Голод 1932–1933 років став національною трагедією українців. День пам'яті жертв голодоморів в Україні відзначається щорічно у четверту суботу листопада. До цієї сумної дати працівники відділу краєзнавства підготували книжково-інформаційну виставку "Чому сумує, плаче дзвін?..." (Чернігівщина: хроніка голодомору 1932–1933 років).
  Україна у 1932–1933 роках пережила Голодний Мор, який забрав життя мільйонів наших земляків. Голодомор 1932–1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.

Про все можна домовитися.
Легко чи важко буде домовлятися –
то вже інше питання.
Керрі Фішер

  Психологічне здоров'я – одна зі складових фізичного здоров'я людини. Інколи нам в житті не вистачає правильних дій, знань, мудрих порад, щоб прийняти те чи інше рішення, досягти успіхів у професійній діяльності, впоратися зі щоденними проблемами, подолати перешкоди, вплинути на емоції, адекватно виховати дитину. Психологія вчить нас стримано реагувати на різноманітні життєві обставини. Емпіричний досвід, підтримка друзів, соціальні мережі також допомагають розв'язати деякі проблеми, але з точки зору фундаментальної науки – психології, ці проблеми вже описані, досліджені та впроваджені. Існує прикладна психологія, яка предметно виявляє та позбавляє людину негараздів.

  12 листопада 1910 року на хуторі Скрильники Кобеляцького повіту Полтавської губернії в козацькій сім'ї народився Георгій Степанович Писаренко – вчений-дослідник у галузі механіки, академік АН УРСР, перший віцепрезидент АН Української РСР. Закінчивши семирічку в м. Беліки Полтавської губернії, Георгій Степанович розпочав свій шлях до вершин науки. Працювати почав у 17 років: спочатку робітником-ремонтником у Полтаві, а з 1929 року – на Уралі, у ковальському цеху Златоустівського механічного заводу. Відсутність фахової освіти компенсував самоосвітою. У 1936 році закінчив з відзнакою суднобудівельний факультет Горьківського індустріального інституту і працював конструктором на заводі "Красное Сормово".

  Продовольча і сільськогосподарська організація офіційно оголосила про проведення ООН у 2020 році Міжнародного року охорони здоров'я рослин. "Рослини складають до 80% споживаної нами їжі, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо. Водночас вони піддаються постійній і все більш серйозній загрозі з боку шкідників та хвороб. Щорічно до 40% всіх продовольчих культур у світі гинуть через шкідників і хвороби, внаслідок чого мільйони людей стикаються із загрозою голоду, а сільське господарство – основне джерело доходу малозабезпечених сільських громад – терпить серйозної шкоди. Ось чому заходи і дії, спрямовані на сприяння здоров'ю рослин, так важливі для досягнення цілей в галузі сталого розвитку", – пояснюють в організації.

  День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають 9 листопада. Воно було встановлено Указом Президента України від 06.11.1997 року на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства". За православним календарем – це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця – першого історика України-Руси, автора "Повісті минулих літ", яка є одним із головних джерел вивчення нашої стародавньої історії. Хоча свято і започатковане лише у 1997 році, але має воно глибоке коріння. З давніх-давен в Україні існувала традиція: 9 листопада (на той час уже закінчувались основні сільськогосподарські роботи) батьки відводили дітей до школи, а потім ішли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця і молилися, щоб він допоміг дітям у навчанні.

  Економічне зростання – це збільшення обсягів виробничих потужностей або валового національного продукту за умови повної зайнятості. Рівень економічного зростання належить до найважливіших показників, які характеризують розвиток народного господарства й використовуються при міжнародних порівняннях. Темпи економічного росту розкривають динамічні параметри економічного розвитку держави, її місце й історичні перспективи на інтернаціональній арені. Підтримка установлених темпів економічного зростання – це одне з основних завдань економічної політики державних органів будь-якої країни світу. Визначною умовою переходу до економічного зростання є побудова привабливого інвестиційного оточення в країні.

Право створюється суспільством, а закон – державою

  У сучасних умовах становлення України як правової держави зростає потреба суспільства в правовій інформації. Складовою частиною правової освіти населення є самоосвіта громадян з питань держави і права. В умовах швидкої зміни інформації, особливо з питань права, важливу роль у забезпеченні конституційних прав громадян на отримання цієї інформації відіграють бібліотеки.

  Відомо, що український народ протягом свого життєпису створив понад півмільйона українських народних пісень, хоча опубліковано лише неповних десять процентів. Серед них козацькі пісні займають особливе місце, бо висвітлюють життя значного прошарку української нації.
  Козацькі пісні тісно пов'язані з історією всього народу: вони оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, і навіть життям – тому в піснях цього жанру важливе місце займають мотиви прощання з родиною, битви з ворогом та героїчної загибелі козака.
  Також в козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, котра не хотіла закріпачення та обирала вільне життя, повне тривог і небезпек.
  В піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а емоції героя – тужливий настрій самотнього, безталанного козака або горе покинутої коханим дівчини.
  Козацькі пісні відзначаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю, яка досягається зокрема і тонко підібраними рядками, римами та грою слів.

  "Земского сборника Черниговской губернии" – друкований орган Чернігівського губернського земства. Започаткований у 1869 р., видавався як щомісячник з 1870 по 1912 рр., окремими випусками у 1913–1915 рр. Досить часто кілька чисел часопису об'єднувалися у один том.
  Уперше думка про необхідність створення земського періодичного органу на Чернігівщині виникла у червні 1867 р., коли на позачергових губернських земських зборах гласний М. Імшенецький запропонував видати "газету чи журнал, у якому б друкувалося все, що стосується місцевого земства". Ця пропозиція не залишилась непоміченою. Але дозвіл на видання щомісячника одержали лише за два роки. Адже становлення земської преси у Росії загалом відбувалося з великими труднощами і розтяглося на досить тривалий час. Земські друковані органи одразу ж опинялися під пильним наглядом адміністрації.

  26 жовтня 2020 року виповнюється 70 років українському письменникові, драматургові й журналісту Володимирові Лису. Його ім'я широко відоме як українському, так і зарубіжному читачеві. Книги Володимира Лиса не затримуються на полицях книгарень та бібліотек. Пан Володимир неодноразово був нагороджений літературною відзнакою "Золотий письменник України". Багаторазовий лауреат "Коронації слова", володар Гран-прі та Гранд-коронації, "Золотий письменник України-2016".