Нечитання – ознака інтелектуальної деградації?

Нечитання – ознака інтелектуальної деградації?

13.02.2022
360
   "Заговори, щоб я тебе побачив".
  Сократ
 
  13 лютого в читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося чергове заняття української мовної студії ораторського мистецтва LingUA. "Чи є небажання читати, відвідувати театри, бібліотеки тощо ознакою інтелектуальної деградації молоді?" – таку тему запропонувала своїм студійцям Ольга Петренко.
  Заняття проходило у форматі дискусії. Кожен мав змогу висловити свою точку зору стосовно запропонованої проблематики. Керівниця студії наголосила: головне – вміти поважати думки одне одного, не перебивати тих, хто говорить, критикувати ідеї, а не людей, заохочувати до участі інших осіб.
  Щоб задати тон дискусії, одна з учасниць – пані Надія – запропонувала до уваги присутніх вірш Марини Пономаренко "Ніхто не врятує загублені душі". Почуті в ньому думки підхопили інші колежанки: "Молодь нині активна, має більші можливості", "Молоді люди думають не менше, у них інші форми розвитку", "Заохочення до читання залежить від сім'ї", "Є люди, які починають читати і в 43 роки".
  У ході аргументації студійці з'ясували, що люди не читають через брак часу, через те, що купувати книги нині – дороге задоволення; дехто вважає читання марнуванням часу; інтерес до книги втрачається через недостатність рівня підготовки викладачів. Те, що небажання читати впливає на результати складання ЗНО, довела сама Ольга Михайлівна. Спираючись на дослідження, вона озвучила такі показники за 2021 рік: зовсім не склали ЗНО з української мови 7,45% випускників шкіл, з української літератури – 7,96%, з історії України – 17%, з біології – 2,34%, з фізики – 8,38%, англійської мови – 10,68%.
  Інше дослідження, яке запропонувала бібліотекарка Надія Заваліна, показало, що юнацтво та молодь пам'ятають книги, які їм читали в дитинстві. Хвилює той факт, що досить великий відсоток опитаних не має своєї домашньої бібліотеки, але радує, що вони намагаються чи в майбутньому намагатимуться її створити. Перевагу молоді люди віддають виданням класиків, гумористичній, сатиричній і пригодницькій літературі, книгам про кохання. Серед багатьох форм популяризації книги й читання читачам найбільше до вподоби зустрічі з авторами книг, презентації бестселерів. Для них особисто книга – це тренування розуму.
  Під час дискусії також було зауважено, що, на жаль, в Україні за минулий рік 50% людей не прочитали жодної книги. Україна не потрапила в десятку країн у рейтингу "Читаюча нація". Але є і приємні факти: молодь, яка прагне до пізнання й розвитку, влаштовує челенджі, ставлячи собі завдання за певний час прочитати, скажімо, 100 книг. А 80% мільярдерів проводять час за читанням книг. Напевно, тому ці люди такі успішні.
  Після проведеної дискусії висновок може бути один: книги – це безмежний світ знань, накопичений століттями. Гаджети цього замінити неспроможні.
  На наступному занятті, яке відбудеться 27 лютого, плануємо проводити дебати. Тема та сама. Долучайтеся!
 
  Підготувала Надія Заваліна,
  головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук
 



 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється