АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ СВІТУ

В КНИГАХ УКРАЇНСЬКИХ ФАНТАСТІВ

  Альтернативна історія – жанр фантастики, присвячений зображенню реальності, яка могла б бути, якби історія, в один зі своїх переломних моментів пішла іншим шляхом.
  Альтернативна історія описує можливі шляху розвитку історії нашого світу, його науки, техніки і соціального прогресу.
  У творах цього жанру неодмінним елементом сюжету є зміна історії в минулому (щодо моменту створення твору). За ідеєю автора, в деякий момент минулого з якої-небудь причини або випадково, або в результаті втручання зовнішніх сил, наприклад, прибульців із майбутнього, відбувається щось відмінне від того, що відбувалося в реальній історії.
  Події можуть бути пов'язані з широко відомими історичними епізодами чи особами, а може видаватися, на перший погляд, малозначним. У результаті цієї зміни відбувається "розгалуження" історії – події починають розвиватися за іншим сценарієм. В одних випадках описуються події, пов'язані з самим "розгалуженням", в інших виклад фокусується на ситуаціях, незвичайних чинності зміни реальності, в третіх основною темою стають спроби героїв за допомогою подорожі в часі повернути історію в початкове русло, вдруге змінити її в іншому напрямку або, навпаки, "закріпити" змінену реальність.
  У деяких творах замість або разом з ідеєю переміщення в часі використовується ідея паралельних світів – "альтернативний" варіант історії реалізується не в нашому світі, а в паралельному, де історія йде іншим шляхом.
  Жанр альтернативної історії (у звичному для нас форматі) існує трохи більше століття. Хоча Аристотель 23 століття тому писав в "Поетиці", що "завдання поета – говорити не про те, що було, а про те, що могло б бути, будучи можливо в силу ймовірності або необхідності".
  Всі книги по альтернативній історії можна розділити на дві категорії: чиста альтернатива, коли описується можливий розвиток подій і їх наслідки методами реалізму; і псевдоальтернатіва, коли вплинути на відхилення з реальною історією служить deus ex machina – прибульці з майбутнього (по відношенню до часу дії в творі), прибульці з космосу, якісь книги стародавніх, раптово розкрилися таємні товариства і т. д.
  Засновником напрямку "альтернативної історії" в українській літературі вважається Василь Кожелянко. Найбільш відомими серед українських письменників "альтернативної історії" є – Марина та Сергій Дяченко, Олесь Бердник, Олександр Ірванець, Андрій Валентинов, Генрі Лайона Олді, Володимир Рутківський.

БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ: КОЗАКИ В МИСТЕЦТВІ
(14.10 – День українського козацтва)

  Козацтво – то світла сторінка у книзі,
  Що наші діди написали шаблями.
  Хоч кров'ю скропилась, полита сльозами,
  Та світлом Христа засіяла над нами.
  Єднаймося ж, браття, у дружну родину,
  Щоб разом розправити Вольниці крила,
  Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,
  Піднявши до Світла і щастя вітрила!
  Ольга та Андрій Будугаї

  Образи українських козаків завжди надихали митців на створення справжніх шедеврів мистецтва. До наших часів збереглося зображення войовничого й водночас поетичного Козака, який любить свою країну і сім'ю, та коли треба, то може й взяти зброю до рук.
  Книжково-ілюстративна виставка відділу мистецтв "Борці за незалежність: козаки в мистецтві" спрямована нагадати, хто особистим прикладом надихав волелюбних українців на боротьбу за свої права й свободи, хто захищав наші території від набігів ворогів і чиї нащадки зараз боронять кордон України на Сході.
  Чуттєві творчі душі не могли не відгукуватися на такий безсумнівно харизматичний образ. Очевидно, що загадкові традиції та цікава культура сильно вплинули на українське мистецтво, починаючи бойовим гопаком і думами, які співали власне козаки, та закінчуючи сучасними творами мистецтва.
  

КРАЄЗНАВЧИЙ ВИМІР ІСТОРІЇ

  Історія Чернігово-Сіверщини багата на вікопомні події, тут, за влучним висновком Михайла Грушевського, "поховані секрети Старої України". І це повсякчас приваблювало учених і аматорів старовини. На зламі ХІХ–ХХ ст. відбулося організаційне оформлення історико-краєзнавчого руху в регіоні.
  За нових історичних умов на початку 20-х рр. ХХ ст. було створено Чернігівське наукове товариство, а згодом – Чернігівський інститут краєзнавства. Місцеві дослідники плідно співробітничали з Українським комітетом краєзнавства і Комісією Лівобережної України, що діяла у структурі Всеукраїнської Академії наук. Результатом цієї співпраці став збірник наукових праць "Чернігів і Північне Лівобережжя", виданий у 1928 р. за редакцією акад. М. Грушевського.
  Однак, внаслідок політичних репресій 30-х рр. ХХ ст. державні й громадські краєзнавчі осередки були знекровлені, що зумовило занепад краєзнавчого руху на Чернігівщині. Минуло чимало часу, перш ніж науковий потенціал регіону був бодай частково відновлений.
  Позитивну роль у цьому відношенні відіграли місцеві організації створеного у 1966 р. Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, широке залучення краєзнавців до підготовки обласного тому "Історії міст і сіл Української РСР" тощо. Це був поштовх до активізації краєзнавчого руху, і у 2-й половині 1980-х рр. було започатковано проведення обласних наукових конференцій та семінарів з історичного краєзнавства.
  14 грудня 1989 р. відбулась установча конференція, яка прийняла рішення про заснування Чернігівського обласного історико-краєзнавчого товариства. Наступного 1990 р. після створення Всеукраїнської спілки краєзнавців товариство трансформувалося в її обласну організацію (з 2012 р. – Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України).

НЕ ВІДІРВАТИСЯ!

КНИГИ З ЗАХОПЛЮЮЧИМ СЮЖЕТОМ

  Нерви на межі, таємниці все страшніше, в розв'язка обов'язково буде несподіваною. Такі книги не відкладають, поки не дізнаються, чим все закінчиться. Детективні розслідування, жахливі події, політичні інтриги, похмурі сімейні секрети, темний зворотній бік маленьких тихих містечок – в романах з нашої вибірки. Для всіх, хто цінує захоплюючий динамічний сюжет і психологічну достовірність.

  БЕЗ МОВИ НЕМАЄ НАЦІЇ
  (До Дня української писемності та мови)

  Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.
  Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу,
  його історична пам'ять, найцінніше надбання віків,
  мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття,
  сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
  Олесь Гончар

  День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".
  За православним календарем – це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
  Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так, на початку ХІІ ст. виникла перша редакція "Повісті минулих літ".
  Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Нестора Літописця, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які видають літературу українською мовою, проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності з метою єднання навколо мови тощо.

КНИГИ ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ І МОТИВАЦІЇ

  Чи можливо прожити життя і насолодитися ним сповна? Як визначити і досягти потрібних цілей в найкоротші терміни? Що потрібно, щоб працювати в рази ефективніше? Як позбутися страхів і фобій? Життєвий шлях відносно недовгий для того, щоб витрачати його на речі, які не приносять задоволення. Важливо регулярно поповнювати свої знання, докладати зусилля для саморозвитку. І, звичайно ж, кращі помічники в цьому – книги. Сподіваємось, що запропонована підбірка літератури допоможе зробити довгоочікуваний крок вперед і поліпшить якість вашого життя.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

   День Незалежності України – державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР "Акта проголошення незалежності України". Саме цей день прийнято вважати початком формування сучасної української держави.
   Вперше День Незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла "Декларацію про державний суверенітет України". Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову "Про День проголошення незалежності України".
   Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила "Акт проголошення незалежності України", який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня Незалежності України. Тож 20 лютого 1992 Верховна Рада України ухвалила постанову "Про День незалежності України".