19 вересня виповнюється 165 років від дня народження Адріана Кащенка – українського письменника, автора низки творів про Запорозьку Січ та її героїв. Він народився в 1858 році в сім'ї небагатого поміщика Феофана Кащенка, яка була досить великою. Адріан мав іще чотирьох братів і чотирьох сестер. Батьки зробили все, щоб діти здобули ґрунтовну освіту. Двоє з них – найменший, Адріан, і старший за нього на три роки Микола – відіграли помітну роль у розвитку культури і науки України. 

  Науково-технічний прогрес у розвиненому демократичному суспільстві – могутній фактор державності. Тому використання видатних винаходів дозволить нашій країні посісти провідні позиції у важливих галузях. Уже в наші дні багато великих винаходів в Україні значно перевищують відомий сучасний рівень світових технологічних розробок.
  Сьогодні День винахідника і раціоналізатора об'єднує людей різних професій та спеціальностей, але всі вони обов'язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, відійти від стереотипів.

  Іван Шевченко народився 16 вересня 1926 року в селі Макіївка Білоцерківського району на Київщині. Іван Миколайович належав до покоління тих людей, чия юність припала на голодомор (1932–1933) та Другу світову війну (1939–1945). Підлітком Івана Шевченка було інтерновано до нацистської Німеччини, де він пройшов пекло остарбайтерів.

  14 вересня в Центрі правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги працювала точка доступу до правничої допомоги. Надавалися юридичні консультації з питань цивільного законодавства та сімейного кодексу.

  В етері "Бібліотайм" у рубриці "Емоція Perfekt" (фр. "ідеальна емоція")" разом з Ольгою Садовою ми розглянули, на мій погляд, актуальну тему – "Як стати щасливим у сучасному світі?". Світ навколо людей, сучасний світ, ніколи не був простим та однозначним. Саме в цьому його привабливість і цінність! А зараз, у часи війни, потрібно мати багато сил, витримки. Життя триває!

  Червень 2023 року. У Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових знову лунає поезія… А в ній – і біль, і сльози, і любов, і – попри війну – іскорки сміху, і, звичайно, найголовніше – надія на Перемогу.
  Це все – про VI обласний поетичний фестиваль "Дотиком душі", започаткований Чернігівською ОУНБ, ГО "Чернігівське обласне відділення УБА" та Літературною спілкою "Чернігів" (авторка ідеї – директорка Чернігівської ОУНБ Інна Аліференко). Цьогорічний захід відбувся у межах обласної програми сприяння функцiонуванню української мови як державної в Чернігівській області на 2023–2028 роки. Стати його учасниками виявило бажання понад 100 поетів, 41 з яких випала особлива честь: їхні вірші будуть надруковані в альманаху "Первоцвіт" – 2023.

  Олександр Лопухов народився 12 вересня 1925 року в місті Городня Чернігівської області в сім'ї вчителя. Маленький Сашко почав малювати завдяки старшому братові Євгенію, який не любив виконувати домашні завдання з ботаніки та зоології – перемальовувати квіти і тварин, тому просив робити це молодшого брата. Та все ж малюванням серйозно Олександр не захоплювався, а мріяв стати кінооператором.

  Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.11.2018 № 2608-VІІІ щороку у другу неділю вересня відзначається День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках. Цьогоріч виповнюється 79 років від початку депортації автохтонних мешканців цих регіонів, і 10 вересня Україна вшановує їхню пам'ять.
  Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів у Європі, зокрема між СРСР і Польщею. Для визначення радянсько-польського кордону 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням", тобто переміщення українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. За інформацією Українського інституту національної пам'яті, тоді було переселено близько 700 тисяч українців.

  Микола Гайдук народився 8 вересня 1947 року в селі Жадове Семенівського (нині Новгород-Сіверського) району Чернігівської області. Там і минало дитинство майбутнього художника – посеред мальовничих поліських краєвидів, які він згодом відтворював на своїх полотнах.
  Як і більшість хлопчиків, Микола у шкільні роки мріяв стати льотчиком. Хлопчина майстрував дивовижні літаки з соломи і дерева, а запущені ним яскраві паперові змії були причиною заздрощів серед ровесників. Микола навіть ходив до гуртка авіамоделювання, але згодом, у сьомому класі, заняття довелося полишити через заборону батьків, які хотіли, щоб син став трактористом або шофером, як його брати. Через цю заборону Микола Гайдук відкрив для себе нову грань свого таланту – малювання. Це захоплення залишилося з ним на все життя.

  8 вересня – День Десни. Його щорічне відзначення започатковане у 2018 році. День Десни став екологічним святом, мета якого – привернення уваги до проблем екологічного стану цієї водної артерії, яка є джерелом життя для багатьох представників тваринного та рослинного світу. До цієї події у відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготовлено тематичний перегляд літератури "Життєдайні джерела".
  Десна, безумовно, – головна окраса нашого міста. Її мальовничі береги тішать і милують око. Але, як і кожний живий організм, наша перлина-Десна має свої проблеми.