:

1. Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне: альбом / авт., упоряд. В. П. Шурапов. – Кіровоград : Мавік, 2004. – 220 с.  1
2. Українська класична драматургія: І. П. Котляревський, І. К. Карпенко-Карий, М. Л. Кропивницький, М. П. Старицький: збірник / [відп. за вип. Г. В. Ніколенко]. – Дніпропетровськ : Січ, 2003. – 402 с.
3. Антологія української драматургії. Вип. 2. М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І. Франко, Л. Українка / [вступ. ст. та упорядкув. В. Кузьменко]. – Київ : Мистецтво, 2005. – 427 с. 2
4. Киричок П. М. Марко Кропивницький. Нарис життя і творчості / Петро Максимович Киричок. – Київ : Дніпро, 1985. – 148 с. – (Літературний портрет).
5. Коломієць Р. Г. Марко Кропивницький / Ростислав Григорович Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 117 с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.). 3

 А також статті в періодичних виданнях:

1. Марко Кропивницький – фундатор нового українського театру // Українська мова і література в школі : наук. журн. – 2010. – № 7. – С. 4–5.

2. Домчук М. Драматичні аспекти генеалогії Марка Кропивницького в мемуарній спадщині митця / М. Домчук // Українська мова і література в школі : наук. журн. – 2010. – № 7. – С. 8–10.

3. Негодяєва С. А. Становлення національного театру: мистецька рефлексія Марка Кропивницького / С. А. Негодяєва // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 10. – С. 27–29.

4. Буряк О. Художньо-стильові особливості драм Марка Кропивницького / Олена Буряк // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 2013. – № 7/8. – С. 61–65.

Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється