Чашу смерті не вип’єм до дна.
Що б не було – знову прийде весна.
Мертві наші зійдуть бруньками
І п’ятьма колосками…
(Д. Білий)
 

  Голодомор – це геноцид українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. в Україні та місцях компактного проживання українців у межах СРСР. 
  У роки Голодомору-геноциду загинули мільйони людей, а ті, хто вижив, були позбавлені родинного тепла, любові, затишку, відчуття захищеності. Імена багатьох загиблих людей так і лишилися невідомими. Пережиті жахіття залишили глибоку рану в серцях кількох поколінь українців.
  За роки незалежності багато зроблено для відновлення історичної правди та збереження національної пам’яті про Голодомор. У 2006 році Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні", 2008 року побачила світ "Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні", 2009 року СБУ порушила кримінальну справу за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932–1933 рр. У 2015 році ухвалено спеціальний закон, за яким комуністичний тоталітарний режим в Україні визнано злочинним та засуджено.
  Одне з найскладніших питань для науковців, які досліджують тему Голодомору, – його причини. Щоб з’ясувати причини Голодомору, потрібно зануритися в історію більш раннього періоду. Cаме про ці чинники, які передували ідеї сталінського режиму перетворити українських селян на рабів, розповідає в першій частині етеру "Бібліотайм" співробітник Українського інституту національної пам’яті Cергій Горобець.
 

Надія Заваліна,
головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук