Черговим посібником поповнилася серія біобібліографічних покажчиків "Історики та краєзнавці Чернігівщини", започаткована 2003 року Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою та Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. Побачив світ 29 випуск серіалу, присвячений знаному правнику, громадському діячеві, публіцисту і краєзнавцю Іллі Людвиговичу Шрагу.
  Ілля Шраг народився 23 серпня (11 серпня за старим стилем) 1847 р. у містечку Седнів Чернігівської губернії в сім'ї "захожого німця", як писали в одному з некрологів. Батько його – виходець із Саксонії – служив лікарем у маєтку відомої родини Лизогубів, мати походила з роду дрібнопомісних дворян Колодкевичів. Два народовольці – Дмитро Лизогуб та Микола Колодкевич, останній, до речі, доводився ще й двоюрідним братом, були друзями дитинства єдиного сина подружжя Шрагів. Дитячі роки, судячи зі спогадів І. Шрага, минали в атмосфері, де переважали українська мова й українські симпатії.
  Закінчив Чернігівську гімназію, а пізніше, навчаючись на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, Ілля Шраг долучився до студентського руху, став одним із "зачинщиків" відомого виступу 1869 р. Кара не змусила довго чекати на себе: "університетський суд" ухвалив виключити юнака з навчального закладу, позбавивши права вступу до будь-якого іншого в Росії, а столична поліція ухвалила вислати його на "батьківщину" у статусі піднаглядного.
  Кар'єра Іллі Шрага як юриста-практика розпочалася у 1875 р. на посаді присяжного повіреного (адвоката) окружного суду в Чернігові. Минуло небагато часу, й Ілля Шраг здобув визнання на цьому терені. Уже в 1880 р. він писав своєму наставнику до Києва, що "завалений роботою і професійною, і службовою", що, безумовно, свідчить про його фаховий рівень, затребуваність його знань і практичних навичок. Досить часто він брався за ведення політичних справ. До нього звертався М. Грушевський з проханням "послужить своєю порадою" у справах, що стосувалися діячів українського руху.
  Ілля Шраг також брав безпосередню участь у діяльності органів місцевого самоврядування. А його українські симпатії остаточно визріли на початку 90-х рр. ХІХ ст. Чималу роль зіграло його спілкування з О. Кістяківським, О. Кониським та іншими впливовими членами Київської громади. Починаючи з 1893 р., коли оформилася громада у Чернігові, І. Шраг став не тільки її неодмінним учасником, але, за оцінкою М. Грінченко та А. Верзилова, "лідером чернігівських українців". Наприкінці 90-х рр. він входив до керівництва громадівського руху в Україні. Д. Дорошенко писав: "Значно тіснішому колу була відома його політична українська робота, в якій він брав якнайближчу участь, особливо з моменту першого об'єднання українських "громад" в 1897 році. Він стає з того часу незмінним головою майже всіх важніших українських національно-політичних з'їздів, що відбувалися, розуміється, нелегально".
  На зламі ХІХ–ХХ ст. рух за впровадження української мови в шкільництво, скасування цензурних утисків і взагалі "ганебної пам'яті" Емського указу поширився по всій Україні, й І. Шраг став одним з його активістів.
  У 1876–1877 рр. Ілля Шраг, разом з групою демократично налаштованої земської інтелігенції міста, брав активну участь у заснуванні та подальшій діяльності Чернігівської громадської бібліотеки. У 1890-х рр. його неодноразово обирали головою правління цього культурно-освітнього закладу.
  Зоряною годиною в житті Іллі Шрага стало його обрання 1906 р. депутатом від Чернігівської губернії до Першої Державної думи Росії. До пріоритетних напрямів діяльності Іллі Шрага належали заходи зі згуртування послів від українських губерній у парламентську фракцію. Розпуск Першої Думи означав для нього, як і для багатьох інших поступових послів не тільки завершення плідного та насиченого етапу політичного життя, але й початок поневірянь. За підписання Виборзької відозви І. Шраг мусив відбути тримісячне тюремне ув'язнення, його позбавили права обиратися до органів місцевого самоуправління. Попри всі перешкоди, він активно працював на громадській ниві. Помітне місце у його житті посіла Чернігівська "Просвіта", яка розпочала свою діяльність під головуванням М. Коцюбинського у січні 1907 р.
  Іллі Шрагу належить значний внесок у розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині. Він брав активну участь у роботі провідного краєзнавчого осередку регіону – Чернігівської губернської архівної комісії (далі – ЧАК), створеної у 1896 р.
  Чимало зусиль доклав Iлля Шраг i для вiдкриття у Чернігові на основі багатющої колекції В. В. Тарновського Музею українських старожитностей.
  Задовго до початку Української революції І. Шраг став живою легендою Чернігова, а його оселя на Петроградській вулиці перетворилася на справжній осередок українського життя.
  Смерть Іллі Людвиговича Шрага настала 11 квітня 1919 р. Місцеві органи радянської влади не завадили по-людськи поховати відомого чернігівського діяча. Похорон відбувся 13 квітня на цвинтарі Вознесенської церкви. Повідомлення, некролог, опис похорону були вміщені в органі лівих есерів "Боротьба". Автор некролога М. Андрійко (Михайло Могилянський) відзначив, що небіжчик "здавна став моральним громадянським авторитетом", а в українських колах його заслужено називали "батьком Шрагом".

  * * *
  Краєзнавчий доробок Іллі Шрага напрочуд розмаїтий за своєю тематикою. Його статті, замітки, рецензії досі не зiбранi докупи і ще чекають на уважного дослiдника. Але вже при першому знайомстві з працями Іллі Шрага впадає у вічі ïх злободенність і виразне публіцистичне спрямування. Це й не дивно, адже краєзнавчі студії він розглядав не як самоціль, а скоріше як один з важливих чинників національно-культурного вiдродження України, що зрештою зумовлює особливу актуальнiсть спадщини Іллі Шрага у наш час.
  Біобібліографічний покажчик "Ілля Людвигович Шраг" продовжує серію "Історики та краєзнавці Чернігівщини" і має на меті систематизувати його творчий доробок та інформацію про багатогранну діяльність відомого діяча.
  Укладачами посібника є чернігівські науковці-історики Олександр Коваленко і Тамара Демченко та завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Ірина Каганова.
  У покажчику дотримано хронологічний характер розміщення літературних джерел у прямій послідовності. У межах одного року джерела розміщено за алфавітом назв. Астериском [*] позначено праці, які не вдалося переглянути de visu. Бібліографічні записи проанотовані, якщо в тому була потреба.
  Покажчик супроводжується допоміжним довідковим апаратом, що складається з іменного та географічного покажчиків.
  Укладачі посібника висловлюють щиру подяку старшій науковій співробітниці відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидату філологічних наук Оксані Супронюк, завідувачці відділу книгознавчих досліджень Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Лідії Рогальчук і викладачці соціогуманітарних дисциплін педагогічного фахового коледжу "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія", доктору історичних наук Світлані Іваницькій за бібліографічний пошук джерел інформації для оприлюднення у покажчику.
  Видання розраховане на викладачів та учителів, студентів, співробітників бібліотек, музеїв та архівів, краєзнавців.

  Ґрунтовніше познайомитися з біобібліографічним покажчиком "Ілля Людвигович Шраг" та іншими випусками серії "Історики та краєзнавці Чернігівщини" можна у відділі краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.