Нації вмирають не від інфаркту.
  Спочатку їм відбирає мову.
  Ліна Костенко

  21 лютого у великому читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулася патріотична година з нагоди Міжнародного дня рідної мови для військовослужбовців військової частини 3082 Національної гвардії України.
  Мета цього заходу – поглибити знання про мову як основу духовності; виховати любов і повагу до української мови як мови державної та материнської; спонукати читачів до роздумів про долю рідного краю і його славних синів, про свою приналежність до українського роду.
  На початку бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Олена Журман ознайомила військовослужбовців з книжковою виставкою "Бринить, співає наша мова", детально зупинилася на історії заснування Міжнародного дня рідної мови й розповіла цікаві факти про українську мову від волонтерського руху "Мова – ДНК нації".
  Міжнародний день рідної мови – свято, засноване 26 жовтня 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО, де було оголошено про підтримку мовного та культурного різноманіття й багатомовності.
  Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів, найбільша кількість яких починається на літеру "П". Найменш уживана літера українського алфавіту – "Ф". У нашій мові є чимало слів, які мають безліч синонімів. Наприклад, у слова "горизонт" їх дванадцять: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Також українська мова багата на зменшувальні форми слів. Таку форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
  Представляючи книги, Олена Журман розповіла, зокрема, про видання, де висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української. А також акцентувала увагу на книгах, які допоможуть удосконалити знання рідної мови та уникнути помилок.
  "Погодьтеся: ви точно стали помічати, як за останні декілька років українці змінили своє ставлення до рідної мови. Відтепер українська – це престижно, модно, вона – ознака освіченої та прогресивної людини. А всі ми прагнемо йти в ногу з чимось новим та цікавим. Будьте цікавими, будьте трендовими, будьте українцями – говоріть українською! Адже це круто!" – такими словами завершила своє звернення до юнаків пані Олена.
  Не менш емоційним і проникливим виявився виступ учительки української мови й літератури Чернігівської ЗОШ № 28 Ольги Петренко, який розпочався з пісні Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка) "Сам собі країна". З екрана на нас, як живий, дивився Кузьма. І лунав його голос. Слова, що не втратять актуальності ніколи…
 

  "Життя може бути лише там, де є свобода!" – наголосила пані Ольга.
  Ольга Петренко говорила емоційно та щиро, згадуючи як взірці імена Івана Котляревського, Андрія Кузьменка, В'ячеслава Чорновола, Ліни Костенко, Володимира Івасюка. Ольга Михайлівна пом'янула добрим словом і сучасних героїв Артема Мирошниченка (вбитий за мову), Володимира Рибака (вбитий за прапор), Степана Чубенка (вбитий за стрічку), Юрія Поправку (вбитий за відмову говорити російською), а також нагадала, що українська мова – це мова розстріляної інтелігенції. Далі пані Ольга звернула увагу на діалекти, на те, що рідна мова – це мова матері! Це та мова, яка формувалася в кожному населеному пункті, яку чує немовля, щойно з'явившись на світ. Мова нас єднає! Якщо ми представляємо себе, то маємо починати зі слів: "Я українець!" – так, як це робив Василь Симоненко.
  Зустріч відбулася у формі жвавого діалогу. Військовослужбовці були активні й допитливі, і не випадково, адже всі ми прагнемо до пізнання нового, цікавого та корисного.

 

  Підготувала Надія Заваліна,
  головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук