Знаний український педагог, мовознавець, громадський та державний діяч, журналіст Володимир Науменко народився 19 липня 1852 року в Новгороді-Сіверському, де батько – Павло Осипович Науменко – працював директором гімназії. Про свій родовід Володимир Науменко писав так: "Родовід свій я знаю слабо: відомо мені тільки, що дід мій, котрого я ніколи не бачив, як казали, був надзвичайно здібною людиною і тонким політиком, що служив у лубенському повітовому суді, протягом тривалого часу займаючи посаду секретаря". Дід по матері був учителем. Отже, своє вчительське майбутнє Володимир Павлович визначив іще з ранніх років.

  З нагоди Дня Української Державності працівниці відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну виставку "Історія Української Державності в особах. Сіверяни".
  Уперше відзначати День Української Державності на державному рівні запропонували ще у лютому 2018 року. 24 серпня 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про заснування свята. Цього дня вшановують тисячолітню історію українського державотворення. У 2024 році День Української Державності вперше відзначатиметься 15 липня.

  Серед науковців доби "розстріляного Відродження", життя і діяльність яких були тісно пов'язані з Чернігівщиною, помітне місце належить Володимирові Євфимовському.
  Він народився 11 липня 1899 року в селі Берестовець Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині Ніжинського району Чернігівської області) в сім'ї псаломщика. Походження Володимира Степановича зумовило його вибір навчальних закладів – спочатку це було Чернігівське духовне училище (1908–1913), а потім Чернігівська духовна семінарія (1913–1918). Утім, від духовної кар'єри юнак відмовився і в 1918 році вступив до Ніжинського історико-філологічного інституту, що невдовзі був реорганізований у Ніжинський інститут народної освіти.

  2 липня 1884 року в містечку Березна Чернігівської губернії народився один із перших професійних художників Чернігова ХХ ст. Андрій Петусь. Його батько – Євфимій Михайлович – був кустарем-шевцем, мати – Ксенія Миколаївна – бублейницею.

  Марія Павлова (у дівоцтві – Гортинська) народилася 27 червня 1854 року в Козельці тодішньої Чернігівської губернії. Батько, Василь Гортинський (1819–1889), походив зі збіднілого українського дворянського роду. У 1842 році Василь Степанович закінчив Московський університет і незабаром зайняв місце губернського лікаря Чернігівської палати державного майна. Автор кількох посібників на допомогу сільським фельдшерам, він багато зробив для розвитку громадської медицини дореформеного часу. З початку 1860-х років Василь Гортинський став інспектором Лікарського відділення Чернігівської губернії і займався організацією медичної та ветеринарної справи у краї. Василь Степанович перевіз до Чернігова сім'ю: дружину Олександру Михайлівну (уроджену Лагоду, з місцевих дворян) і чотирьох дітей.

  Так казала мудра талановита людина – знана українська письменниця, поетеса, науковиця-філолог та педагог Ганна Арсенич-Баран.
  Народилася вона 26 червня 1970 року в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. У 1992 році закінчила філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені В. Стефаника, працювала на Гуцульщині. Широко друкувалася у місцевій пресі. На Гуцульщині побралася зі священником Мироном Бараном. У подружжя народився син Іванко. У 1998 році сім'я переїхала до Чернігова, який дуже припав до душі пані Ганні.

  Юлій Федерс був першим латиським художником, який показав публіці картини своєї рідної землі, ліричну чарівність її пагорбів і рівнин, світлий смуток її лісів, нескінченний берег її струмків та сріблястий розсип далі. У своїх полотнах живописець оспівав латвійський національний краєвид.
  Юлій Федерс народився 19 червня 1838 року в Ліфляндській губернії – історичному регіоні Латвії – поблизу волосного центру Кокнесе неподалік Риги. Його батько – шинкар церковного шинку "Москва" Готліб Йоганн (Ян) Федерс, мати – Юлія, уроджена Бранде.

  Презентація книжково-ілюстративної виставки "Книжкова палітра нескореної Чернігівщини" знайомить з виданнями, що побачили світ у 2022–2024 роках. Це – книги про Велику війну, війну росії проти України. Це – перші рефлексії, особисті щоденники, швидкі замальовки, спогади людей, які пережили страшні часи облоги Чернігова, а також окупацію значної території Чернігівської області. Це – спроби задокументувати події повномасштабного вторгнення, а також збірники віршів, есеї, публіцистичні та художні оповіді і романи.

  13 червня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах клубу "Краєзнавець" відбулася презентація книги порад "Особиста безпека в умовах війни" і монографії "Чернігівщина у війні: (нариси відтворення подій 24 лютого 2022 року)" доктора юридичних наук, професора Івана Богатирьова.

  6 червня з нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства, який відзначається щороку 28 травня, у приміщенні Чернігівської районної ради відбулося засідання за круглим столом краєзнавців і музейних працівників Чернігівського району щодо обміну інформацією та вивчення досвіду про діяльність в умовах воєнного стану, реалізації нових проєктів.